La Stampa: Трамп і Путін домовляються про Україну без Європи

У відеозверненні, яке стало центром уваги громадськості, адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив непокритий факт нападів на УПЦ, а також насторожив владу України щодо подальшого розгляду законопроекту 8371, який, за словами юриста, ніщо інше, як вияв ненависті. Він наголосив на тому, що напади на вірян, їх вигнання з храмів і обмеження доступу до молитовних місць є абсолютно недопустимими. Амстердам закликав уряд зупинити цей процес та припинити розділяти українське суспільство.

За словами адвоката, УПЦ не має жодного пов'язання з Московським патріархатом, а свідомо відстоюється від ідеології "русского мира". Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, де він чітко висловив позицію церкви стосовно цих питань.

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну. Він підкреслив, що підтримка України є критично важливою для Америки, оскільки це не лише стосується України, але й має значення для міжнародної довіри до США, особливо в контексті останніх подій в Кабулі та Києві.

У висновках можна відзначити наступне:

• Роберт Амстердам, адвокат Української Православної Церкви, активно виступає проти нападів на церкви та священиків УПЦ, збираючи обширний звіт з доказами цих подій.

• Він наголошує на недопустимості законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, вважаючи його проявом мови ненависті.

• Амстердам чітко стверджує, що УПЦ не має пов'язаності з Московським патріархатом і відстоюється від ідеології "русского мира".

• Він закликає уряд України припинити подальший розгляд законопроекту та не розділяти націю.

• Крім того, Роберт Амстердам закликає до підтримки України з боку США, наголошуючи на важливості цієї підтримки для міжнародної довіри до Америки.

У цілому, його виступ відображає активну позицію в захисті прав і інтересів Української Православної Церкви, а також спрямованість на збереження миру та єдності в українському суспільстві.

Метеорологічна служба повідомляє про змінний характер погоди в Україні у вівторок, 25 листопада. За очікуваннями синоптиків, значна частина території країни перебуватиме під впливом хмарності, яка чергуватиметься з нетривалими проясненнями. Найскладніша ситуація прогнозується у західному регіоні, де передбачаються невеликі дощі та мокрий сніг. Саме тут водіям варто бути максимально уважними — на дорогах очікується ожеледиця, що здатна істотно ускладнити пересування та підвищити ризик дорожніх інцидентів.

У центральних, північних, східних і південних областях переважатиме суха погода. Опади не прогнозуються, однак метеорологи звертають увагу на інший потенційний фактор небезпеки — туман у південно-східних регіонах, який може виникати в нічні та ранкові години. Обмежена видимість традиційно створює труднощі для автотранспорту, тому у ці періоди радять дотримуватися зниженої швидкості та збільшеної дистанції.

Температура повітря по країні вночі становитиме від +3 до –2 градусів, удень — від +3 до +8 градусів. У південних областях нічні значення коливатимуться в межах +1…+6°, а вдень очікується +8…+13°. У Криму місцями потеплішає до +17°.

У Києві та Київській області прогнозують хмарну погоду з проясненнями, без опадів. Вітер південно-східний, 7–12 м/с. Температура по області вночі — від +3 до –2°, удень — +3…+8°. У столиці вночі очікується близько 0…+2°, удень — +6…+8°.

Синоптики закликають водіїв бути обережними через туман та ожеледицю, а також враховувати пориви вітру в окремих регіонах.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Що передбачає воєнний стан?

Воєнний стан надає державі та військовому командуванню широкі повноваження, зокрема:

Політичні обмеження та незмінність влади

Конституція України гарантує, що під час воєнного стану не можуть бути припинені повноваження ключових державних інститутів, таких як Верховна Рада, уряд і суди. Зміни до Конституції також неможливі, а вибори не проводяться. Проте, варто зазначити, що повноваження президента не можуть бути продовжені на час воєнного стану, оскільки це не передбачено Основним Законом.

8 лютого, у неділю, у Полтавському районі Полтавської області було зафіксовано підземні поштовхи магнітудою 3 бали за шкалою Ріхтера. Це явище привернуло увагу як місцевих жителів, так і експертів. Однак, за оцінками сейсмологів, такі землетруси належать до категорії ледве відчутних, тобто не викликають серйозних наслідків для людей і будівель. Поштовхи були настільки слабкими, що не становлять загрози для населення.

За інформацією фахівців Головного центру спеціального контролю, землетрус стався о 15:33, а його епіцентр знаходився на глибині близько 9 км під поверхнею землі. Незважаючи на те, що такі землетруси рідко викликають фізичну шкоду, подібні події можуть бути цікавими для науковців, які аналізують сейсмічну активність на території України.

Сейсмологи зазначають, що землетруси такої сили зазвичай не призводять до руйнувань. У більшості випадків їх можуть відчути лише окремі люди, які перебувають у приміщеннях, особливо на верхніх поверхах будівель.

Це вже другий випадок сейсмічної активності у регіоні за останні кілька днів. Раніше, 6 лютого, у Полтавській області також фіксували землетрус магнітудою 3,1 бала на аналогічній глибині.

Фахівці пояснюють, що навіть у центральній частині України можливі слабкі землетруси через накопичення напруження в земній корі. Попри повільний рух літосферних плит у цьому регіоні, внутрішні геологічні процеси можуть активізувати давні розломи в кристалічних породах. Саме раптове розрядження такого напруження і спричиняє короткочасні підземні поштовхи магнітудою від 2 до 4 балів.

Експерти наголошують, що подібні землетруси є природним явищем і не свідчать про зростання сейсмічної небезпеки для Полтавської області.

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.