Хотів, щоб колишня менше пила, а сам отримав штраф: суд визнав чоловіка винним у домашньому насильстві

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ініціатором документи виступала зокрема народна депутатка Наталія Піпа.

У пояснювальній записці вона наголосила, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Проте, наразі закон не регулює питання мови, якою взаємодіють учасники освітнього процесу поза його формальними межами (на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять, уроків, пар тощо).

Метою і завданнями прийняття законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні чітких обов’язків суб’єктів освітньої діяльності (…) створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування. Тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної та неструктурованої взаємодії між собою у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності

Народна обраниця впевнена, що забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Також запровадження механізмів заохочень спілкування вихованцями, учнями, студентами українською мовою в освітньому середовищі позитивно вплине на молодь, дітей, інших учасників освітнього процесу, коли серед них буде використовуватися українська мова також і при не формальному спілкуванні.

Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час

За її словами, сьогодні в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно — російською.

Піпа підкреслила, що це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держава.

Вона наголошує, що 90% вчителів продовжують спілкуватися українською мовою з учнями на перервах. Водночас опитування учнівства показало, що відсоток учителів, які розмовляють під час навчальних занять та на перервах виключно українською мовою нижчий — 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулого року — 82%), 69% — під час перерви (минулого року — 74%).

Питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні є актуальним, адже це підвищить рівень використання української мови, закріпить її важливість та підкріпить політику національної безпеки України

Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Багато людей, які відмовляються від глютену через регулярний біль і здуття живота, вважають, що це є ознакою глютенової непереносимості. Однак, результати досліджень, опублікованих у журналі The Lancet, свідчать, що в реальності ці симптоми не завжди пов’язані саме з глютеном. Згідно з висновками вчених, істинною причиною дискомфорту найчастіше є не глютен, а FODMAP-вуглеводи — група складних вуглеводів, які не можуть бути повністю розщеплені в тонкому кишківнику.

Ці сполуки, включаючи фруктани, галактани та інші короткоциклічні вуглеводи, внаслідок відсутності достатньої кількості ферментів у кишківнику, не засвоюються і потрапляють до товстого кишківника. Тут вони зазнають бродіння, що може призводити до утворення газів, здуття і навіть болю. Відомо, що саме ці процеси є основними провокаторами дискомфорту, який іноді плутають з негативними реакціями на глютен.

Попри популярність безглютенових дієт, науковці нагадують: справжня целіакія — аутоімунне захворювання, що потребує повного уникнення глютену — зустрічається лише приблизно в 1% населення. Решта, хто скаржиться на біль, спазми чи здуття після споживання хліба чи макаронів, часто реагують на інші компоненти продуктів.

Дослідники зазначають, що коли учасники експериментів переходили на дієту з низьким вмістом FODMAP — обмежуючи споживання цибулі, часнику, яблук, нектаринів та певних злаків — симптоми зникали навіть після повторного введення глютену.

У багатьох випадках негативні відчуття після їжі пов’язані з очікуванням болю, а не з реальними змінами в організмі. В експериментах, коли люди не знали, чи отримують глютен, різниця у симптомах була мінімальною. Деякі навіть відчували погіршення після плацебо — продуктів без глютену.

«Активність у шлунково-кишковому тракті здатна впливати на роботу мозку, а тривожність може підвищувати чутливість до звичайних процесів травлення», — зазначають автори дослідження.

Фахівці попереджають, що відмова від глютену без медичних показань не лише непотрібна, а й потенційно шкідлива. Продукти без глютену часто містять більше жиру, цукру та солі, але менше клітковини, білка і поживних речовин, що може негативно позначитися на мікрофлорі кишківника.

Крім того, психологи застерігають: нав’язливе уникання певних продуктів підвищує тривожність і може загострювати синдром подразненого кишківника (IBS).

Дослідники з Університету Лідса проаналізували 67 клінічних випробувань за участю понад 7 тисяч людей і з’ясували, що когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) допомагає ефективніше, ніж медикаментозне лікування, зменшити біль і страх перед їжею.

«Пора переходити від редукціоністського підходу „глютен — це зло“ до персоналізованої терапії, яка допоможе людям безпечно повернути глютен у раціон», — резюмують вчені.

Таким чином, нове дослідження пропонує переглянути популярне уявлення про глютен як головну причину дискомфорту після їжі. У більшості випадків проблеми спричиняють індивідуальні реакції на вуглеводи, особливості мікрофлори кишківника та психологічні фактори.