Субота, 18 Квітня, 2026

Кредити та депозити українців у 2025 році: хто більше позичає і хто більше заощаджує

Важливі новини

В Україні будуть відкриватись кримінальні справи проти ЗМІ та блогерів за публікації про жорстку мобілізацію

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Це випливає із заяви Сухопутних військ ЗСУ.

«Почастішали випадки розповсюдження викривленої та неперевіреної інформації, спрямованої на підбурювання та розхитування суспільно-політичної обстановки всередині країни, нагнітання соціальних настроїв серед населення та, як наслідок, зрив мобілізації», – йдеться в заяві.

Поширення такої інформації, йдеться в заяві, є кримінально караним діянням за статтею 114-1 «Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань».

«Спекулятивні дії в інформаційному просторі, які полягають у прямих звинуваченнях нібито не законних діях представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, перевірятимуть правоохоронні органи», – заявили в Сухопутних силах.

Там уточнили, що це стосується «громадян України, медіа всіх форм власності та належності, інтернет-блогерів».

САП вимагає конфіскації майна київської чиновниці та її матері на 7,8 млн грн

Спеціалізована антикорупційна прокуратура подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання необґрунтованими та стягнення у дохід держави активів начальниці підрозділу однієї з районних державних адміністрацій Києва та її матері. Загальна вартість майна становить понад 7,8 млн грн. За даними НАЗК, у 2020–2025 роках чиновниця отримала та розпорядилася 3,185 млн грн, що перебували на її банківському […]

Дощі і спека: синоптики розповіли, якою буде погода в Україні 2 червня

У понеділок, 2 червня, Україну очікує тепла погода з локальними дощами та грозами. Про це повідомляє Укргідрометцентр у своєму офіційному прогнозі. За даними синоптиків, у нічні години опади можливі на Волині, Львівщині та Закарпатті. Вдень дощі з грозами охоплять західні області, а також Житомирську, Вінницьку, місцями Київську та Одеську області, а також Крим. На решті […]

Зеленський вимагає скасувати візи депутатам, які не підтримають угоду зі США

Президент України Володимир Зеленський різко висловився щодо народних депутатів, які можуть не підтримати ратифікацію угоди про співпрацю у сфері корисних копалин зі Сполученими Штатами. Під час розмови з журналістами 3 травня він заявив, що вважає за доцільне скасувати американські візи для тих парламентарів, які не проголосують за документ. «Є люди, налаштовані цього не робити. То, […]

Санкції проти стратегічного активу: Мін’юст вимагає передачі акцій до держави

Міністерство юстиції України звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом щодо стягнення активів російського підприємця Станіслава Гамзалова у дохід держави. Предметом справи стали 25% акцій ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», одного з найбільших українських виробників залізничного рухомого складу, який має стратегічне значення для транспортної інфраструктури країни. Рішення про звернення до суду Мін’юст мотивує необхідністю забезпечити національні інтереси та контроль над критично важливими підприємствами у воєнний час.

ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» відоме своєю виробничою потужністю та широким асортиментом продукції: від пасажирських вагонів до вантажних платформ. Наявність значної частки акцій у власності громадянина країни-агресора, на думку державних органів, створює ризики для стабільності виробництва та безпеки транспортної інфраструктури. Позов Мін’юсту покликаний забезпечити передачу цих акцій під державний контроль та запобігти будь-яким потенційним спробам впливу на стратегічне підприємство з боку іноземних осіб.

У Міністерстві юстиції зазначають, що Станіслав Гамзалов є громадянином Російської Федерації та власником низки компаній на території РФ. За даними відомства, ці підприємства забезпечують матеріально-технічні потреби російської федерації в умовах збройної агресії проти України, зокрема співпрацюють із підприємствами військово-промислового комплексу.

В офіційному повідомленні Мін’юсту йдеться, що компанії, пов’язані з Гамзаловим, здійснюють постачання товарів для суб’єктів, задіяних у виробництві продукції оборонного призначення. Саме ці обставини українська сторона розглядає як підставу для застосування санкційного механізму з подальшою конфіскацією активів.

Згідно з даними системи YouControl, бенефіціарами ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» є Станіслав Гамзалов, а також Володимир і Наталія Приходько. Наявність у структурі власності підприємства громадянина РФ, який має зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, викликає особливу увагу державних органів в умовах повномасштабної війни.

Поданий позов є частиною ширшої державної політики з виявлення та конфіскації активів осіб, які прямо або опосередковано підтримують агресію Росії проти України. Раніше Вищий антикорупційний суд уже ухвалював рішення про стягнення у дохід держави майна російських бізнесменів і олігархів, пов’язаних із оборонною галуззю РФ.

У разі задоволення позову частка Крюківського вагонобудівного заводу може перейти у власність держави. Таке рішення матиме не лише юридичне, а й стратегічне значення для економічної безпеки та транспортної галузі України в умовах війни.

Українці та бізнес нарощують обсяги кредитування попри воєнний стан. За даними Національного банку України, станом на початок серпня 2025 року обсяг виданих кредитів сягнув 1,23 трлн грн, що на 15% більше, ніж торік, і на 26% більше, ніж до початку повномасштабного вторгнення.

Основну частину позик взяв бізнес — 909,3 млрд грн (74%). Водночас громадяни залучили 316,1 млрд грн, і саме їхній кредитний портфель зріс швидше — на 22% за рік, тоді як у бізнесу лише на 13%.

Після різкого падіння у 2022–2023 роках кредитування поступово відновлюється. Якщо у квітні 2023 року населення мало всього 205,4 млрд грн кредитів, то за два роки обсяг зріс у півтора раза.

Українці переважно беруть кредити у гривні — 97% позик. У бізнесу ця частка нижча — 72%. Валютні кредити фізосіб залишаються мінімальними (3%) і більш ніж на 90% є непрацюючими.

Натомість депозити в банках зростають ще швидше. Станом на серпень 2025 року українці та компанії тримають на рахунках 2,79 трлн грн — у 2,3 раза більше, ніж позичили в банках. Половину коштів зберігає бізнес (1,49 трлн грн), ще майже стільки — громадяни (1,3 трлн грн).

Темпи зростання депозитів знизилися: якщо на початку повномасштабної війни вони щороку збільшувались на 30%, то тепер — лише на 11%. Проте гривневі вклади стабільно зростають, а валютні після падіння у 2022-му відновилися та вже перевищили рівень липня 2021 року.

Загалом валютна частка депозитів у бізнесу становить 28%, у громадян — 34%. Це свідчить, що понад третина заощаджень українців досі зберігається у валюті.

Останні новини