Чому варто регулярно перезавантажувати роутер

У центрі уваги опинилися закупівлі, оголошені виконавчим комітетом Маріупольської міськради, який діє на території, що перебуває під російською окупацією. Попри те, що місто фактично втратило можливість повноцінного функціонування в українському правовому полі, на платформі Zakupivli.pro з’явився перелік тендерів на мільйони гривень, що викликають серйозні сумніви у своїй доцільності. Створюється враження, що ці оголошення більше відповідають ознакам фінансових маніпуляцій, ніж реальним потребам адміністрації, яка давно втратила можливість здійснювати легітимну діяльність.

Серед найбільш показових пунктів — намір придбати канцелярські товари на суму, яка перевищує сто тисяч гривень. Йдеться про кулькові ручки, офісний папір, скріпки та інші дрібні матеріали. Для міста, де більшість адміністративних будівель зруйновані, а структура управління працює в умовах окупаційного контролю, такі суми виглядають непропорційними та необґрунтованими.

ФОТО: Дані сайту Zakupivli.pro

Загалом, проаналізувавши останні закупівлі виконавчого комітету Маріупольської міськради, які загалом обходяться бюджету в мільйони гривень, можна побачити “нехитрі схеми по відмиванню коштів”.

Також, журналісти звернули увагу на постійне розширення штату адміністрації, незважаючи на окупацію міста. Зокрема, на сайтах пошуку роботи розміщено 13 вакансій. Серед вакансія головного спеціаліста відділу міжнародного співробітництва та протокольної роботи, вчителя-логопеда, вихователя, керівника підрозділу планування та розвитку персоналу, бухгалтера, юристів.

ФОТО: Скріншоти сайту з пошуку роботи

На фоні багатомільйонних трат на адміністрацію окупованого Маріуполя, досить резонансно звучить заява нардепа від Слуги Народу Віталія Войцеховського, про те що “1,3 млн сімей вимушених переселенців залишилися без житла, так як в бюджеті не вистачає коштів”.

На сучасній українській політичній та економічній сцені важливу роль продовжують відігравати особи, які обіймали високі посади за часів правління Віктора Януковича. Одними з таких є Юрій Чернега та Володимир Цепенда, які наразі очолюють ключові підприємства НАК «Нафтогаз України». Ці люди керують мільярдними активами в одній із найважливіших для економіки України сфер – енергетиці.

Юрій Чернега, колишній начальник кадрового управління МВС Миколаївської області, займає керівні посади в декількох підприємствах, що мають стратегічне значення для української енергетики. Він є головою ДП «Нафтогазбезпека» та першим заступником директора з безпеки АТ «Укртранснафта». Крім того, Чернега очолює ТОВ «Корпоративний фонд «Укртранснафта», що також є важливим елементом в управлінні енергетичними активами. Інформація щодо його діяльності була підтверджена журналістами видання ОРД, яке активно слідкує за фінансовими та кадровими змінами в галузі.

Після люстрації Чернега працював начальником Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а у 2015 році був остаточно звільнений з органів внутрішніх справ. Для легалізації свого статусу він формально отримав посвідчення учасника АТО, хоча фактично не брав участі у бойових діях.

Володимир Цепенда за часів Януковича обіймав посаду заступника голови Богородчанської РДА, відповідаючи за економіку та промисловість. Нині він є генеральним директором АТ «Укртранснафта» та бенефіціаром ТОВ «Прикарпатекоенерго».

Сьогодні обидва посадовці керують ключовими державними нафтогазовими підприємствами, що контролюють стратегічну інфраструктуру та бюджетні кошти України. На момент публікації офіційних коментарів від «Нафтогазу» та «Укртранснафти» не було.

ДП «Нафтогазбезпека» забезпечує безпеку об’єктів нафтогазової галузі, а АТ «Укртранснафта» є оператором магістральних нафтопроводів України і входить до структури НАК «Нафтогаз України». Події у Врадіївці 2013 року стали одними з передвісників Революції Гідності, а тепер двоє причетних до тих подій очолюють стратегічну енергетичну сферу держави.

Корупційні скандали в українських військових центрах комплектування (ТЦК) стають джерелом глибокого обурення громадськості. Ще одне відоме порушення стосується екс-керівника Самбірського РТЦК та СП, Сергія Бабича, який разом з родиною за короткий період нагромадив значний майновий капітал. За даними розслідування українських ЗМІ, їхні доходи значно перевищують суми, що видаються законними в контексті їхніх посадових обов'язків. Водночас, існують підозри щодо походження цих коштів, оскільки розмір доходів сім'ї Бабича значно перевищує їхні можливості та офіційні джерела доходів.

Нещодавно на днях Бабича звільнили з посади, але розслідування його справи залишається на місці без обрання конкретних судових рішень. Повідомлення про його звільнення припадає на той самий період, коли у Самбірському РТЦК стався ще один гучний скандал. У вересні 2023 року працівники центру жорстоко побили чоловіка, який, на їхню думку, ухилявся від служби та намагався незаконно перетнути кордон. Відповідальні особи за цей випадок були затримані, однак справа затягується у розслідуванні.

