Події

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

Компанія ПП «Стріла» Олександра Лобанцева продовжує укладати державні контракти з управліннями поліції охорони, незважаючи на численні кримінальні провадження, судові рішення і серйозні питання щодо якості її продукції. Відоме постачанням спорядження, яке не відповідає вимогам безпеки, «Стріла» залишається одним із ключових постачальників УПО в Україні, що викликає запитання щодо прозорості та етики таких угод.

У 2023 році управління поліції охорони Харківської області придбало у компанії Лобанцева бронежилети на суму 887 тис. грн. Після проведених експертиз стало відомо, що бронепластини цих бронежилетів не витримали балістичних випробувань і не відповідали державним стандартам ДСТУ 8782:2018. Проте, попри серйозні порушення і встановлену небезпечність продукції, контракт з «Стрілою» залишався в силі. Протокол випробувань також викликав сумніви щодо його достовірності, що лише посилило занепокоєння з приводу якості продукції для правоохоронців.

У жовтні 2024 року Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ПП «Стріла» повернути 887 тис. грн і сплатити штраф. Суд підкреслив, що постачання таких бронежилетів у воєнний час є неприпустимим.

Попри це, у 2025 році компанія виграла 16 тендерів, усі від управлінь поліції охорони, часто будучи єдиним учасником торгів. Контракти охопили Львівську, Дніпропетровську, Вінницьку, Волинську, Хмельницьку, Чернівецьку та Київську області. Загальний обсяг підрядів у 2024 році склав 12 млн грн.

Показово, що після скандалу 2023 року «Стріла» більше не отримувала замовлень від УПО Харківської області, яким тоді керував Юрій Лукавенко. Невдовзі його перевели до Луганської області, а зараз він обіймає посаду заступника начальника управління — начальника відділу озброєння Управління логістики та МТО ГУ НП у Харківській області. Декларації Лукавенка містять ознаки системних невідповідностей: користування житлом та автомобілем без умов, 1 млн грн готівкою без рахунків, невідображені аліменти. Раніше він вже фігурував у корупційних справах без наслідків для кар’єри.

Керівництво Департаменту поліції охорони на чолі з Олексієм Березневичем ігнорує повторювані закупівлі у «Стріли», попри судові рішення та кримінальні провадження. Лобанцев також зареєстрував торговельну марку «Стріла» наприкінці 2024 року, що дозволяє продовжувати участь у держзакупівлях під новим брендом, дистанціюючись від репутаційних ризиків.

Фактично зафіксована стійка схема: небезпечний постачальник із кримінальним шлейфом зберігає доступ до бюджету, а ризики для життя співробітників поліції охорони ігноруються на всіх рівнях.

Голову земельної комісії Роздільнянської міської ради та депутатку від політичної партії «Батьківщина» Ларису Торбинську затримали правоохоронці за підозрою в отриманні хабаря на робочому місці. За версією слідства, Торбинська вимагала 9,5 тисяч доларів від місцевого підприємця за сприяння в оренді 92 гектарів сільськогосподарських земель. Справа викликала великий резонанс, адже це не перший випадок в Україні, коли представники місцевої влади потрапляють у корупційні скандали.

Згідно з інформацією правоохоронців, депутатка обіцяла бізнесмену допомогти отримати дозвіл на оренду земельної ділянки, без якого підприємець не зміг би використовувати землю для ведення господарської діяльності. Вона запевнила його, що без її сприяння всі спроби орендувати землю будуть марними. За свої послуги Торбинська вимагала значну суму — 9,5 тисяч доларів, з яких частину (8 тисяч) отримала безпосередньо під час операції із затримання.

Наразі прокуратура вимагає відсторонення Лариси Торбинської від посади в міській раді на час слідства. Водночас відомо, що вона працює лікарем-неонатологом в Одеській обласній дитячій лікарні.

Слідчі дії тривають, проводиться перевірка можливої причетності інших осіб до схеми.

