Чому в Україні досі не всі мають опалення

У Вінницькій області знову розгорівся резонансний скандал, пов’язаний із суддею Ігорем Ратушняком. Попри нещодавній обвинувальний вирок Вищого антикорупційного суду, який визнав його винним у хабарництві, Ратушняк повернувся до своєї посади голови Тиврівського районного суду. Це рішення викликало хвилю обурення серед місцевих мешканців та активістів, адже суддя, котрий ще нещодавно отримав покарання за корупційні злочини, знову перебуває на важливій посаді в системі правосуддя.

Події, що передували його відновленню, стали відомі громадськості після того, як у грудні 2023 року ВАКС ухвалив вирок, який засудив Ратушняка за отримання неправомірної вигоди. Слідство встановило, що у серпні 2021 року суддя отримав хабар за ухвалення рішення на користь особи, яка претендувала на земельну ділянку. Ціна питання за гектар землі, на думку Ратушняка, складала 40 тисяч гривень. Це не перший випадок, коли судді в Україні виявляються замішаними у корупційних скандалах, але він став символом проблеми, що триває в судовій системі.

Вироком суду Ратушняка засудили до семи років позбавлення волі, заборонили три роки обіймати державні посади та постановили конфіскацію майна. Втім, вирок не набрав законної сили — суддя подав апеляцію.

Тепер він знову очолив Тиврівський суд, пояснюючи це тим, що рішення ВАКС нібито є «замовним».

У коментарях журналістам «Слідства.Інфо» Ратушняк заявив, що справу проти нього «сфабрикували» через конфлікт із родичкою народної депутатки від «Слуги Народу» Ірини Борзової. За його словами, після сварки з матір’ю депутатки йому почали надходити погрози, а згодом з’явилася й справа про хабар.

«Мене обвинувачують у тому, що я просив неправомірну вигоду, але доказів немає. Навіть агент правоохоронців це спростував», — заявив суддя.

Ратушняк переконує, що його вирок — лише перша інстанція, а у Верховному Суді він нібито отримає виправдання.

«80% вироків ВАКС скасовує Верховний Суд», — додає він.

Тим часом активісти ГО «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» дослідили судову практику Ратушняка. Вони виявили, що у справах п’яних водіїв систематично з’являється адвокат В’ячеслав Когутницький — той самий, який нині захищає Ратушняка у ВАКСі.

За даними активістів, вони разом створили схему уникнення відповідальності. Спочатку справа потрапляє до іншого судді, Когутницький подає відвід, а розглядає його — Ратушняк. У підсумку той задовольняє відвід і бере справу собі, після чого закриває її «за відсутністю складу правопорушення».

Поки апеляція не ухвалила остаточного рішення, Ігор Ратушняк залишається на посаді голови суду, демонструючи, що навіть вирок ВАКС не є перепоною для української Феміди.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

Інформація про роботу Євгена Шпитко на Максима Кріппу та Костянтина Малофєєва з’явилася в публічному доступі відносно недавно, після чергової спроби Євгена Шпитко зняти публікації пов’язані з Кріппою з телеграм-каналу “Тёмный Рыцарь”. Але, як повідомляють наші джерела, співпраця між Євгеном Шпитко та Максимом Кріппою розпочалась задовго до публікацій на анонімних ТГ каналах.

Хто такий Євген Шпитко та що саме його пов’язує з РФ

Крім зв’язків з Максимом Кріппою, Євген Шпитко відомий в Україні як головний редактор та один із співвласників українського видання Mind UA. Досить цікавою в контексті зв’язків Шпитко з РФ є історія створення ресурсу Mind UA, склад його засновників та кінцевих бенефіціарів.

Варто відзначити, що колектив Mind UA, як і сам Шпитко, є вихідцями з Forbes Україна, які покинули проект, після того як почались проблеми в їх роботодавця олігарха Сергія Курченка.

Після втечі Сергія Курченка до РФ, Євген Шпитко забрав частину колективу Forbes Україна та у 2017 році заснував новий проект – Mind UA. Крім колективу, Шпитко прихватив із собою офіційну сторінку Forbes Україна в Фейсбук, до якої у нього був доступ як у головного редактора.

Згідно з даними сервісу Youcontrol, наразі власником 100% статутного капіталу ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” є головний редактор Євген Шпитко. Але якщо уважно придивитись до історії змін реєстраційної інформації компанії, то бачимо відчайдушні спроби приховати російський слід та справжніх бенефіціарів компанії.

Ще донедавна, засновниками ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА” крім Шпитко, який був власником всього 22,5% компанії, були ТОВ “Акселератор нових продуктів” – 10% і ТОВ “Інвестіко” – 67,5%. За даними того ж Youcontrol, кінцевим беніфіціарним ТОВ “Інвестіко” є такий собі любитель “рускаго міра” Куманьок Олександр Юрійович.

