29-річний чоловік одружився з колишньою тещею, щоб виїхати з України

Одеський банкір та голова фракції "Слуга народу" у Одеській міськраді, Вадим Мороховський, опинився під слідством через можливу причетність до схеми незаконного отримання контролю над зерновим терміналом "Олімпекс". Це питання привернуло значну увагу громадськості та правоохоронних органів.

Основні деталі справи

За наявною інформацією, справа стосується ймовірної незаконної діяльності, яка включає спроби отримати контроль над стратегічно важливим об'єктом — зерновим терміналом "Олімпекс". Роль Вадима Мороховського у цій схемі наразі розслідується, і йому може загрожувати до 12 років ув’язнення, якщо його провина буде доведена.

Інші фігуранти

Крім Мороховського, в розслідуванні згадуються імена бізнесменів Сергія Грози та Володимира Науменка. За даними слідства, вони також можуть бути втягнуті у цю справу, що додає їй масштабності та складності.

Реакція суспільства

Справу активно обговорюють в медіа та серед громадськості. Важливість прозорості та неупередженості слідства підкреслюється багатьма експертами. Від цієї справи залежить не тільки репутація окремих осіб, але й довіра громадян до правової системи та антикорупційних заходів у країні.

Подальші кроки

Наразі слідство триває, і всі обставини справи ретельно вивчаються. Важливо, щоб усі процесуальні дії здійснювались у відповідності до законодавства, забезпечуючи справедливий розгляд та захист прав всіх сторін.

Висновок

Ситуація навколо Вадима Мороховського та інших фігурантів справи про зерновий термінал "Олімпекс" є показовою для оцінки стану боротьби з корупцією в Україні. Громадськість очікує на прозоре і неупереджене слідство, яке дозволить встановити істину та забезпечити справедливість.

Скандал навколо зернового терміналу “Олімпекс” в Одеській області набирає обертів. З кожним днем стає відомо про все більше порушень законодавства, які могли допустити його власники – бізнесмени Сергій Гроза і Володимир Науменко. Цього разу йдеться про ймовірну змову між Грозою, Науменком та їхнім давнім приятелем – головою правління банку “Восток” та за сумісництвом головою фракції “Слуга народу” в Одеській місцевій раді Вадимом Мороховським.

Раніше ми розповідали, як Мороховський допоміг Грозі і Науменко отримати контроль над половиною зернового терміналу, яка була в заставі у американського інвестиційного фонду за кредитом на 75 млн доларів. Для цього бізнесмени за допомогою банку “Південний” відпрацювали схему передачі під подвійну, а зрештою потрійну заставу майна.

Побачивши, що все спрацювало і за це поки нікого не посадили, Гроза з Науменко ймовірно вирішили повторити свій “подвиг”. Для цього вони швидше за все знову звернулися до свого давнього товариша Вадима Мороховського і умовили його зайнятися питанням “Сухого Порту”.

Минулого разу кредит в “Південному” брали підконтрольні Грозі і Науменко ТОВ “Ферко “і ТОВ “Вторметекспорт”. Цього разу замість “Ферко” в гру вступила компанія бізнесменів “Зерновий перевантажувальний комплекс “Інзерноекспорт”.

За допомогою цих двох компаній Гроза і Науменко взяли кредит у банку “Восток” під заставу майна терміналу “Олімпекс”, а саме під “Сухий Порт”. Термін повного погашення позики за кредитним договором повинен був закінчитися 25 травня 2023 року. Але не дочекавшись закінчення дії кредитного договору, як в ситуації з “Південним”, банк “Восток” почав процедуру стягнення боргу.

При цьому офіційну вимогу, за даними ЗМІ, банк “Восток” вручив 2 грудня 2022 року навмисне замість офіційного повідомлення поштою. Таким чином банк порушив ст.35 Закону “Про іпотеку”, що передбачає відправку офіційних повідомлень боржнику.

Фактично, за даними ЗМІ, процедура стягнення почалася через два місяці після повідомлення – 13 лютого 2023 року, шляхом внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що може свідчити про те, що перше повідомлення було підробкою.

Як і у випадку з банком “Південном” правоохоронці перевіряють діяльність банку “Восток”.

Але історія на цьому не закінчилася. Ще до внесення змін до Державного реєстру, 10 лютого 2023 року, банк “Восток” переуступив право вимоги за своїм кредитним договором ТОВ “ФК “Солюшинс Фактор”.

Ця компанія в той же день переуступила його ТОВ “Доступні Фінанси”. Того ж дня “Доступні Фінанси” продали “Сухий Порт” компанії Sunolta OU, яка входить до групи компаній Sunalta.

Варто відзначити, що ринкова вартість “Сухого Порту” в 2020 році була мінімум 18 млн доларів. А групі Sunolta він дістався всього за 4,7 млн доларів. Більш того, як і в попередній схемі з банком “Південний” Sunolta купила “Сухий Порт” незважаючи на те, що він перебував під арештом по одному з кримінальних проваджень з березня 2023 року.

Це також не завадило Sunolta OU передати “Сухий Порт” 10 квітня 2023 року своєму ж ТОВ “Зерновий порт”. Ця компанія була зареєстрована всього за кілька тижнів до отримання “Сухого Порту” і не мала на балансі іншого майна, а її єдиним учасником була Sunolta OU.

19 квітня 2023 року ТОВ “Зерновий порт” передало “Сухий Порт” терміналу “Олімпекс” на 20 років в якості застави за кредитом 78,5 тис.доларів ТОВ “Майнд Сет”, яка, за динним ЗМІ, підконтрольна Грозі і Науменко.

Після вивчення рухів майна зернового терміналу “Олімпекс” за допомогою банків “Південний” та “Восток” напрошується питання: а чи не було це злочинною змовою спрямованою на формування підстав (шляхом у тому числі внесення неправдивих даних до офіційних документів) для переходу права власності за механізмом повторної застави? Чому досі не вручені повідомлення про підозри ні Грозі, ні Науменко, ні керівництву банків, адже схема проста і зрозуміла? Хто стоїть за тим, щоб бізнесмени продовжували працювати на українському ринку?

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.