У Києві правоохоронні органи припинили діяльність 31-річного місцевого жителя, який налагодив у власній квартирі протиправну схему з вирощування та реалізації психотропних грибів. Інформацію про це оприлюднили у Київській міській прокуратурі, наголосивши на серйозності правопорушення та загрозі для громадської безпеки.

За матеріалами слідства, чоловік переобладнав житлове приміщення під своєрідну мінілабораторію, де створив умови для культивування псилоцибінових грибів. Після дозрівання «врожаю» він займався його обробкою та підготовкою до збуту. Реалізація забороненої продукції відбувалася напряму кінцевим покупцям, без залучення посередників.

Збут здійснювався переважно «з рук в руки». Вартість однієї шоколадки з псилоцибіном, залежно від дозування, становила від 2200 до 3400 гривень, що свідчить про налагоджену та прибуткову схему незаконної діяльності.

Під час санкціонованого обшуку у квартирі фігуранта правоохоронці вилучили близько 2 кілограмів готових до продажу шоколадних виробів із психотропними речовинами, висушені псилоцибінові гриби, контейнери для їх вирощування, зіп-пакети зі спорами грибів та ємності з міцелієм. Також було виявлено зіп-пакети з канабісом, психотропну речовину кратом і грошові кошти, ймовірно отримані від незаконного збуту.

За попередніми підрахунками, загальна вартість вилученого за цінами «чорного» ринку перевищує 1 мільйон гривень.

Наразі суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Дії чоловіка кваліфіковано за статтями Кримінального кодексу України, що передбачають відповідальність за незаконне виробництво та збут психотропних речовин. У разі доведення вини йому може загрожувати до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Заступник начальника Державної податкової служби Київської області Андрій Міщанчук згадується у справі, що стосується виведення лісових земель державного підприємства «Лісопаркове господарство “Конча-Заспа”» з державної власності. Ці події відбувалися у період президентства Віктора Януковича та пов’язані з масштабною схемою перерозподілу цінних природних територій на користь приватних осіб, наближених до тодішніх політичних і адміністративних еліт.

За наявною інформацією, мова йде про зміну цільового призначення частини лісового фонду, який мав охоронний статус і перебував під особливим захистом держави. Попри чинні законодавчі обмеження, ці землі були виведені з категорії лісових та оформлені як приватна власність. Такий крок відкрив шлях до подальшого поділу ділянок і їх передачі фізичним або юридичним особам, що мали вплив і доступ до ухвалення відповідних рішень.

Серед отримувачів ділянок опинилися близькі родичі Андрія Міщанчука. Зокрема, земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:90:398:0032 отримала його дружина — Міщанчук (Пчелінцева-Андрієвська) Оксана Андріївна. Іншу ділянку, з кадастровим номером 8000000000:90:398:0054, було оформлено на тещу посадовця — Бичкову-Андрієвську Наталію Павлівну.

За наявною інформацією, прокуратура формально відреагувала на відчуження лісових земель, висловивши протест. Втім, реальних наслідків це не мало, а питання фактично було «врегульоване» без повернення ділянок у державну власність.

У подальшому земельні наділи було переоформлено на компанію «Зелена Дубрава», яку пов’язують із колишнім народним депутатом Віталієм Хомутинніком. У політичних і бізнесових колах його також називали покровителем Ігоря Абрамовича. Окремі джерела вказують на їхні партнерські зв’язки через бізнес-структури, пов’язані з Павлом Фуксом.

За словами співрозмовників, кар’єрному зростанню Андрія Міщанчука сприяв його тесть — Андрій Бичков-Андрієвський. Саме він, за наявною інформацією, займався управлінням справами осіб, задіяних у схемах із землею та супроводжував процеси, пов’язані з передачею активів.

Суддя Хаджибейського (Малиновського) районного суду Одеси Дмитро Роїк опинився в центрі уваги через низку обставин, пов’язаних із можливими порушеннями правил фінансового декларування та невідповідністю задекларованих доходів фактичному майновому стану. Саме ці фактори стали підставою для негативної оцінки його діяльності з боку Громадської ради доброчесності, яка дійшла висновку про невідповідність кандидата базовим вимогам професійної етики судді.

