Київстар протягом 2024 року втратив більше 200 тисяч абонентів

У ході антикорупційних розслідувань було виявлено розкішний маєток, що належав подружжю Батирсултанових — Хабібові та Лілії, які раніше постачали деревину для будівництва фортифікацій на Харківщині. Цей маєток, оцінений у близько 40 мільйонів гривень, розташований у престижному передмісті Києва. Варто зазначити, що до початку війни подружжя мало скромні статки, і їхній бізнес не викликав особливої уваги у правоохоронних органів.

До 2022 року Лілія Батирсултанова працювала у прокуратурі Луганської області, а її чоловік Хабіб займався бізнесом і вже фігурував у кримінальних справах, пов'язаних з незаконною торгівлею деревиною. Проте після початку активних антикорупційних розслідувань у 2022 році ситуація різко змінилася. Хабіб став бенефіціаром ТОВ «Агро-Х», що стало важливим моментом для подальшого розвитку подій.

Журналісти встановили, що ціни на деревину були завищені в середньому на 63%, через що переплата з бюджету могла сягати 200 мільйонів гривень. Департамент житлово-комунального господарства Харківської ОВА уклав понад 220 договорів на постачання деревини загалом на суму близько 325 мільйонів.

Більшість фірм, задіяних у схемі, створили незадовго до тендерів, а їхні керівники пов’язані між собою. Формальним директором деяких компаній був В’ячеслав Ковалев, який також очолював «Агро-Х». Колишня директорка «Тусана» та депутатка Сєвєродонецької райради Анжеліка Волохань брала в Хабіба Батирсултанова позику у 1,5 млн грн.

За даними розслідування, на незаконно отримані кошти Лілія Батирсултанова у 2024 році придбала маєток площею 530 м² у котеджному містечку «Сонячна долина» в Обухівському районі. Офіційна вартість покупки склала лише 5,8 млн грн, хоча ринкова ціна такого об’єкта — близько 40 млн грн. Уже восени того ж року подружжя швидко перепродало будинок бізнесмену Олександру Сікорському за 6,5 млн грн — суму, яку експерти називають заниженою, вбачаючи в цьому спробу уникнути арешту активів.

27 жовтня православні християни відзначають день пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, відомого в народі як Мироточець. Його життєвий шлях став символом незламності духу, глибокої віри та жертовної любові до Бога. Святий Димитрій був воїном і захисником істини, який не зрікся християнства навіть перед смертю, засвідчивши свою відданість Христу кров’ю та стражданнями.

У народній традиції Дмитрів день вважається межею між осінню та зимою. Вірували, що після цього свята природа засинає, земля «замикається» на відпочинок до весни. Селяни завершували основні польові роботи, готувалися до холодів, дбали про худобу й господарство. У давнину казали: «Прийшов Дмитро — приніс зиму», адже саме після цього дня починалися перші морози, а на дорогах з’являлися замерзлі калюжі.

Димитрій відкрито проповідував християнство, за що був ув’язнений. У темниці він благословив свого учня Нестора, який переміг у двобої язичника Лія — улюбленця імператора. Розлючений Максиміан наказав стратити обох. Святого Димитрія закололи списами близько 306 року. Пізніше на його гробниці почали відбуватися чудеса, а мощі виділяли пахуче миро — звідси його друге ім’я Мироточець.

Не варто братися за важку фізичну роботу — вважалося, що це накличе втому й хвороби.

Заборонялося відмовляти у допомозі нужденним, бо саме цього дня святий Димитрій може з’явитися у вигляді жебрака, перевіряючи людське милосердя.

Не починають нових справ і не планують весіль — казали: «До Дмитра треба все скінчити, бо після Дмитра зима за плечима».

Якщо на Дмитра тепло — зима буде м’якою.

Випав сніг — він пролежить до весни.

Туман або похмура погода віщують відлигу.

Дощ обіцяє довгу, але лагідну зиму.

Північний вітер — прикмета холодної зими.

Дмитрів день вважали порогом зими. У цей час завершували осінні роботи, влаштовували останні ярмарки, дякували землі за врожай і просили святого Димитрія про здоров’я, мир і добру зиму.