День інженерно-авіаційної служби ЗСУ та вшанування святого Тарасія – що відзначають 25 лютого

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Попри дипломатичні привітання, у політичному та юридичному середовищі з’явилися побоювання щодо можливої активізації кримінальних проваджень. Експерти вказують на те, що перемога Трампа може стати каталізатором розслідувань стосовно кількох громадських активістів, зокрема Віталія Шабуніна, Михайла Жернакова та Юрія Ніколова. Йдеться про кримінальні справи, які наразі перебувають на стадії розслідування, зокрема щодо крадіжки автомобіля, ухилення від військового обов’язку та відмивання коштів.

Однією з найгучніших справ є ситуація з Віталієм Шабуніним, керівником “Центру протидії корупції”. За даними слідства, Шабунін привласнив джип Nissan Pathfinder, який був переданий як гуманітарна допомога для Збройних Сил України. Після цього він, ймовірно, використовував автомобіль у особистих цілях. Суд зобов’язав Державне бюро розслідувань (ДБР) зареєструвати кримінальне провадження щодо цього інциденту.

Також не залишились без уваги інші активісти, такі як Михайло Жернаков, який займав посаду судді і, за заявою адвоката Ігоря Мартиненка, нібито вчиняв дії на користь злочинної влади Віктора Януковича під час його суддівської діяльності. Ці справи можуть стати частиною ширшого процесу боротьби з корупцією в Україні, особливо в контексті міжнародного тиску, зокрема з боку США, де Трамп надає значну увагу боротьбі з корупцією в усьому світі.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Дивна заява Шмигаля про те, що 98% повісток надсилають людям, які не працевлаштовані і не платять податки. Адже, це, м’яко кажучи, не відповідає дійсності.

Але мене вражає ось що.

Спершу уряд посилив транзакційне навантаження на бізнес, взявши на нього відповідальність за мобілізаційні процедури: вручення повісток, доставку співробітників у ТЦК. Це закономірно призвело до масового звільнення людей з офіційного місця роботи і переведення їх у тінь (з припиненням нарахування податків на зарплату, яку почали платити в конвертах).

Кількість таких людей загалом по країні становила сотні тисяч.

Тепер прем’єр говорить про те, що повістки розсилають тим, хто офіційно не працевлаштований….

Тобто уряд спершу загнав людей у тінь, а тепер пробує їх звідти “дістати” за допомогою повісток.

А навіщо було змушувати бізнес модерувати вручення повісток? Це ж не радянські державні підприємства.

Декомунізація у нас пройшла лише у вигляді знесення пам’ятників, але не в умах чиновників та їхньому ставленні до людей. Людей і бізнес досі розглядають як “ресурс”, яким потрібно “управляти”. Моделі соціального діалогу, людиноцентричної політики у нас досі — зі сфери фантастики.

Наприклад, бізнесу потрібно пам’ятники ставити за те, що в такій ситуації він зберігає робочі місця і платить податки. А не навантажувати його не властивими йому функціями, і до того ж протиприродними.

Тому що якщо бізнесу потрібен співробітник, він переведе його в тінь, але збереже.

Тому всі дії уряду в цьому плані — це моторошне шарахання з боку в бік.

То максимально натиснути на офіційний ринок праці, то на тіньовий.

В уряді взагалі розуміють, що вони роблять?

Джерело в Офісі Президента розповіло, що кадрові перестановки є лише передумовою перед впровадженням нових норм та принципів. За інформацією, що надійшла відтуди, Андрій Єрмак активно готується до реформування Кабінету Міністрів, ймовірно, з метою захисту національних інтересів від зовнішнього впливу, особливо після 20 травня. Останнім часом в Офісі Президента та в Раді національної безпеки і оборони України відбулись значні зміни в кадровому складі. Цей процес розпочався зі зміни секретаря РНБО і завершився відстороненням першого помічника Президента.

У вівторок, 26 березня, Володимир Зеленський підписав указ про звільнення Олексія Данілова з посади секретаря РНБО, призначивши на його місце Олександра Литвиненка, колишнього керівника Служби зовнішньої розвідки, а на посаду Литвиненка було призначено Олега Іващенка. Президент пояснив, що ці зміни націлені на модернізацію відомства, зокрема, для покращення співпраці з розвідкою. Після відсторонення Данілова, він залишився частиною команди влади.

Вчора, 29 березня, Зеленський оголосив, що екс-секретар РНБО отримає посаду посла в Молдові, але відповідний указ поки що не був оприлюднений. Також у п’ятницю, 29 березня, були опубліковані укази про звільнення двох радників глави Офісу Президента Андрія Єрмака. Їхні посади отримали Олена Ковальська та Ірина Мудра. Проте це було лише початком.

