Події

Відновлення теплових електроцентралей після руйнівних ракетних ударів в Україні здійснюється через компанії з ознаками фіктивності, що створює серйозну загрозу для стабільного теплопостачання у житлових будинках. Журналістське розслідування МЕЖІ показало, що 33 мільйони гривень, виділених на ремонт і відновлення ТЕЦ, були спрямовані на ТОВ «Нова Перспектива Люкс». Ця компанія не мала досвіду виконання масштабних енергетичних проектів і фактично не мала жодної матеріальної бази для проведення таких робіт.

Компанія була перекуплена у 2024 році та зареєстрована на підставну особу – Аллу Бурейко, яка раніше не займалася аналогічною діяльністю. Така структура власності створює серйозні ризики зловживань і непрозорого використання бюджетних коштів. Експерти попереджають, що залучення фірм без кваліфікаційного досвіду може призвести до затримок у відновленні критичної інфраструктури та до погіршення якості надання послуг для населення.

Експерти вказують на основні ознаки фіктивності компанії:

реєстрація на підставну особу;

участь у тендерах попри наявність більш вигідних пропозицій;

підроблений досвід виконання аналогічних робіт;

відсутність доходів і реальної господарської діяльності.

Голова МЕЖІ Мартина Богуславець зазначила, що компанія, ймовірно, завищить обсяг робіт у своїх проєктах, що безпосередньо вплине на формування кошторису та загальної вартості відновлення ТЕЦ.

У місті побоюються, що передача стратегічних об’єктів таким фірмам може поставити під загрозу своєчасне відновлення тепла у квартирах та збільшити витрати бюджету.

У Мілані було виявлено тіло 54-річного українського фінансиста Олександра Адаріча — відомого банкіра, який у різні роки очолював правління «Укрсиббанку» та був власником «Фідобанку». Трагічну знахідку зробили біля одного з готелів у центральній частині міста. Італійські правоохоронці одразу звернули увагу на низку обставин, які викликали сумніви щодо версії нещасного випадку.

За інформацією провідних італійських видань La Repubblica, La Stampa та Corriere della Sera, слідство не виключає, що тіло могли викинути з вікна вже після смерті. Попередні висновки експертів вказують на можливу невідповідність характеру травм типовим ушкодженням, які виникають унаслідок падіння з висоти. Саме це стало підставою для розширеного розслідування та залучення судово-медичних фахівців.

Консьєржка будинку розповіла, що на балконі після падіння бачили чоловіка, який швидко спустився у двір та зник. У квартирі поліція виявила документи на різні імена, що належали одній людині, включно з румунським варіантом імені банкіра. Це може бути пов’язано з міжнародною діяльністю Адаріча через холдингові компанії в Люксембурзі та інших юрисдикціях.

Олександр Адаріч народився 12 жовтня 1971 року у Павлограді. Він працював у банківській сфері з 2002 року, очолював «Укрсиббанк», придбав і об’єднав «СЕБ Банк» та «Ерсте Банк» у «Фідобанк», контролював «Євробанк» та «Фідокомбанк». У 2016 році «Фідобанк» та «Євробанк» були визнані неплатоспроможними, а ДФС України підозрювала власників у привласненні активів на 1,6 млрд грн.

Банкір мав тісні зв’язки із родиною експрезидента Віктора Януковича і фігурував у численних фінансових скандалах, зокрема щодо зникнення понад 400 млн грн із банківських рахунків та проблем із управлінням Одеським портом. Останнім часом Адаріч працював у люксембурзькій девелоперській компанії Alfaro Real Estate.

Розслідування триває, поліція перевіряє всіх можливих свідків та підозрюваних, пов’язаних із загадковою смертю українського банкіра.

У Хмельницькій області правоохоронні органи затримали посадовця районної військової адміністрації за підозрою у вимаганні неправомірної вигоди у розмірі 1500 доларів США. Чиновник нібито вимагав кошти за сприяння у видачі дозволів на будівництво відпочинкового комплексу на території Хмельницького району.

Слідство встановило, що у вересні 2025 року посадовець звернувся до підприємця з пропозицією «допомогти» у оформленні містобудівних умов і обмежень, необхідних для законного початку будівництва. Спершу він вимагав 2000 доларів, проте підприємець відмовився і звернувся до компетентних розробників технічної документації, намагаючись пройти процедуру законним шляхом.

