П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Багатомільйонні позики родини Пишних: чи прозорі фінансові операції очільника НБУ?

Важливі новини

Як начальник відділу митниці і його кум з ДБР блокують розслідування корупції

Київська митниця давно стала осередком системної корупції, яка процвітає навіть у воєнний час. У центрі багатомільйонних схем перебуває начальник одного з відділів митниці Михайло Редько. Формально він має боротися з порушеннями, однак насправді координує корупційні схеми за підтримки керівництва митниці та під прикриттям директора Київського територіального управління ДБР Сергія Коріня, який є його кумом. Серед […]

Зміни у законодавстві щодо виїзду за кордон: нові ініціативи для заброньованих громадян

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай

Військовослужбовці, які вже тривалий час перебувають на фронті, виснажені та прагнуть демобілізації. Водночас зниження мобілізаційного віку в Україні на сьогодні не є доцільним. Про це заявив начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4-ї бригади оперативного призначення “Рубіж” Євген Оропай в ефірі “Радіо Свобода”. “Чи втомилися всі військовослужбовці, які проходять зараз службу? Так, втомилися. Чи вистачає […]

The post Військові втомилися, але зниження мобілізаційного віку поки недоцільне – Євген Оропай first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На Закарпатті припинено незаконні маршрути втечі мобілізованих чоловіків до ЄС

На Закарпатті правоохоронці регулярно фіксують нелегальні схеми переправлення чоловіків мобілізаційного віку через державний кордон до країн Європейського Союзу. Лише за поточний тиждень були зірвані три таких маршрути, оголошено підозри шістьом організаторам та попереджено ще шістьох ухилянтів від мобілізації. За оцінками слідства, зловмисники намагалися отримати за свої послуги 33 тисячі доларів США, повідомляє Закарпатська обласна прокуратура.

Правоохоронці наголошують на високій ризикованості цих дій. Перетин гірських схилів, лісових масивів та річки Тиса у зимовий період несе реальну загрозу для життя і здоров’я. Можливе переохолодження, травми, втрата орієнтації на місцевості та навіть летальні наслідки роблять такі спроби надзвичайно небезпечними. Крім того, незаконні переправлення порушують державний порядок та створюють ризики для безпеки кордону.

Зокрема, на Мукачівщині 41-річний чоловік намагався організувати втечу киянина за 11 тисяч доларів. На Ужгородщині 42-річний мешканець Перечина з сином і двома спільниками проводили ухилянтів через гори за суму від 7 до 12,5 тисяч доларів. На Берегівщині 45-річний чоловік перевозив двох осіб до кордону з Румунією за 1 тисячу доларів.

Крім того, прокурори направили до суду два епізоди: 23-річного чоловіка, який за 500 доларів супроводжував ухилянтів лісовими маршрутами, та 31-річного організатора і лікаря-інфекціоніста, які готували фіктивні медичні довідки для перетину КПП «Тиса».

Прокуратура закликає громадян не шукати легких шляхів через кордон і не платити зловмисникам, адже це ставить під загрозу життя і свободу.

Проти суддів Мармаша і Жовніра та екскерівників БЕБ відкрито кримінальні провадження

Бюро економічної безпеки України та Офіс Генерального прокурора розслідують низку кримінальних проваджень проти суддів Личаківського районного суду Львова та колишніх керівників БЕБ. Справи відкрито за ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.3 ст.369-2 та іншими статтями Кримінального кодексу України — йдеться про створення та керівництво злочинною організацією, зловживання службовим становищем і незаконний вплив. У центрі уваги — […]

Історія з багатомільйонною позикою, яку дружина голови Національного банку України Андрія Пишного — Людмила Пишна — отримала ще у 2021 році, знову привернула увагу громадськості та медіа. Йдеться про суму в 15 млн гривень, яку надала ужгородська підприємиця Ларіна Котик. Попри значні задекларовані доходи Людмили Пишної, борг досі не було повернено, що викликало низку запитань про фінансову дисципліну та прозорість операцій родини, яка перебуває під пильним наглядом громадськості.

За офіційними деклараціями, у 2022–2023 роках доходи Людмили Пишної перевищили 19 млн гривень. Цей факт став приводом для суспільного обговорення: чому, маючи такі статки, позика залишилася непогашеною, та чи існують приховані домовленості між сторонами. Додатково увагу привертає той факт, що сама Пишна надала позику своєму чоловікові, керівнику НБУ, в розмірі 16,3 млн гривень. Ця обставина породила ще більше запитань щодо фінансових потоків у родині високопосадовця та можливого конфлікту інтересів.

Ларіна Котик, яка виступила кредиторкою Пишної, є власницею кількох компаній, заснованих у 2024 році:

АТ ЗНВКІФ «Неріо» зі статутним капіталом 82 млн грнТОВ «Еенерджі стор» (торгівля електроенергією)ТОВ «Павер стор» (торгівля електроенергією)

Обидві енергетичні компанії були зареєстровані в один день, і це привернуло увагу до стрімкого зростання бізнес-активності Котик.

Цікаво, що 2 травня 2023 року Котик взяла кредит в «Ощадбанку» під заставу рухомого майна — ймовірно автомобіля. Варто зазначити, що саме «Ощадбанк» протягом багатьох років очолював Андрій Пишний. Це створює додаткові запитання щодо можливого перетину інтересів та умов отримання кредиту.

Фінансові взаємини між родиною Пишних та бізнесвумен Котик, а також паралелі з діяльністю державного банку, викликають значний суспільний інтерес. У контексті нових скандалів навколо можновладців ця історія може стати приводом для подальших розслідувань та перевірок.

Останні новини