Сьогодні Зеленський звільнив Сергія Шефіра з посади першого помічника. Також сьогодні свої посади втратили позаштатні радники президента, уповноважена президента з питань прав захисників та уповноважена з питань волонтерської діяльності. Сергій Никифоров, речник президента, пояснив, що ці кадрові зміни пов'язані з оптимізацією штатної структури. Варто згадати, що Володимир Зеленський раніше неодноразово висловлював своє намірення провести реорганізацію у складі урядової команди з метою зекономити кошти на оборону. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також зазначив, що кількість міністерств може бути скорочена на третину.

У зазначеній статті відображено значні кадрові зміни, які відбулися в Офісі Президента та Раді національної безпеки і оборони України. Зокрема, відбулися зміни на посаді секретаря РНБО, що спровокувало ланцюжок перестановок у цьому відомстві. Володимир Зеленський також звільнив частину свого радницького складу та першого помічника президента.

Ці зміни, зокрема, пояснюються стратегічними цілями модернізації відомств, зміцненням співпраці з розвідувальними службами та оптимізацією штатної структури. Важливо відзначити, що такі перетворення в кадровому складі стали передумовою для подальших системних реформ та ефективного використання ресурсів країни, зокрема, у сфері оборони.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам наголосив на важливості зібраного ним звіту, що налічує понад 250 сторінок із доказами нападів на УПЦ, на її церкви та її священиків. У своєму відеозверненні він закликав владу України припинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, називаючи його проявом мови ненависті. Амстердам також підкреслив незв'язок УПЦ з Московським патріархатом та позицію церкви щодо ідей "русского мира", яку відкрито підтримує митрополит Київський Онуфрій. Заклик до підтримки України з боку США також звучав у виступі адвоката, який наголосив, що ця підтримка є критично важливою, не лише для самої України, а й для міжнародного співтовариства в цілому, особливо з урахуванням недавніх подій в Афганістані та Україні.

Висновки до вищезгаданої статті наступні:

• Звіт, зібраний адвокатом УПЦ Робертом Амстердамом, містить обширні докази нападів на УПЦ, її церкви та священиків, які свідчать про серйозні загрози безпеці церковної громади.

• Заклики адвоката до влади України припинити розгляд законопроекту 8371 є обґрунтованими, оскільки цей закон може спричинити подальше загострення конфлікту та розділення суспільства.

• Важливою є також позиція УПЦ, яка відмовляється від ідеології "русского мира" та пов'язує себе з державою Україною, що підкреслює її патріотизм та відданість національним інтересам.

• Підтримка України з боку міжнародного співтовариства, зокрема з боку США, має важливе значення для забезпечення мирного вирішення конфлікту та захисту демократичних цінностей.

Міжнародний валютний фонд найближчим часом планує розглянути угоду щодо запуску нової кредитної програми для України загальним обсягом 8,1 мільярда доларів США. Ця фінансова допомога спрямована на підтримку макроекономічної стабільності країни та забезпечення виконання державних витрат у складних умовах воєнного конфлікту.

Очікується, що кошти дозволять покрити дефіцит державного бюджету та зміцнити фінансову стійкість держави. Представники МВФ відзначають, що програма передбачає взаємодію з урядом України щодо збереження ключових економічних реформ, що мають стратегічне значення для економічного відновлення після війни.

Нова програма має замінити чинну програму МВФ на 15,5 мільярда доларів. У фонді зазначили, що українська влада виконала попередні умови для переходу до нового етапу співпраці. Зокрема, було подано законопроєкт щодо змін до трудового законодавства та ухвалено державний бюджет.

Речниця МВФ Джулі Козак заявила, що економічне зростання України у 2025 році, ймовірно, буде нижчим за 2%. Після чотирьох років повномасштабної війни економіка перейшла до більш повільних темпів відновлення.

За її словами, російське вторгнення продовжує завдавати значної шкоди українському суспільству та економіці. Станом на січень близько 5 мільйонів українських біженців перебувають у країнах Європи, ще 3,7 мільйона людей залишаються внутрішньо переміщеними особами.

Паралельно Світовий банк, уряд України та Європейський Союз завершують нову оцінку вартості відбудови країни. Очікується, що її оприлюднять наступного тижня. За попередніми оцінками, сума може перевищити торішній показник у 524 мільярди доларів через масштабні удари Росії по енергетичній інфраструктурі.

Керівниця МВФ Крісталіна Георгієва раніше заявляла, що нову програму планують винести на розгляд ради директорів у найближчі тижні. За її словами, після підписання попередньої домовленості у листопаді економічна ситуація в Україні погіршилася, що потребувало коригування окремих параметрів програми. Водночас базові вимоги фонду залишаються без змін.

Серед можливих рішень розглядається надання Україні додаткового року для отримання парламентської підтримки щодо ухвалення змін до податку на додану вартість, які викликають дискусії.

Попередня домовленість із МВФ містить базовий сценарій, за яким війна може завершитися вже цього року. Однак також передбачено негативний сценарій, що допускає поступове згортання бойових дій аж до 2028 року.

Остаточне рішення щодо нової програми залежатиме від результатів розгляду на засіданні ради директорів фонду.