Після повторного звернення до РВА, чиновник повідомив, що пакет документів неповний, і запропонував «вирішити» питання за 1500 доларів. Усвідомлюючи, що іншого шляху для отримання дозволів немає, підприємець погодився і згодом звернувся до правоохоронних органів.

У січні 2026 року посадовця затримали під час передачі коштів. Наразі вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу та відсторонення від посади.

Йому загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна та позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Правоохоронні органи висунули підозру колишньому співробітнику Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації у зв’язку з можливими порушеннями під час проведення публічних закупівель, що спричинили значні збитки для міського бюджету. Слідство встановило, що у листопаді 2023 року підозрюваний здійснював організацію та контроль процедур закупівель у департаменті. Його обов’язком було перевіряти обґрунтованість цін, відповідність товарів технічним вимогам та забезпечувати прозорість процесу, проте, як зазначають правоохоронці, ці функції могли виконуватися неналежним чином.

За інформацією слідства, недотримання встановлених правил призвело до укладання контрактів за завищеними цінами та з порушенням критеріїв якості. Це, у свою чергу, спричинило фінансові втрати для міського бюджету на мільйони гривень. Вивчення документації та аудиту закупівель показало, що перевірки та контрольні процедури були формальними і не забезпечували належного нагляду за витратами бюджетних коштів.

Втім, як встановили слідчі, під час закупівлі конструкційних матеріалів посадовець не здійснив належного аналізу вартості продукції. У результаті переможцем тендеру визнали компанію, яка запропонувала будівельні матеріали — дошки, труби, цвяхи та бруси — за цінами, значно вищими за середньоринкові.

Через такі дії департамент переплатив із міського бюджету близько 1,8 мільйона гривень. Саме цю суму правоохоронці вважають завданими збитками.

Наразі триває досудове розслідування. Слідчі встановлюють усі обставини укладення договорів та можливу причетність інших осіб до схеми. У разі доведення вини колишньому чиновнику може загрожувати кримінальна відповідальність.

Міський голова Галича на Івано-Франківщині Олег Кантор потрапив до числа очільників громад області, які в період повномасштабної війни отримували одні з найбільших премій та надбавок. За даними видання «Суспільне», які цитує «Стопкор», зарплата мера формувалася не лише з основного окладу, а й з декількох видів додаткових виплат, що значно збільшували його щомісячний дохід.

Зокрема, Олегу Кантору нараховували надбавку за ранг посадової особи місцевого самоврядування, додатково 10% за вислугу років, а також 50% премії за «виконання особливо важливих завдань». Така система стимулювання, яка передбачає численні доплати до посадового окладу, свідчить про те, що навіть у складні воєнні часи керівники деяких громад могли отримувати значні фінансові заохочення.

У підсумку річні суми додаткових нарахувань виглядали так:2022 рік – 542 051 грн;2023 рік – 607 201 грн;2024 рік – 829 046 грн;2025 рік – 548 672 грн.

Окремо значними були виплати саме за «виконання особливо важливої роботи»: від майже 79 тисяч гривень у 2025 році до понад 131 тисячі гривень у 2024-му. Також у 2023 і 2024 роках міський голова отримував по 15 тисяч гривень премій до свят.

Що задекларував мер

У щорічній декларації Олега Кантора за 2024 рік вказано офіційний дохід у вигляді заробітної плати — близько 1,2 млн гривень на рік, або понад 100 тисяч гривень щомісяця.

Серед заощаджень зазначено 680 тисяч гривень готівкою, 8 900 євро та 14 тисяч доларів США.

Також у власності посадовця — значний перелік нерухомості: нежитлове приміщення площею понад 1 270 квадратних метрів, квартира майже 60 «квадратів», житловий будинок на 318,6 квадратного метра, три гаражі та десять земельних ділянок. Одна з них має площу понад 20 тисяч квадратних метрів і була набута вже після вступу на посаду міського голови.

У декларації вказані й транспортні засоби — кілька автомобілів старих років випуску, зокрема Volkswagen Caravelle 2011 року, Mercedes-Benz 2001 року та Ford Sierra 1985 року.

