Субота, 18 Квітня, 2026

«Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень

Важливі новини

В Україні недостатньо пілотів для F-16

Однак, як зазначає авторитетне видання The New York Times, цей оптимізм може бути дещо стриманим через низку об'єктивних факторів. Одним з ключових обмежень є кількість кваліфікованих пілотів, здатних керувати цими складними машинами.

Україна зможе використовувати цього року не більше десяти F-16 через брак пілотів.

Видання пише, що кількість літаків, які західні країни передадуть Києву цього літа, невідома. Однак, за словами американських чиновників, очікується, що поточного року США, Нідерланди та Данія підготують близько 20 пілотів.

За одним літаком зазвичай закріплено по два льотчики, щоб вони могли по черзі брати участь у вильотах, відпочивати, тренуватися тощо. Таким чином цього року українські ВПС зможуть використовувати в бойових місіях у кращому разі близько десяти F-16.

Також, за інформацією видання, певна кількість винищувачів зберігатиметься на захищених авіабазах за кордоном, адже командування ВПС очікує на збільшення атак РФ по аеродромах із прибуттям F-16 в Україну. Вони стануть резервом для необхідності заміни несправних літаків під час планового технічного обслуговування.

Перехоплювачі — бюджетний щит української оборони

Те, що рік тому здавалося військовою фантастикою, нині стало одним із реальних й ефективних шарів протиповітряної оборони: недорогі квадрокоптери-перехоплювачі посилили здатність протидіяти масованим атакам ударних безпілотників. Ініціатива виникла з простого прагнення — економії фінансових ресурсів та зменшення залежності від дорогих ракетних засобів ППО, особливо в умовах, коли традиційні системи почали відчувати дефіцит боєприпасів під час хвиль атак дронів-камікадзе.

Конструкції перехоплювачів дуже різняться: зустрічаються маневровані планери з покращеною аеродинамікою, мультикоптери з посиленими двигунами для зростання маневреності, а також модифікації з бойовими частинами або контактними механізмами для фізичного знищення противника. Багато розробок народилися в малих цехах і волонтерських майстернях — інженери та аматори адаптували доступні компоненти, електроніку й матеріали, щоб створити максимально прості, надійні та дешеві апарати. Така гнучкість дозволяє швидко масштабувати виробництво і підлаштовуватися під тактичні потреби фронту.

Втім, перехоплення — це не лише апаратура, а й людський фактор. Пілоти перехоплювачів проходять жорсткий відбір і довготривале навчання; з тисяч студентів лише невелика частина опановує цю спеціалізацію на фронтовому рівні. До того ж суперництво технологій триває: противник модернізує свої ударні дрони, тож українські інженери вже працюють над новими поколіннями перехоплювачів і системами підтримки.

Інновація привернула увагу НАТО — альянс і партнери докладають зусиль для масштабної кооперації і розробки недорогих спроможностей протидії безпілотникам. Якщо перехоплювачі доведуть стабільну ефективність у масштабі та масовому виробництві, це може змінити уявлення про доступні засоби протиповітряної оборони в епоху масових дрон-атак.

Через недбалість чиновниці з бюджету Житомирщини зникло 240 тисяч гривень

На Житомирщині посадову особу відділу освіти, молоді та спорту однієї з селищних рад Черняхівської громади підозрюють у службовій недбалості, що призвела до збитків на понад 240 тисяч гривень. Про це повідомили в Коростишівській окружній прокуратурі, яка здійснює процесуальне керівництво у справі. Слідство встановило, що чиновниця, не виконавши належної перевірки тендерної документації, погодила проєкт будівництва найпростішого […]

Очільник Деснянського району оголосив збір донатів на охоронця

Голова Деснянської райдержадміністрації Києва Максим Бахматов публічно заявив про збір коштів на фінансування особистої фізичної охорони. Причиною такого кроку стали погрози та поради громадян після демонтажу нелегальних мафів у районі та боротьби з так званою «цибулевою мафією». «Ви активно закликаєте думати мені про фізичну охорону. Особливо після активних дій проти цибулевої мафії, знесення мафів імператорів. […]

На фоні чуток про розставання: співак Дантес розповів про кардинальну зміну у своєму житті

Український співак Володимир Дантес здивував шанувальників своєю трансформацією: він розповів, що з травня схуд на 10 кілограмів. Як Дантес схуд У своєму закритому каналі артист поділився, що процес був не з легких. Він: активно займається спортом, дотримується правильного харчування, щодня проходить щонайменше 10 кілометрів. «У травні моя вага була 80 кг, зараз – 70», – […]

АТ «НАЕК «Енергоатом» запланувало на 2025 рік низку закупівель на суму 366,14 млн грн для будівництва нових енергоблоків на Хмельницькій атомній станції (ХАЕС). Ці закупівлі будуть оплачуватись грошима, які «Енергоатом» збирає за електроенергію.

Згідно з інформацією, опублікованою у системі «Прозорро», найбільші закупівлі будуть пов’язані з обстеженням вже наявного обладнання та закупівлею нового в Болгарії і США для добудови енергоблоків 3 і 4 на ХАЕС, а також зведення енергоблоків 5 і 6. Минулого тижня ці плани анонсував президент України Володимир Зеленський.

Однією з основних закупівель є придбання реактора АР1000 для енергоблоку 5, яке «Енергоатом» уклав з американською компанією Westinghouse у грудні 2023 року. Вартість угоди склала 16,42 млрд грн, з яких $350 млн піде на саму установку обладнання, а $137,5 млн — на оплату персоналу та інші витрати. Поставка обладнання очікується в 2028 році.

Однак, за інформацією, що з’явилася в ЗМІ, «Енергоатом» запланував тендер на обстеження цього американського обладнання лише в липні 2025 року, на суму 120 млн грн. Це викликає питання, чому угоду на придбання обладнання було укладено без попередньої перевірки його фізичного стану.

Також заплановано закупівлю російських реакторів ВВЕР-1000, які зберігаються на складі в Болгарії після того, як були призначені для будівництва АЕС «Белене». У 2012 році Болгарія відмовилася від проекту, і російське обладнання залишилось без використання. Вартість цих реакторів, за оцінкою, зросла з $600 млн до $1,1 млрд за десять років зберігання.

Крім того, в лютому 2025 року «Енергоатом» планує витратити 107 млн грн на обстеження обладнання, раніше поставленого для енергоблоку №3 Хмельницької АЕС.

Ситуація з закупівлею і обстеженням старого та нового обладнання викликає побоювання щодо прозорості та ефективності витрачання державних коштів, тим більше, що ці кошти надходять від споживачів електроенергії.

Нагадуємо, що влітку 2024 року вартість електроенергії для населення зросла з 2,64 грн/кВт·год до 4,32 грн/кВт·год. За оцінками експертів, «Енергоатом», що виробляє понад 60% електроенергії в Україні, мав зібрати понад 30 млрд грн за ці пів року.

The post «Енергоатом» планує закупівлі на 3,25 мільярда гривень first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини