Субота, 18 Квітня, 2026

Дитяча амнезія: чому ми не пам’ятаємо перші роки життя

Важливі новини

Як призупинення допомоги США вплине на оборону України

Рішення адміністрації президента США Дональда Трампа призупинити військову допомогу Україні стане серйозним викликом для обороноздатності країни, попри те, що, як зазначають експерти, це не призведе до миттєвих наслідків на полі бою. Про це пише AP, підкреслюючи, що США зупинили надання деяких типів зброї, які мали вирішальне значення для українських сил. Представник Пентагону повідомив, що розпорядження […]

The post Як призупинення допомоги США вплине на оборону України first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Аніта Луценко відверто розповіла про розрив із чоловіком та новий етап у своєму житті

Відома українська фітнес-тренерка та телеведуча Аніта Луценко офіційно підтвердила інформацію про розлучення з Олександром Лозовцовим. Про особисті зміни вона відверто розповіла в розмові з Машею Єфросиніною. За словами спортсменки, їхні шляхи з чоловіком розійшлися ще певний час тому, однак лише тепер вона наважилася публічно проговорити цю тему.

Аніта пояснила, що головною причиною розриву стали глибокі внутрішні зміни у її почуттях. Вона усвідомила, що кохання зникло, а залишатися у шлюбі без щирих емоцій не вважає правильним ні для себе, ні для партнера. За її переконанням, стосунки мають приносити радість, підтримку та відчуття гармонії, і якщо цього немає, люди не повинні змушувати себе бути разом.

Спортсменка підкреслила, що Олександр був коханням всього її життя, і розрив дався їй нелегко. Луценко зізналася, що боялася піти на цей крок, побоюючись, що більше не зустріне такого кохання. Після консультацій з психоаналітиком вона наважилася розірвати стосунки.

Наразі Аніта Луценко самотня, проте вірить у можливість нових романтичних стосунків і навіть вже ходить на побачення. Відомо, що пара зустрічалася з 2013 року, у 2016-му у них народилась донька Мія. У шлюбі тренерка та Олександр не були.

МЗС України прокоментувало відпочинок європейських дітей в окупованому Криму

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Тихий наголосив, що в’їзд до тимчасово окупованих територій України, минаючи українські контрольні пункти, є незаконним і може мати негативні наслідки для громадян. За його словами, перебування дітей з ЄС у «Артеку», контрольованому російськими окупантами, створює умови для використання їх у російській пропаганді, яка виправдовує загарбницьку війну проти України.

Крім того, у МЗС нагадали, що центр «Артек», формально розташований під егідою ЮНЕСКО, був незаконно переданий під контроль РФ у 2014 році. З цього часу Україна не може гарантувати безпеку та дотримання прав дітей на окупованій території.

«Росія систематично порушує права дітей на окупованих територіях, зокрема, використовуючи їх у пропагандистських цілях та нав’язуючи антиукраїнську політику, — підкреслили у МЗС. — Громадяни іноземних держав мають зважати на ризики таких поїздок, адже ситуація в Криму є небезпечною для життя і здоров’я дітей».

25 лютого в Україні: свята, пам’ять і народні традиції

25 лютого в Україні є особливо насиченим днем, адже він поєднує кілька важливих подій національного та міжнародного значення. Цього дня відзначають День інженерно-авіаційної служби Збройних сил України, присвячений військовим фахівцям, які забезпечують справність і надійність авіаційної техніки, безпеку польотів та ефективність бойових завдань. Свято підкреслює роль інженерів у підтримці обороноздатності країни та вдячність за їхню щоденну самовіддану працю.

Крім військової тематики, 25 лютого вшановують пам’ять видатної української поетеси, чия творчість залишила глибокий слід у літературі. Цей день також присвячений міжнародній ініціативі проти булінгу — особливій увазі до проблеми цькування в школах, серед молоді та у цифровому середовищі. Такі заходи допомагають формувати культуру взаємоповаги й соціальної відповідальності серед дітей та дорослих.

Цього ж дня народилася видатна українська поетеса Леся Українка. У річницю її народження в суспільстві неодноразово лунали пропозиції запровадити День української жінки. Відповідний законопроєкт з’являвся у Верховній Раді, однак наразі офіційного статусу це свято не має і відзначається неформально.