У 2020 році журналісти, на фоні скандалів з накруткою ботами ТГ каналу Mind UA, вирішили поцікавитись складом кінцевих бенефіціарів видання, після чого Куманьок Олександр Юрійович став відомий широкому загалу своїми симпатіями до РФ.

Журналісти звернули увагу на сторінку Олександра Куманька “Вконтакте” де надто багато фото на фоні Кремля після 2014 року. Зокрема, Олександр Куманьок їздив святкувати 1 травня 2014 року на Червону площу в Москві вже тоді, коли Крим був анексований РФ. Мало того, судячи з усього, він пишається, що Крим це частина Росії, викладаючи “фото з магнітиками”.

Крім проросійських світлин в російських соцмережах Олександр Куманьок являється давнім бізнес-партнером Ігоря Куєка – рідного брата Ані Лорак (Кароліни Куєк), з яким пов’язаний через спільні компанії, серед яких ТОВ “Хелс Фуд” (40969855), ТОВ “Платформа розвитку інновацій” (41130557), ТОВ “Дюкан” (40977508) та інші. Тобто вони давні партнери і працюють у кількох напрямках.

А у 2018 році журналісти з’ясували, що Ігор Куєк є одним із власників платформи UkrARPA, яка займалася розробкою і створенням зброї для української армії. Журналісти з’ясували та опублікували докази того, що Ігор Куєк заробляє на цій справі чималі гроші. Серед інших власників UkrARPA значились – Денис Гурак, Дмитро Ружицький та Дмитро Шестаков. Раніше всі вони працювали в Укроборонпромі і фактично паралельно розвивали власний проект за державні кошти, поставляючи державі безпілотники по 100 тисяч доларів США, в той час коли їх реальна собівартість складала 5 тисяч доларів США.

Але Євген Шпитко не помічав ні проросійських публікацій, ні відкритого грабунку українського ВПК своїми партнерами до 2020 року, поки в українського суспільства не появились питання до роботи начебто проукраїнського сайту Mind UA. Після чого Шпитко вирішив позбутись відверто проросійських партнерів в числі засновників ТОВ “ФЬЮЧЕР МЕДІА”.

Але чи насправді Євген Шпитко розірвав усі відносини з минулими партнерами, чи це просто хід для уникнення конфіскації сайту Mind UA та передачі його в управління АРМА, як це раніше відбулося з медіа холдингом Сергія Курченко?

Відповідь на це питання у нещодавній кримінальній справі СБУ, щодо зловживання Євгеном Шпитко під час розподілу гуманітарних вантажів. Якщо бути більш точними, Євген Шпитко попався на перепродажу бронежилетів, які на початок 2022 року були справжнім дефіцитом.

В офіційних поясненнях даної ситуації на сайті Mind UA Євген Шпитко сам згадує свої зв’язки зі структурами Укроборонпрому. Варто відзначити, що ці зв’язки залишились у Шпитко з часів Олександра Куманька, за яким стоїть Павло Олексійович Барбул, який з 2014 року займав посаду радника генерального директора Укроборонпрому. Засвітившись в декількох корупційних епізодах в Укроборонпромі, Павло Барбул очолив Спецтехноекспорт.

На посаді директора Спецтехноекспорта Павло Барбул попав у корупційний скандал з розкраданням коштів державного підприємства та деякий час провів у СІЗО. І хоча наразі Павло Барбул перебуває на волі, старі корупційні схеми Спецтехноекспорту дають про себе знати.

Так, весною цього року адвокат Павла Барбула намагався оскаржити угоду про визнання винуватості, укладену з ексначальником департаменту контрактів Спецтехноекспорту Валерієм Синяковим та його ексзаступником Олександром Фатьяновим. За умовами угоди, Фатьянов і Синяков зобов’язалися надати свідчення в низці кримінальних проваджень, зокрема, події яких зачіпають період керівництва Барбулом у Спецтехноекспорті.

Прізвище Павла Барбула не просто так часто згадується у нашому журналістському розслідуванні, адже за свідченнями бізнесменів із його близького оточення, Барбул являється одним із фактичних власників сайту Mind UA. Раніше Барбул володів частиною Mind UA через Олександра Куманька, а після 2020 року безпосередньо через Євгена Шпитко. Нагадуємо, що відкрито проросійський Олександр Куманько був викинутий зі схеми, після того як інформація про його погляди появилась в пресі.

В такому ракурсі робота головного редактора Mind UA Євгена Шпитко на Максима Кріппу, а через нього і на Костянтина Малофєєва, має викликати багато питань в української контррозвідки. Адже незважаючи на кримінальні справи Павло Барбул до сих пір входить до української спільноти з розробки та продажу озброєнь.