Через 25 років південь України може залишитися без води

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Про це він заявив під час зустрічі з єврокомісарами, які приїхали до Києва.

Президент сказав, що Україна «ніколи не піде» на запрошення до Альянсу в урізаному вигляді – «тільки повністю всіх територій».

«Але як ми говорили, ми розуміємо, що 5 поправка не може діяти під час війни на всій території України, тому що країни проти ризиків втягнення їх у війну. Україна ніколи нікого не залучала в цю війну. Я маю на увазі армію членів НАТО», – сказав Зеленський.

Він також сказав, що втратить підтримку половини партнерів, якщо поставить питання про війська НАТО в Україні.

Раніше президент в інтерв’ю Sky News заявив, що Київ готовий відмовитися від повернення територій військовим шляхом, якщо Україну приймуть до НАТО.

Що ця заява означає, ми аналізували тут.

При цьому ідея вступити в НАТО без задіяння 5-ї статті не зовсім зрозуміла. Оскільки в цій статті, за якою напад на одного члена дорівнює нападу на всіх учасників НАТО, і укладений основний зміст Північно-Атлантичного військового блоку.

Не виключено, що президент мав на увазі так званий «німецький» варіант – коли гарантії 5-ї статті поширюються тільки на підконтрольну частину України і не поширюються на непідконтрольну. Тобто, якщо Україна вирішить військовим шляхом відбити захоплені території, то країни НАТО їй на допомогу не прийдуть. Тільки якщо буде напад на підконтрольну територію.

Однак, Зеленський саме так не сформулював. А тому його заява виглядає дуже дивною.

Утім, будь-який варіант вступу України до НАТО поки що виглядає суто гіпотетичним через протидію Росії та небажання країн Альянсу вступати з нею в пряме військове зіткнення.

Україна стало свідком небезпечного епізоду, який відбувся 25 березня, коли російські сили "привітали" українців, використовуючи ракети "Циркон". Удар був нанесений парним пуском протикорабельних ракет 3М22 "Циркон" по центру Києва з Криму, на відстані близько 600 кілометрів. Хоча цілью могли бути різні об'єкти у районі, куди було націлено ракети, в результаті постраждали інші будівлі.

Інцидент став приводом до серйозних роздумів про безпеку та обороноздатність України перед новими загрозами. За даними звітів, ракети "Циркон" виявилися надзвуковими та надзвуковими ударними засобами зі значним потенціалом завдати шкоди. Очевидно, що вони становлять серйозну загрозу для міст та цивільних об'єктів.

У цьому контексті важливо провести ретельний аналіз можливостей та загроз, які представляють ракети "Циркон", і прийняти відповідні заходи для забезпечення безпеки нації. Наразі українські оборонні структури мають розглядати можливість застосування сучасних систем ППО та розробку нових методів захисту від таких загроз.

Необхідно також враховувати, що інцидент з ракетами "Циркон" відкриває новий рівень загрози та необхідності захисту. Це може вимагати ревізії стратегій оборони та залучення міжнародної співпраці для забезпечення колективної безпеки.

Україна повинна взяти до уваги всі аспекти цієї загрози і прийняти ефективні заходи для захисту своїх громадян та територій.

Справді, попри всю "агітку" в російських ЗМІ, реальність може виявитися не такою вражаючою, як її зображують. Як і з "Кинджалом", ракети "Циркон" не мають постійної маршової швидкості, але використовують прямоточний повітряно-реактивний двигун для досягнення гіперзвукової швидкості. Це може створювати враження неймовірних технічних характеристик у ЗМІ, але реальність може бути іншою.

Західні аналітики зауважують, що гіперзвукові ракети, такі як "Циркон", можуть бути важким завданням для систем ППО. Швидкість і маневреність таких ракет може ускладнити їх перехоплення та знищення. Проте, системи ППО, такі як комплекс PATRIOT, продемонстрували свою ефективність у збиванні гіперзвукових цілей, таких як "Циркон".

У результаті удару 25 березня, російські гіперзвукові протикорабельні ракети, які коштують до 20 мільйонів доларів кожна, були збиті. Уламки цих ракет пошкодили будівлю школи мистецтв, що ставить під сумнів їхню безперервність та визначені характеристики "немає аналогів".

Україна, маючи модернізовані системи ППО, такі як комплекс PATRIOT PAC-3, виявляється у гарному стані для протистояння подібним загрозам. Навіть у випадку, якщо російські кораблі, що можуть запускати "Циркони", знаходяться подалі від українського узбережжя, системи ППО здатні забезпечити надійний захист.

Отже, важливо продовжувати модернізацію та підвищення ефективності систем ППО для забезпечення безпеки країни у відповідь на зростаючі загрози.

Ситуація з гіперзвуковими ракетами створює низку викликів для України та її обороноздатності. Наразі, основним варіантом може бути запуск ракети "Циркон" з Криму з наземних установок, що отримали апгрейд для роботи з цією новою системою. Іншим варіантом може бути використання прототипів штатної наземної системи, створеної спеціально для запуску "Цирконів".

Хоча у "Цирконів" має бути радіолокаційна головка самонаведення, але в містах така система може бути менш ефективною через наявність багатої металевої техніки та інфраструктури. Тому у запущених по Києву "Цирконів" ймовірно було активне тільки супутникове та інерційне наведення, що може створювати певні труднощі з точністю влучань.

Загроза від "Цирконів" є серйозною, особливо для міст, які не мають належної протиракетної оборони. Проте, навіть у разі використання дорогих гіперзвукових ракет, як "Циркон", є й інші ефективні варіанти для завдання шкоди, наприклад, "Іскандер".

Україна може взяти на озброєння різноманітні заходи для захисту від таких загроз. Це можуть бути тунелі, бункери, катакомби, підземні споруди та інші заходи, що дозволять ефективно ховати важливі об'єкти від потенційних атак. Також важливо розосереджувати та розташовувати об'єкти промисловості та управління таким чином, щоб мінімізувати можливі наслідки в разі атаки.

Україна має досвід перетворення колишніх військових об'єктів на ізольовані острівці, що можуть бути використані для захисту від подібних загроз. Забезпечення безпеки країни у змінюючихся геополітичних умовах вимагає постійного вдосконалення та адаптації оборонних стратегій.

Ураховуючи нинішні обставини, важливо зазначити, що за таких умов, недосяжність "Цирконів" може виявитися дешевшою альтернативою в порівнянні з самою ракетою. На даний момент наші оборонні сили вже виявили успішність у перехопленні найсучасніших російських ракет над Києвом. Тому завдання на майбутнє полягатиме в тому, щоб масштабувати такі результати на інші великі промислові центри і розподілити все, що можливо, для підвищення ефективності захисту.

• Україні доведено, що вона має потенціал для перехоплення й відбиття атак гіперзвуковими ракетами, що створює нові можливості для захисту від потенційних загроз.

• Важливо активно розвивати та масштабувати здобуті досягнення на великі промислові центри та інші ключові об'єкти для забезпечення національної безпеки.

• Розподіл ресурсів та впровадження заходів розосередження може допомогти збільшити ефективність захисту від потенційних атак гіперзвуковими ракетами.

• Забезпечення безпеки країни в умовах змінюючихся геополітичних умов вимагає постійного вдосконалення оборонних стратегій та тісного співробітництва з міжнародними партнерами.