Можливі територіальні поступки України в обмін на вступ до ЄС: аналіз перспектив мирного врегулювання

Експерти зазначають, що такі заходи можуть мати значний вплив на різні аспекти життя громадян, зокрема на можливості працевлаштування, подорожей та отримання певних адміністративних послуг. Важливо, щоб впровадження нових правил супроводжувалося чіткою комунікацією та роз'ясненням для всіх зацікавлених сторін.

Про це повідомив Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби України.

Демченко підкреслив, що відповідно до українського законодавства подвійне громадянство не визнається, тому всі громадяни України, незалежно від наявності інших паспортів, розглядаються лише як українці. На них поширюються всі права і обов’язки, включаючи обмеження, введені у зв’язку з воєнним станом.

“Формулювання, що стосується того, що українців з подвійним громадянством тепер не випустять з країни, можна вважати некоректним. Ще раз підкреслюю, що в Україні не допускається подвійне громадянство”, – зазначив він.

Демченко зазначив, що зміни в законодавстві спрямовані на посилення контролю на кордонах. Прикордонники виявляли випадки, коли українці намагалися видати себе за іноземців під час паспортного контролю, що є незаконним і карається згідно з чинним законодавством. Це підкреслює важливість дотримання правил і законів країни, особливо у часи війни.

Введення нових обмежень щодо виїзду чоловіків за кордон є стратегічним кроком для зміцнення обороноздатності України. Уряд закликає всіх громадян дотримуватися встановлених правил і законів для забезпечення порядку та безпеки в країні у цей важкий період.

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило важливі рекомендації для громадян, які можуть знадобитися під час масових відключень електроенергії. У періоди блекаутів правильне використання доступних ресурсів стає ключовим для забезпечення комунікації, безпеки та доступу до необхідної інформації. Метою цих порад є надання громадянам інструментів для збереження зв’язку з родиною, службами екстреної допомоги та для ефективного використання доступних можливостей в умовах відключень.

Однією з перших і найважливіших рекомендацій є завчасне завантаження Мапи Пунктів незламності через застосунок «Дія». Ця мапа дозволить швидко знайти найближчі локації, де можна зарядити мобільний телефон, підключитися до Інтернету або звернутися за допомогою. Завдяки інтеграції з мобільними пристроями, програма надає актуальну інформацію про пункти, які працюють навіть у найскладніших умовах, що дає змогу уникнути паніки та зберігати спокій.

Друга рекомендація стосується стабільного домашнього інтернету під час тривалих відключень. Мінцифри радить підключатися до провайдерів із технологією XPON — вона може забезпечити доступ до мережі до 72 годин під час блекаутів. Перевірити, чи використовує ваш провайдер XPON, можна на інтерактивній карті від Мінцифри та LUN. За потреби купіть повербанк і підключіть його до роутера та абонентського термінала ONU, щоб забезпечити автономну роботу мережі.

Третя порада — у разі перевантаження мереж або пошкодження станцій користуйтеся національним роумінгом, який дозволяє підключитися до мережі іншого доступного оператора. Інструкція для користувачів:

• Вимкніть автовибір мережі.• На Android: Налаштування → Мобільна мережа (або Підключення) → Оператор.• На iOS: Параметри → Стільникові дані → Вибір мережі.• Знайдіть і виберіть доступну мережу (наприклад, Vodafone UA, UA-KYIVSTAR або LIFECELL).• Якщо підключення не вдається — спробуйте ще раз або виберіть іншу мережу; перевірте можливість здійснення вихідного дзвінка або відправлення SMS.

Мінцифри нагадує також про прості заходи: заряджайте телефони заздалегідь, тримайте під рукою додаткові павербанки, зберігайте номери родичів і служб у доступному вигляді, а за потреби звертайтеся до пунктів незламності. Ці базові кроки допомагають зберегти зв’язок і доступ до інформації під час масштабних відключень електроенергії.

Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев висловив переконання, що творці контенту на платформі OnlyFans мають можливість суттєво поповнити державний бюджет України, приносячи близько 1 мільярда гривень щороку. За словами Гетманцева, для реалізації цього потенціалу необхідно змінити підхід до регулювання діяльності таких платформ в Україні, зокрема, припинити політичне "псевдоморалізаторство" та вирішити питання декриміналізації статті 301 Кримінального кодексу України, яка сьогодні фактично ставить під загрозу діяльність контент-створювачів для дорослих.

У своєму виступі Гетманцев розкритикував поточну політику щодо регулювання індустрії для дорослих в Україні, зазначивши, що державні органи витрачають значні ресурси на контрольні закупівлі та кримінальні провадження, які, на його думку, не лише не призводять до значних результатів у боротьбі з порушеннями, але й вкрай неефективні. За словами політика, замість того, щоб використовувати державні кошти на боротьбу з цими явищами, варто створити прозорі механізми оподаткування та підтримки творців контенту, що сприятиме розвитку індустрії і, в свою чергу, забезпечить надходження до бюджету.

Гетманцев звернув увагу на розбіжності між реальними доходами та задекларованими сумами: за його даними, у 2023 році 7 914 українців отримали на платформі доходи близько 5 млрд грн, тоді як у 2024 році лише 152 фізособи задекларували 132,8 млн грн доходу від OnlyFans і сплатили понад 13 млн грн податку. У період 2020–2022 років, за словами голови комітету, створювачі контенту мають податкову заборгованість понад 380 млн грн.

Політик пов’язує низький рівень легального оподаткування з кримінальним статусом виробництва контенту для дорослих — ст. 301 ККУ — і наполягає на необхідності її декриміналізації. На його думку, сьогоднішня практика, коли держава одночасно прагне брати податки і притягувати авторів до кримінальної відповідальності, є суперечливою й неефективною.

Як показує статистика Офісу Генерального прокурора, за січень–серпень 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні провадження, пов’язані зі створенням або розповсюдженням порнографічного контенту. З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними, але майже всі засуджені уникли реального ув’язнення — покарання замінювали іспитовими строками. Тільки десятеро осіб мали відбути реальний термін позбавлення волі, однак ці вироки ще перебувають на апеляції.

Гетманцев також звернув увагу на витрати держави на судово-криміналістичні експертизи у таких справах. Згідно з підрахунками, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн; загальні витрати з 2022 року могли сягати майже 4,9 млн грн. При цьому експерти отримують, зокрема, винагороду за перегляд відеоматеріалів, що, на думку автора публікації, виглядає як неефективне використання бюджетних коштів у боротьбі за «моральність».

Петиція про декриміналізацію виробництва контенту для дорослих, нагадує Гетманцев, вже зібрала необхідні 25 тисяч підписів. Її авторка стверджує, що сплатила понад 40 млн грн податків, але водночас стикалася з погрозами кримінального переслідування.

Гетманцев закликає парламент «не брехати самим собі» і відмовитися від риторики, яка, на його думку, перешкоджає легалізації галузі та наповненню держбюджету. Він вважає, що ефективна фіскальна політика в цьому сегменті може перетворити «підпільні» доходи на стабільні податкові надходження, водночас захищаючи права та безпеку створювачів контенту.