Лікарі й інженери попереджають: не працюйте з ноутбуком на колінах

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як працювала схема?

Працівники ТЦК зупиняли чоловіків на блокпостах, записували їхні персональні дані та повідомляли про намір направити їх до територіального центру для мобілізації. Однак за певну суму грошей – від 4,5 тисяч доларів США – вони обіцяли «відпустити» чоловіків і допомогти оформити відстрочку від служби.

Особливо цинічно діяли посадовці, коли до них потрапляли чоловіки, які мали рідних серед зниклих безвісти під час виконання бойових завдань. Такі особи мали право на законну відстрочку, але співробітники ТЦК намагалися скористатися їхнім становищем для власної вигоди.

Правоохоронці задокументували факт вимагання грошей у одного з чоловіків. 21 листопада 2024 року, під час отримання грошей за «послугу», був затриманий посередник. Наразі вирішується питання щодо затримання інших учасників схеми. Затриманому вже повідомлено про підозру за одержання неправомірної вигоди службовою особою (ч. 3 ст. 368 КК). Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Під час обшуку у одного з фігурантів справи, він дістав табельну зброю та, спрямовуючи її на працівників ДБР, погрожував їм. Він навіть перевів вогнепальну зброю у бойове положення і вимагав повернути вилучений мобільний телефон. За ці дії йому повідомлено про підозру у замаху на вбивство працівників правоохоронного органу (ст. 348 КК), що може призвести до довічного позбавлення волі.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура розпочала процедуру спеціальної конфіскації активів колишнього керівника одного з підрозділів Бюро економічної безпеки України. Цей крок є частиною постійних зусиль держави для боротьби з корупцією та забезпечення правопорядку в економічній сфері. У межах цієї процедури проводяться юридичні дії, спрямовані на повернення незаконно набутого майна, яке може бути використане для покриття завданих державі збитків.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура разом із іншими правоохоронними органами активно працюють над встановленням всіх фактів протиправної діяльності, що сприяли незаконному збагаченню. Процес конфіскації передбачає ретельне розслідування та аналіз фінансових операцій, що дозволяє виявити активи, які підлягають вилученню в рамках антикорупційних заходів.

BMW X3 з номерним знаком KA5800PC оформлено на Богдану Зубець — вчительку та сестру дружини Ящука. При цьому, за інформацією слідства, для ускладнення ідентифікації автомобіля було використано інші номерні знаки — W07070A, які офіційно зареєстровані на інший транспортний засіб.

Toyota Camry з номером AA9837PA записана на Анатолія Слепенчука, якого правоохоронці вважають близьким знайомим Ящука. За версією сторони обвинувачення, він не зміг підтвердити законне походження близько 30 тисяч доларів США, що могли бути використані для придбання автомобіля.

САП подала до Вищого антикорупційного суду позов про визнання цих активів необґрунтованими та застосування спеціальної конфіскації. Загальна вартість двох автомобілів оцінюється майже у 4 мільйони гривень.

Окрім транспортних засобів, у матеріалах перевірки фігурує інформація про нерухомість, пов’язану з Ящуком, зокрема об’єкти у Дубаї та Відні. Водночас наразі позов до ВАКС стосується лише автомобілів.

За інформацією з правоохоронних органів, щодо ексчиновника БЕБ тривають слідчі дії. Деталі провадження поки що офіційно не розголошуються.

Таким чином, справа Олега Ящука може стати черговим тестом для механізму цивільної конфіскації активів, який застосовується у випадках, коли вартість майна не відповідає задекларованим доходам посадовця або пов’язаних із ним осіб.