Попередні скандали

Ім’я Олега Кантора раніше вже фігурувало у публічному скандалі. У 2021 році його звинуватили у побитті місцевого депутата від «Європейської солідарності» Миколи Вовка. За словами депутата, інциденти сталися у приміщенні міськради та пізніше в лікарні. Сам мер заперечував звинувачення, стверджуючи, що опонент був напідпитку. Водночас поліція зареєструвала відповідну заяву.

Сукупність великих премій, значних доходів та обсягу майна посадовця викликала суспільну дискусію щодо доцільності таких виплат керівникам громад у воєнний час.

В Одеській області правоохоронці виявили масштабну схему незаконного використання бюджетних коштів у центральній районній лікарні. За результатами розслідування, головний лікар закладу протягом кількох років отримував додаткові виплати, які нібито нараховувалися за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19. Однак перевірка підтвердила, що фактичного надання таких послуг не відбувалося, а кошти були привласнені незаконним шляхом.

Слідчі Одеської обласної прокуратури вже повідомили про підозру керівнику медичного закладу. Під час досудового розслідування встановлено, що сума завданих державі збитків обчислюється сотнями тисяч гривень. За інформацією правоохоронців, схема була ретельно організована та включала підробку документів і фінансової звітності, що дозволяло приховувати фактичний розподіл коштів.

Слідство встановило, що з грудня 2020 року по травень 2023 року посадовець використовував службове становище для особистого збагачення. Він самостійно оформлював себе на додаткові посади лікаря-уролога та лікаря з ультразвукової діагностики у COVID-відділенні.

Надалі керівник включав себе до списків працівників, яким передбачалися державні доплати за лікування хворих на коронавірус. Йшлося про надбавки до 300% від основної заробітної плати.

За даними прокуратури, головний лікар підписав 29 наказів про виплату таких доплат співробітникам лікарні, безпідставно вносячи до документів і власне прізвище — як керівника установи та як лікаря за сумісництвом.

Унаслідок цих дій державному бюджету завдано збитків на понад 630 тисяч гривень.

Крім того, встановлено, що підозрюваний одночасно є депутатом районної ради.

Подільська окружна прокуратура повідомила медику про підозру у зловживанні службовим становищем. Також до суду скеровано клопотання про обрання запобіжного заходу та його відсторонення від посади на час слідства.

На Львівщині Служба безпеки України спільно з Національною поліцією розкрила складну схему ухилення від мобілізації, яка мала організований характер і охоплювала кілька населених пунктів регіону. За даними слідства, група осіб систематично надавала неправдиві документи та підроблені довідки, щоб уникнути призову на військову службу, використовуючи при цьому корупційні канали та зв’язки серед місцевих посадовців.

Правоохоронці встановили, що організатори схеми активно вербували громадян, пропонуючи їм «легкі» способи відстрочення або повного звільнення від мобілізації, а також координували підробку медичних довідок та інших офіційних документів. Діяльність злочинної групи завдавала прямої шкоди обороноздатності країни та підривала довіру до державних структур.

За версією правоохоронців, підозрюваний запевняв, що має зв’язки серед посадовців районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також серед членів військово-лікарської комісії. Він обіцяв «вирішити питання» зі зняттям чоловіка з розшуку, оновленням військово-облікових документів та проходженням ВЛК без подальшої мобілізації.

У результаті призовник міг офіційно працевлаштуватися, отримати бронювання та законні підстави для відтермінування служби. Вартість таких «послуг» фігурант оцінив у 5 500 доларів.

Правоохоронці задокументували передачу частини хабаря — 153 тисяч гривень. Після цього чоловіка затримали в порядку ст. 208 КПК України.

Офіційно ім’я підозрюваного не розголошують. Водночас, за даними ZAXID.NET, йдеться про колишнього депутата Жидачівської міської ради, який раніше очолював місцеве комунальне підприємство.

Ексдепутату вже повідомили про підозру за ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України — зловживання впливом. Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави. У разі доведення вини йому загрожує до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Правоохоронці перевіряють можливу причетність до схеми інших осіб та встановлюють, чи були подібні «послуги» надані ще комусь із військовозобов’язаних.