Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев знову оголосив “війну тіні” — цього разу з особливим акцентом на «армійські потреби». За його словами, в Україні у тіні перебуває до 50% ВВП, а в окремих секторах — понад 60%. Тіньовий обіг Гетманцев оцінює в 900 мільярдів гривень.
Звучить масштабно — але питання в тому, де саме шукатимуть ці мільярди. І відповідь очевидна: не серед олігархічних схем, не на митниці, а в гаманцях малого та середнього бізнесу.
У планах — детінізація на 160 млрд грн вже до кінця року. Це майже половина від очікуваного дефіциту бюджету в 400 млрд. Але замість системної боротьби з тіньовими потоками на експорті, контрабандою чи офшорними схемами, влада знову націлюється на найвразливіше: ФОПи, IT-сектор, маркетплейси, кав’ярні, майстерні, автосервіси.
Гасло “для армії” використовується як ширма, аби перетворити детінізацію на фіскальний пресинг.
“Ми бачимо повернення до фіскального фундаменталізму — коли держава не створює умови, а вимагає”, — кажуть економісти.
Парадокс: очільник комітету з податкової політики, який сам десятиліттями був дотичний до схем, тепер грає роль “борця з тінню”.
Данила Гетманцева неодноразово пов’язували з:
-
тіньовим покровительством митниці;
-
участю у схемах “зернового коридору”;
-
кришуванням підакцизного виробництва тютюну та алкоголю.
І хоча прямих доказів “на руках” немає, жодне масштабне фіскальне розслідування не стосувалося реальних гравців ринку з мільярдними оборотами. Натомість головними “реформами” стали тиск на ФОПів, обмеження для кешу, спроби контролю за картковими переказами та регулювання інтернет-торгівлі.
Справжня мета нинішньої кампанії — перерозподіл ресурсів через підконтрольну податкову систему. Усе відбувається під гаслами патріотизму, але з дуже приземленими наслідками:
-
малий бізнес згортається, бо не витримує бюрократичного та фінансового тиску;
-
падає купівельна спроможність населення;
-
розширюється нова тінь, бо вижити легально в умовах війни стає дедалі важче.
Поки держава втрачає податки через офшори, контрабанду й корупцію в державних закупівлях, реальні гроші виймають із кишень тих, хто ще працює, сплачує зарплати і тримає економіку на плаву.

У системі «Прозорро» за тиждень з 27 липня по 2 серпня 2025 року оприлюднили понад 51 тис. закупівель на 15,67 млрд грн. Найбільші тендери традиційно провела «Укрзалізниця», закуповуючи дизельне пальне для тепловозів. Проте вже третій місяць поспіль державна «Укрнафта» не бере гору – попри участь у торгах. Причина – особливі правила «Прозорро.Маркету»: учасники після подання […]