17 січня — день духовних традицій, натхнення та несподіваних свят

Ранок 6 березня приніс небезпеку та напад на мирне місто Одеса з боку Росії. Це сталося у той час, коли в місті перебував прем’єр-міністр Греції, Кіріакос Міцотакіс. За даними грецьких ЗМІ, о 11:43 російська армія атакувала Одесу. Напад стався лише за 150 метрів від місця, де знаходився кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація під керівництвом Кіріакоса Міцотакіса. Щасливо, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. За словами джерел уряду, безпека прем’єр-міністра та грецької делегації не була порушена, всі залишилися неушкодженими.

Щодо зустрічі між Зеленським та Міцотакісом, то, за даними видання, вона пройшла у звичайному режимі і тривала довше, ніж планувалося — півгодини в загальному. Прем’єр-міністр Греції підтвердив, що його країна продовжуватиме надавати допомогу Києву в межах своїх можливостей та підкреслив підтримку Європейським та Євроатлантичним перспективам України.

Також лідери двох країн відвідали будівельний комплекс, який минулої суботи був атакований російським безпілотником, що призвело до трагічної загибелі 12 осіб. Президент України Володимир Зеленський прокоментував удар по кортежу в Одесі, зазначивши, що в результаті є жертви та поранені. Ця атака стала ще одним напруженим етапом у складних відносинах між Україною та Росією, а також підкреслила важливість міжнародної підтримки для збереження миру та безпеки в регіоні.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що напад Росії на мирне місто Одеса виявився вкрай небезпечним та загострив ситуацію на міжнародній арені. Незважаючи на те, що прем'єр-міністр Греції перебував у місті, інцидент не спричинив жертв або поранень серед учасників делегації. Проте цей напад ще раз підкреслив необхідність міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення миру та стабільності в регіоні. Важливою є і продовжена готовність Греції надавати допомогу Україні в умовах російської агресії.

Державне бюро розслідувань оголосило підозру Богдану Хмельницькому, колишньому керівнику Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України. За версією слідства, під час виконання контрактів на постачання води для потреб Збройних сил України він допустив серйозні порушення, що призвели до переплати понад 322 мільйони гривень. Ситуація стала наслідком укладання двох договорів з комерційними структурами в умовах воєнного стану, де державні кошти були витрачені неефективно.

Слідчі органи з'ясували, що Хмельницький, будучи посадовцем, не забезпечив належного контролю за цінами на постачання води та умовами укладених угод. У результаті цього не тільки державний бюджет поніс значні збитки, а й загальне фінансування потреб Збройних сил України було піддано ризику. Оскільки контрактні зобов'язання були укладені під час воєнного стану, розмір переплати виглядає ще більш кричущим на тлі поточної військової ситуації в країні.

Богдану Хмельницькому повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 425 Кримінального кодексу України — недбале ставлення до військової служби, що спричинило тяжкі наслідки. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років.

Досудове розслідування наразі триває. Правоохоронці перевіряють обставини укладення угод та можливу причетність інших посадових осіб до схеми.

Варто зазначити, що Богдан Хмельницький раніше вже потрапляв у поле зору правоохоронців. Суд визнав його винним у поданні недостовірних відомостей до Національного агентства з питань запобігання корупції.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Хоча базовий сценарій МВФ вказує на те, що війна впливатиме здебільшого на території з уже зниженою економічною активністю, відсутність чіткого завершення конфлікту продовжує стримувати зростання. Попри це, в Україні очікується підтримка помірного економічного зростання, хоча його темпи будуть меншими, ніж передбачалося раніше.

Оновлений прогноз МВФ зазначає, що затяжна війна сприятиме збереженню невизначеності та посиленню економічних викликів. Ці фактори включають нестачу робочої сили, зростаючі витрати на оборону, збільшення імпорту для відновлення інфраструктури, а також зміни в динаміці населення.

МВФ прогнозує, що у 2024 році реальне зростання ВВП України становитиме 3%. Проте це зростання може сповільнитися у третьому кварталі через дефіцит енергії, який оцінюється в 3-4 ГВт у зимові місяці. Інфляція продовжить зростати, досягнувши рівня 9% до кінця року, що буде пов’язано з підвищенням цін на енергоносії та зростанням витрат на робочу силу.

Попри енергетичну кризу та інші труднощі, зовнішнє фінансування допоможе збільшити міжнародні резерви України до 42,6 мільярдів доларів США. Це підтримає макроекономічну стабільність країни на тлі війни.

За прогнозами МВФ, у 2025 році інфляція в Україні знизиться до 7,5% через послаблення тиску витрат, а економічні показники дещо стабілізуються. Однак дефіцит поточного рахунку збільшиться до 27,1 мільярда доларів США, що складе 14,3% від ВВП через тривалі потреби в імпорті.

Попри це, очікується, що зовнішня фінансова підтримка дозволить збільшити резерви до 44,9 мільярда доларів США. Це вказує на те, що міжнародні партнери продовжуватимуть активно підтримувати Україну фінансово навіть на тлі затяжної війни.

Після закінчення активної фази війни економічне відновлення України буде уповільненим через глибокі “шрами” від тривалого конфлікту. Однак середньострокова перспектива є обнадійливою завдяки сильній програмі реформ та поступовій інтеграції України до Європейського Союзу.

МВФ також прогнозує, що в середньостроковій перспективі інвестиції та реконструкція, а також впевненість у майбутньому України як частини європейської спільноти сприятимуть відновленню продуктивності. Водночас сукупна втрата реального ВВП у період до 2027 року складе 2%, а до 2033 року — 2,7%, що свідчить про серйозні економічні наслідки війни.