Кімната в гуртожитку, гектари за безцінь і кеш у доларах: що приховує декларація нового голови водного агентства Ігоря Гопчака

Столиця України розпочала 2026 рік із масштабних фінансових витрат, спрямованих на забезпечення функціонування бюджетної сфери міста, зокрема постачання тепла, гарячої води та електроенергії. Уже в січні цього року на ці потреби було виділено майже 2 мільярди гривень, що складає понад чверть від загального обсягу місячних закупівель. Згідно з результатами публічних закупівель, відповідні органи міської влади успішно уклали низку договорів, що дозволяє оперативно вирішувати питання енергозабезпечення для житлового фонду, навчальних закладів, медичних установ та інших бюджетних установ Києва.

Виділення таких значних коштів відображає серйозну увагу міської влади до забезпечення стабільного енергетичного постачання на фоні змінної ситуації в енергетичному секторі. Зокрема, підвищення ефективності використання енергії та пошук нових джерел енергії стали одними з основних пріоритетів для міських управлінців. Київ прагне не лише підтримувати існуючий рівень постачання, а й мінімізувати можливі ризики у разі збоїв або підвищення цін на енергоресурси. Це важливий крок у розвитку інфраструктури столиці, оскільки забезпечення належних умов для життєдіяльності мешканців є пріоритетом місцевих органів влади.

Будівництво та ремонти, які протягом попередніх місяців лідирували за обсягом витрат, у січні посіли друге місце — 1,04 млрд гривень. Найбільшим одержувачем коштів у цій категорії стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство освоїло 785,83 млн гривень, із яких 600,8 млн спрямувало на реконструкцію власних об’єктів із встановленням когенераційних установок, майже 106 млн — на відновлення покриттів після ліквідації аварій на тепломережах, 77,57 млн — на ремонт пошкоджених обстрілами об’єктів. Частину коштів використали для розроблення проєктної документації з модернізації систем опалення житлових будинків.

Серед інших помітних договорів — 95,3 млн гривень на відновлення несучих конструкцій шляхопроводу над трамвайними коліями Великої Окружної дороги та 87,12 млн гривень на капремонт будівлі на вулиці Бастіонній для Київського міського центру підтримки учасників бойових дій.

Третю позицію серед найбільших статей витрат посіла електроенергія — 887,83 млн гривень. Найбільше коштів витратили районні керуючі компанії з обслуговування житлового фонду, лікарні та заклади освіти. На решту суми електроенергію закупили зоопарк, установи культури, соціального захисту та Київрада.

Четвертою за обсягом категорією стали послуги у сфері охорони здоров’я — 458,36 млн гривень. Із них 436,68 млн гривень становить договір Центру екстреної медичної допомоги з комунальною організацією «Київмедспецтранс» на перевезення бригад швидкої допомоги упродовж року. Ця угода стала найдорожчою в січні.

Замикають п’ятірку продукти харчування — 454,38 млн гривень. Понад 400 договорів уклали на постачання м’яса, риби, молочної продукції, круп і овочів. Найактивнішими замовниками виступили районні управління освіти.

Окремо варто відзначити закупівлю 16 низькопідлогових тролейбусів на 306,24 млн гривень. Кожна одиниця обійдеться бюджету у 19,14 млн гривень. Постачання передбачене до кінця 2026 року.

Найбільшим замовником і водночас найбільшим підрядником місяця стало КП «Київтеплоенерго». Підприємство уклало понад 300 договорів на 1,1 млрд гривень, з яких 946,74 млн спрямувало на реконструкції, ремонти та технічне обслуговування. Водночас бюджетні установи придбали у нього теплопостачання та гарячу воду на 911,75 млн гривень.

Друге місце серед підрядників посів «Київмедспецтранс» із контрактами на 578,5 млн гривень. Третю позицію зайняло приватне ТОВ «Політехносервіс», яке поставить тролейбуси на понад 306 млн гривень.

Для порівняння, у грудні 2025 року столиця уклала договорів на 12,4 млрд гривень, а в січні 2025-го — на 6,63 млрд гривень. Таким чином, обсяг закупівель на початку 2026 року зріс майже на пів мільярда гривень порівняно з аналогічним періодом минулого року.

Щороку наприкінці зими або на самому порозі весни в Україні настає Масляний тиждень — одне з найколоритніших і найулюбленіших народних свят. Для наших предків цей період був особливим часом радості, гучних забав, гостин і символічного прощання з холодною порою року. Саме під час Масляної люди прагнули наповнити дні сміхом, музикою та спільними застіллями, вірячи, що так можна швидше наблизити тепло й добробут.

В українській традиції Масляний тиждень мав не лише розважальний, а й глибокий символічний зміст. Кожен день мав своє значення: від гостин і відвідин родичів до загальних гулянь та примирення. Особливу увагу приділяли сімейним стосункам, адже вважалося, що сварки, не залагоджені під час Масляної, можуть тягнутися весь рік. Саме тому люди намагалися просити вибачення, миритися та підтримувати добрі взаємини.

У 2026 році Масляний тиждень триватиме з 16 по 22 лютого. Саме в ці дні в Україні традиційно проводять обрядові гуляння, готують святкові страви та дотримуються давніх звичаїв.

В українській традиції це свято має багато назв: Масниця, Колодій, Запусти, Сирний або Сиропустний тиждень, Бабський тиждень. Масляна виникла ще в дохристиянські часи й була присвячена завершенню зими та приходу весни. Для селян цей період мав особливе значення, адже зима була найважчим часом року.