Крім того, останнім часом стали відомі факти корупції в ТЦК міста Тернополя. Згідно з розкриттям поліції, працівник ТЦК, штаб-сержант, регулярно отримував хабарі у вигляді будматеріалів в обмін на обіцянку надання "звільнення" від служби в армії. Його схема полягала в отриманні від ухильників чеків та накладних за купівлю товарів, а відмазування від служби здійснювалося за допомогою вилучення їхніх особистих даних з баз даних. Ці незаконні дії стали можливими завдяки спеціально створеній штаб-сержантом корупційній схемі, яка забезпечувала йому безперешкодний отримання хабарів.

Неодноразові випадки корупції в ТЦК, починаючи від сутенерства екс-військовома в Одесі, який має розкішну віллу в Іспанії, й закінчуючи використанням працівниками центрів комплектування для "відмазування" ухильників за гроші, підіривають довіру до військової системи та спричиняють глибоке обурення серед населення.

У висновку слід відзначити, що проблема корупції в українських військових центрах комплектування (ТЦК) є серйозною та вимагає негайного та рішучого реагування від владних структур. Розкриті факти зловживань та корупційних схем в ТЦК, включаючи незаконні дії керівництва та працівників цих установ, підірвують довіру суспільства до військової системи та ставлять під загрозу національну безпеку країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для запобігання корупції в ТЦК, зокрема, посилення контролю за фінансовою діяльністю керівництва та персоналу, впровадження механізмів прозорості та відкритості у роботі цих установ, а також строгого покарання за порушення закону.

Крім того, необхідно забезпечити ефективне розслідування всіх фактів корупції в ТЦК, виявлення та притягнення до відповідальності всіх причетних осіб. Тільки таким чином можна забезпечити прозору та довірчу армію, яка буде гідно представляти інтереси України та забезпечувати її безпеку на міжнародному рівні.

Попри те, що ракетні загрози для південних регіонів стали частиною повсякденної реальності, а захист дітей офіційно проголошений одним із ключових завдань держави, в Одеській області питання безпеки шкіл і дитячих садків дедалі більше нагадує не гуманітарну місію, а стабільно налагоджений бізнес. Під приводом облаштування укриттів, ремонту захисних споруд і підвищення рівня безпеки сформувалася система, у якій бюджетні кошти концентруються в руках обмеженого кола підрядників, тісно пов’язаних із чиновницькими структурами.

Центральну роль у цій схемі відіграє Департамент капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації, через який проходить більшість контрактів. Формально всі процедури виглядають законними: оголошуються тендери, публікується документація, підписуються договори. Однак на практиці конкуренція часто має декоративний характер, а переможці визначаються заздалегідь. Інші учасники або не допускаються до торгів, або відсіюються через формальні зауваження, які не мають суттєвого впливу на якість робіт.

Центральним бенефіціаром цієї схеми стала компанія «СПК “ФЛАГМАН”», чиї фінансові показники стрімко зростають саме на тлі реалізації проектів, пов’язаних із цивільним захистом. Компанія отримує найбільші контракти, попри те, що рентабельність її діяльності нагадує транзитні структури, створені не для якісного виконання робіт, а для акумуляції коштів. Саме за таким сценарієм було реалізовано проєкт зі зведення укриття для дитячого садка «Оленка» у селі Маяки. Тендерна документація була складена так, що лише «Флагман» відповідав усім вимогам, а штучне завищення критеріїв до досвіду та обсягів робіт повністю заблокувало доступ незалежних підрядників.

У підсумку договір на понад 38,8 мільйона гривень отримала саме ця компанія, хоча реальні обсяги будівництва могли коштувати значно дешевше. Аналіз кошторису демонструє системне завищення цін на ключові матеріали — бетон, щебінь, арматуру, будівельні суміші та обладнання. У деяких позиціях вартість перевищує ринкову у два, а подекуди й у п’ять разів. Лише на основних матеріалах потенційна переплата перевищує 5,5 мільйона гривень — суму, яка могла бути використана для зміцнення безпеки, а не для збагачення пов’язаних осіб.

Схеми, які реалізуються під керівництвом Кіпера, цим епізодом не обмежуються. В області фіксуються інші випадки зловживань: від силового тиску та фальсифікацій кримінальних справ у межах конфлікту навколо майна родини Ксенофонтов і компанії «Патріарх Холл» — до масштабних розкрадань бюджетних та міжнародних коштів у кількох громадах. У Вигоднянській, Маяківській та Вилківській громадах підконтрольні структури на кшталт «ДАВМІР СТРОЙ», «БУД-МАРКА» та «Південна Українська Будівельна Компанія» систематично завищували вартість матеріалів на 25–40%, створюючи ланцюжки для подальшого виведення коштів.

Таким чином, сфера, покликана гарантувати безпеку дітей під час повітряних тривог, стала однією з найприбутковіших для групи посадовців, які контролюють будівельні тендери в області. Натомість реальна якість укриттів, дотримання будівельних норм і швидкість виконання робіт залишаються на другому плані. У ситуації, коли кожна хвилина під час ракетної атаки може коштувати життя, така модель управління є не лише проявом корупції, а й прямою загрозою для тисяч дітей та їхніх батьків.