Атака дронів на нафтохімічний завод у Башкортостані: загроза для промислового потенціалу Росії

Україна не розглядає можливість погодження на гарантії безпеки, які не передбачають чітких, практичних і обов’язкових механізмів стримування повторної російської агресії. Про це заявила посол України в НАТО Альона Гетманчук, підкресливши, що українське суспільство та держава зробили глибокі висновки з попереднього досвіду міжнародних домовленостей.

За словами дипломатки, після років війни та порушення взятих на себе зобов’язань з боку Росії в Україні сформувалося критичне ставлення до будь-яких декларативних або політично зручних формулювань. Гарантії, які не містять чітко прописаних зобов’язань партнерів, інструментів реагування та відповідальності за їх недотримання, більше не сприймаються як надійна основа для миру.

Гетманчук підкреслила, що українці не збираються приймати ще одну «безглузду» пропозицію, навіть якщо вона буде подана під виглядом привабливих гарантій. На її переконання, досвід війни зробив українське суспільство значно жорсткішим у питаннях безпеки та відповідальності партнерів.

На цьому тлі в Європі завершується розробка планів зі створення сил швидкого реагування, які могли б бути задіяні у разі порушення Росією умов припинення вогню. Передбачається залучення європейських підрозділів і техніки, розміщених як в Україні, так і за її межами, а також участь українських збройних сил.

Водночас обговорення того, за яких умов ці сили можуть бути задіяні, все ще тривають. Один із варіантів передбачає, що Україна реагуватиме першою у разі порушення домовленостей, після чого до дій можуть долучатися європейські підрозділи, а підтримка з боку США розглядатиметься як фінальний елемент стримування.

Очікувалося, що президент України Володимир Зеленський зможе підписати відповідну угоду під час зустрічі з Дональдом Трампом на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Однак після цього американські представники, за інформацією західних медіа, змінили підхід до переговорного процесу.

Нові вимоги Вашингтона фактично означають, що Київ може бути змушений погодитися на мирну угоду, яка допускає територіальні поступки на сході України паралельно з будь-якими домовленостями про безпеку. Саме ця позиція викликала занепокоєння серед європейських чиновників, які побоюються, що відмова від чітких гарантій може бути використана як інструмент тиску на Україну.

Водночас українські джерела наголошують, що не розглядають дії США як пряму спробу змусити Київ погодитися на передачу територій. У Києві це радше сприймають як прагнення прискорити переговори після перших прямих контактів між українськими та російськими представниками, які відбулися минулого тижня в Абу-Дабі.

Попри це, питання територіальних поступок залишається ключовою перешкодою для виходу з переговорного глухого кута. Станом на зараз жодна зі сторін не демонструє готовності змінити свою позицію з цього питання.

Україна та ЄБРР розпочали важливий діалог з метою створення та впровадження програм підтримки українського бізнесу, спрямованих на відновлення енергетичного сектору та перекваліфікацію працівників на більш затребувані професії на ринку праці. Ця ініціатива стала предметом обговорення під час зустрічі першого віцепрем’єр-міністра та міністра економіки України Юлії Свириденко з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділем Рено-Бассо. Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, сторони обговорили широкий спектр можливостей співпраці, спрямованих на підтримку економічного зростання та модернізації енергетичного сектору України.

За словами Свириденко, для української економіки наразі існують два критично важливі виклики: енергетичні проблеми та нестача робочої сили. Щодо першого виклику, уряд розробляє програму пільгового кредитування для бізнесу та населення з метою збільшення їх енергоефективності та задоволення енергетичних потреб.

“Сподіваємось, що ЄБРР підтримає наші ініціативи й фінансуватиме проекти відновлення енергетики України”, – підкреслила перший віцепрем’єр-міністр.

Окрім того, важливим викликом для економіки є мобілізація спеціалістів до лав ЗСУ. “Нам потрібно приділити більше уваги програмам перекваліфікації українців на професії, які мають найбільший попит”, – зауважила Свириденко. Перш за все, мова йде про жінок, які вже сьогодні опановують раніше “чоловічі” професії, такі як трактористи або водії вантажівок.

Міністр також додала, що перекваліфікація спеціалістів, разом із працевлаштуванням ветеранів, становить головний виклик для уряду на ринку праці. “ЄБРР розгляне можливість фінансово підтримати реалізацію відповідних програм перекваліфікації як з боку держави, так і з боку українського бізнесу”, – підкреслила міністр.