Нещодавно нижня палата парламенту Ірландії, відома як Дойл Ерен, затвердила Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України. Цей крок став важливим етапом у формуванні міжнародного механізму для притягнення Росії до відповідальності за наслідки війни. Міністр у справах Європи Томас Бірн акцентував, що Росія повинна компенсувати завдану Україні шкоду в результаті військових дій.
З моменту ратифікації Ірландія стала п’ятою країною, яка офіційно підтримала створення цієї комісії. Раніше Конвенцію ратифікували Україна, Естонія, Латвія та Ісландія. У Києві оцінюють рішення Дубліна як підтвердження продовження підтримки України з боку європейських партнерів, навіть в умовах тривалої війни та складної міжнародної ситуації.
Створення міжнародної компенсаційної комісії є важливим елементом системи репарацій для України. Цей орган має займатися розглядом заяв на відшкодування збитків, спричинених російською агресією. У його повноваження входить ухвалення рішень про компенсацію за зруйноване житло, пошкоджену інфраструктуру, втрати бізнесу та екологічні збитки.
Конвенція була відкрита для підписання під час дипломатичної конференції у Гаазі 16 грудня 2025 року, на якій підтримали документ 35 держав та Європейський Союз. Учасники конференції підкреслювали, що створення компенсаційного механізму є важливим інструментом для міжнародної відповідальності Росії за її дії проти України.
Міжнародна компенсаційна комісія стане частиною більш широкого механізму репарацій. Першим етапом цього процесу став Реєстр збитків, що працює в Гаазі під егідою Ради Європи і фіксує заяви від громадян, бізнесу та урядових структур про втрати, завдані війною. Достовірні дані з Реєстру стануть основою для ухвалення рішень щодо компенсацій.
Українська влада не раз наголошувала на важливості цього Реєстру, вважаючи його історичним прецедентом у міжнародному праві. Вже з 2026 року українці зможуть подавати заяви про пошкодження чи знищення майна, а також інші наслідки російської агресії. В майбутньому список категорій заяв буде розширено. У Києві сподіваються, що запровадження повноцінної компенсаційної комісії дозволить перейти від фіксації збитків до реальних виплат.
Однак одним із найскладніших питань залишається забезпечення фінансування майбутніх компенсацій. Українська сторона та її міжнародні партнери вважають, що основою компенсаційного фонду мають стати заморожені активи Росії, які перебувають у західних країнах. За оцінками, після початку повномасштабної війни були заблоковані російські активи на сотні мільярдів доларів, проте питання їх конфіскації залишається спірним.
Представники українського уряду регулярно закликають партнерів прискорити процес створення механізму конфіскації російських коштів. В Офісі президента та Міністерстві юстиції підкреслюють, що Росія має не лише політичну, але й фінансову відповідальність за спричинені руйнування. За оцінками, сума збитків та потреб на відновлення України вже перевищує сотні мільярдів доларів.
Додатково триває робота над створенням спеціального трибуналу для кримінальної відповідальності Росії за агресію проти України. Західні країни та українська влада обговорюють модель суду, який міг би притягнути до відповідальності вищих посадовців РФ. У Києві вважають, що механізм компенсацій і трибунал повинні взаємодоповнювати один одного в системі міжнародного покарання за агресію.
30 квітня 2026 року Верховна Рада України також ратифікувала Конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії. Депутати вважали запуск комісії одним із найважливіших дипломатичних і юридичних процесів з початку війни, підкреслюючи, що це не лише про виплати, а й про формування міжнародного прецеденту відповідальності держав-агресорів.
Таким чином, рішення Ірландії про ратифікацію Конвенції стало новим свідченням підтримки європейських країн у створенні міжнародної системи репарацій для України. У Дубліні наголосили, що агресія Росії не має залишитися безкарною, а міжнародне право повинно забезпечити механізм для справедливого відшкодування завданих збитків.