У світі 25 лютого проходить День рожевої сорочки — міжнародна акція на підтримку жертв булінгу. Її започаткували учні однієї з канадських шкіл після випадку цькування однокласника через одяг. Відтоді рожевий колір став символом солідарності з тими, хто постраждав від знущань, і нагадуванням про неприпустимість агресії.

Серед інших міжнародних дат — День безкорисливої допомоги іншим, День кохлеарних імплантів, День горіхів у шоколаді та навіть День револьвера.

За церковним календарем 25 лютого вшановують святителя Тарасія, патріарха Константинопольського. У вірян цього дня також відзначаються іменини Тараса. Традиційно святому моляться про підтримку для сиріт і вдів, зцілення від тяжких недуг та позбавлення від смутку.

У народному календарі цей день вважався сприятливим для медичних процедур та лікування. Вірили, що розпочате 25 лютого оздоровлення буде особливо ефективним. Селяни наприкінці зими готувалися до посівного сезону — перевіряли інвентар, висаджували розсаду, загартовували насіння на морозі. Рибалки ж вважали дату вдалою для улову.

Існують і прикмети, пов’язані з погодою. Відлига віщує багатий улов риби, зоряне небо обіцяє прохолодний березень, а сонячний день — теплий початок весни. Якщо ж починає активно танути сніг і скресає крига, у квітні можливі повені.

Водночас народні вірування застерігають від жадібності та скупості — вважається, що відмова допомогти іншому може обернутися власними труднощами. Також не радять здійснювати великі покупки: за прикметами, придбані цього дня речі служитимуть недовго. Небажано й спати вдень, аби уникнути головного болю.

Таким чином, 25 лютого поєднує військові, культурні, міжнародні та духовні події, залишаючись важливою датою як для держави, так і для суспільства.

Ковельський депутат допомагав уникнути мобілізації, – суд виніс вирок

Ковельський міськрайонний суд виніс вирок 54-річному депутату міської ради Юрію Рудю, який за сумісництвом працював лікарем-ендоскопістом у місцевому медоб’єднанні. Його визнали винним у незаконному переправленні чоловіка за кордон під час воєнного стану, використанні підроблених документів і несанкціонованих діях з інформацією. Судом встановлено, що у березні 2023 року Юрій Рудь разом із двома спільниками організували виїзд […]

Наші перші дні, кроки чи слова є надзвичайно важливими подіями, однак більшість людей не здатні їх пригадати. Це явище має назву дитяча амнезія і вже багато десятиліть залишається однією з найбільших загадок для нейробіологів та психологів. Вчені намагаються з’ясувати: чи немовлята справді створюють спогади, які згодом стають недоступними, чи їхня пам’ять на початкових етапах розвитку ще не готова до повноцінного збереження інформації.

Одні дослідники припускають, що діти все ж формують спогади, але вони втрачаються через перебудову мозку у перші роки життя. Саме в цей період активно розвивається гіпокамп — ділянка, відповідальна за довготривалу пам’ять. Масове утворення нових нейронних зв’язків може «перезаписувати» ранні враження, роблячи їх недоступними для свідомого відтворення у дорослому віці.

Багато років вважалося, що діти до 3–4 років не зберігають спогадів через нерозвинений гіпокамп — частину мозку, відповідальну за формування пам’яті. Однак нові дослідження показують інше.

Команда професора Єльського університету Ніка Терка-Брауна провела експерименти з немовлятами, використовуючи МРТ для фіксації активності мозку. Виявилося, що гіпокамп вже у віці від одного року може брати участь у створенні спогадів. Немовлята впізнавали раніше показані зображення, що свідчить про здатність до запам’ятовування.

Тим не менш, залишається питання: куди зникають ці спогади згодом? Деякі досліди на тваринах показали, що спогади не зникають повністю, а стають «неактивними» й можуть бути відновлені за певних умов.

Інша проблема — так звані фальшиві спогади. Люди часто переконані, що пам’ятають події раннього дитинства, хоча насправді їхня свідомість лише відтворює картину на основі розповідей близьких або фотографій.

Науковці підкреслюють: дитяча амнезія тісно пов’язана з нашим розумінням власної ідентичності. «Ми маємо сліпу пляму в перші роки життя, і це змушує замислитися над тим, що робить нас тими, ким ми є», — каже професор Терк-Браун.

Останні новини