З приходом християнства Масляну включили до церковного календаря та пов’язали з підготовкою до посту. Водночас більшість обрядів зберегла язичницький характер і дійшла до наших днів майже без змін. Подібні святкування існують і в інших слов’янських народів, однак українська Масляна має власні, унікальні риси.

В українській традиції Колодій вважався передусім жіночим святом. Протягом тижня чоловіки мали слухатися жінок, не сперечатися та брати участь у жартівливих обрядах. Особливої уваги зазнавали неодружені юнаки. Їм могли прив’язувати до ноги дерев’яну колодку й змушувати ходити з нею, доки хлопець не «відкупиться» частуванням або не пообіцяє одружитися.

Масляний тиждень вважався останньою можливістю зіграти весілля перед Великим постом, адже під час посту шлюбів не укладали. Заміжні жінки протягом тижня збиралися на посиденьки та виконували обрядові дійства з колодкою. Кожен день мав символічне значення: на початку тижня колодка «народжувалася», далі «хрестилася», «вмирала», «хоронилася» та «оплакувалася», а неділя ставала кульмінацією святкувань.

Українська Масляна тісно пов’язана з молочними продуктами — маслом, сиром, молоком, сметаною. Вони символізували достаток, родючість і ситість перед постом. Головною стравою на Масницю в Україні були не млинці, а вареники, насамперед із сиром. Також готували налисники, пироги, сирні запіканки.

На столі були й солоні страви: холодець, капусняк, тушкована капуста, рибний борщ. Святкування супроводжувалися спільними застіллями, піснями та жартами.

Одна з важливих традицій Масляного тижня — примирення. У цей період було прийнято просити пробачення, миритися з тими, з ким були сварки, та збиратися всією родиною. Зяті пригощали тещ, а невістки — свекрух, що мало зміцнити родинні стосунки перед початком посту.

Сучасні наукові дослідження підтверджують, що навіть продукти, які традиційно вважаються корисними для здоров'я, можуть нести приховані ризики. Це відкриття стало результатом численних клінічних випробувань та експериментів, які виявили, що деякі продукти можуть мати несподівано негативний вплив на організм, особливо при надмірному споживанні або в поєднанні з іншими факторами.

Мова йде про фруктові соки, які традиційно вважаються «вітамінною» альтернативою солодкій газованій воді. Однак науковці з французького агентства громадської охорони здоров’я виявили: регулярне споживання соку здатне підвищувати ймовірність розвитку онкологічних захворювань.

Роботу, опубліковану в British Medical Journal, проводили протягом п’яти років за участю понад 100 тисяч людей, 79% з яких були жінки. Учасники кожні півроку заповнювали анкети про своє харчування.

Виявилося, що середня кількість фруктового соку у раціоні становила близько 93 мл на день. Додаткові ж 100 мл цього напою збільшували ризик розвитку будь-яких видів раку на 18%, а ймовірність виникнення раку грудей у жінок — на 22%.

Науковці припускають, що причина полягає у високому вмісті цукру:

він впливає на накопичення вісцерального жиру, що оточує внутрішні органи;

підвищує рівень цукру в крові.

Обидва ці фактори, за словами медиків, здатні збільшувати ризик розвитку онкології.

Фруктові соки не варто повністю виключати з раціону, але вживати їх у великих кількостях — небезпечно. Лікарі радять віддавати перевагу цілісним фруктам, адже вони містять клітковину, яка допомагає зменшувати негативний вплив цукрів.

Багато людей мають звичку під час роботи за комп’ютером або після тривалого сидіння робити різкі рухи шиєю, сподіваючись полегшити напругу та вивільнити застряглі м'язи. Зазвичай такий хруст здається приємним і навіть заспокійливим, але чи дійсно це безпечно? Лікарі попереджають, що часте або надмірне клацання шиєю може бути не таким нешкідливим, як здається на перший погляд. Хоча для більшості суглобів цей процес не є шкідливим, у випадку з шийними хребцями ситуація може бути іншою.

Основною причиною хрускоту в суглобах є утворення бульбашок газу в синовіальній рідині — мастилі, яке покриває суглоби, забезпечуючи їх гладку рухливість. Коли суглоб рухається, ці бульбашки лопаються, і ми чуємо характерний звук. Це явище є природним і не повинно викликати занепокоєння у більшості суглобів тіла, зокрема в пальцях або колінах. Проте, шиї властиві особливості, які роблять її більш вразливою до таких маніпуляцій.

У своєму відео лікар Майкл Гартнер пояснив: різкі чи надмірні маніпуляції шиєю теоретично можуть спричинити не тільки розриви судин, а й пошкодження внутрішньої оболонки судин (мікротравми). Такі мікротравми підвищують ризик утворення тромбів — згустків крові, які можуть відірватися й закупорити судини головного мозку або легенів. Закупорка судин мозку — механізм інсульту, і наслідки бувають важкими або смертельними.

— Не крутити шию навмисно і не намагатися «вправити» її самотужки.— Уникати різких, силових рухів шиєю.— Якщо відчуваєте напруження, біль або обмеження рухливості — зверніться до фахівця (вертебролога, невролога або фізіотерапевта).— Безпечніші альтернативи — м’які розтяжки, контрольовані вправи під наглядом спеціаліста або масаж.

Якщо після «клацання» виникає сильний біль, запаморочення, порушення мовлення, слабкість у кінцівках або інші неврологічні симптоми — це привід звернутися до невідкладної медичної допомоги.

Незначний хруст у пальцях або суглобах зазвичай не становить загрози, але шиєю ризикувати не варто. Проста звичка «вправляти» шию може мати серйозні наслідки; краще зняття напруги робити обережно й під контролем спеціаліста.