За результатами аналізу наявних матеріалів Громадська рада доброчесності звернулася до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з рекомендацією не розглядати кандидатуру Дмитра Роїка на посаду судді апеляційного суду. У своєму висновку орган наголосив на сукупності ризиків, які можуть свідчити про відсутність належної прозорості та доброчесності, що є ключовими критеріями для кар’єрного зростання у судовій системі.

Сім’я користується трьома автомобілями: INFINITI QX50 (2020), власницею якої є дружина; INFINITI QX60 (2019), що належить матері судді; а також TOYOTA ECHO (1999), власником якої є стороння особа. Загалом набуття та користування цим майном викликає сумніви, оскільки офіційні доходи родини не відповідають вартості активів.

У деклараціях суддя вказав лише частину майна та значно занижену його вартість. Зокрема, квартира, де мешкає сім’я, у 2013 році за ринковими оцінками коштувала близько 175 тис. доларів, тоді як у декларації зазначено 631 тис. грн (77 тис. доларів). Аналіз доходів родини також свідчить про невідповідність офіційних надходжень і фактичних витрат.

Крім того, суддя систематично порушував строки розгляду справ упродовж 2012–2022 років. Також у період навчання та підготовки суддів він ухвалював рішення за своєю посадою, перебуваючи поза робочим місцем. Деякі орендні угоди та майно дружини судді не мають пояснень щодо джерел походження коштів.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3308/0/15-17 у 2017 році залишено без розгляду попереднє рішення ВККСУ про звільнення судді Роїка за порушення присяги.

Ця ситуація демонструє серйозні проблеми з доброчесністю та прозорістю суддівських декларацій, а також системні порушення стандартів етики та професійної поведінки у судовій системі.

Голова Центру протидії корупції та військовослужбовець Віталій Шабунін публічно звинуватив Офіс генерального прокурора у відсутності належної реакції на його заяву про злочин, що стосується витоку особистих фотографій. За його словами, йдеться про інтимні зображення, які нібито потрапили у сторонній доступ із мобільного телефону, вилученого співробітниками Державного бюро розслідувань під час проведення обшуків.

Про ситуацію антикорупціонер повідомив у соціальних мережах, зазначивши, що ще 18 грудня направив офіційну заяву на електронну адресу генерального прокурора Руслана Кравченка. У зверненні він просив зареєструвати кримінальне провадження за фактом незаконного поширення приватної інформації та дати правову оцінку діям осіб, які могли бути причетні до витоку.

«Ми змусимо генпрокурора зробити це через суд — відповідну скаргу вже подано. Доступ до вилученого телефону мали виключно прокурори Кравченка та ДБРівці Сухачова. Очевидно, що злочин вони вчиняли не з власної ініціативи, тож Кравченко банально рятує свою шкуру», — зазначив Шабунін.

Пізніше того ж дня Офіс генпрокурора повідомив, що зареєстрував заяву та вніс відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя) та ч. 2 ст. 387 (розголошення даних досудового розслідування) КК України.

Віталій Шабунін стверджує, що реєстрація провадження відбулася лише через суспільний резонанс і публічний розголос. На його думку, ОГП не має наміру серйозно розслідувати справу, і він досі не отримав офіційного повідомлення про реєстрацію заяви.

Нагадаємо, 16 грудня у деяких телеграм-каналах з’явилися інтимні фото Шабуніна. Антикорупціонер звинувачує керівництво ДБР та Офісу генпрокурора у тому, що вони могли організувати витік у помсту за публікацію переліку посадовців силових структур, причетних до спроби позбавити незалежності антикорупційні органи — НАБУ та САП.

У липні 2025 року ДБР оголосило Віталію Шабуніну підозру в ухиленні від служби під час мобілізації у ЗСУ. Центр протидії корупції назвав дії ДБР свавіллям та політичною розправою, спрямованою на дискредитацію Шабуніна.