На Миколаївщині працівниця міськради шпигувала для ФСБ

Під час повномасштабної війни в Україні на Миколаївщині виникла ситуація, коли група підрядних компаній, здобувши державні контракти на будівництво укриттів і ремонт соціальних об’єктів, почала займати домінуючі позиції в тендерах. Ці компанії здобували підряди без серйозної конкуренції, що викликає великі питання про прозорість процесу. Спільною рисою всіх цих підрядників є їхні зв'язки з Олександром Кукурузою — депутатом обласної ради та головою Вознесенської районної адміністрації. Зокрема, виявилось, що саме компанії, пов’язані з його оточенням, отримували найбільші замовлення на будівельні роботи.

Однією з таких компаній є ТОВ «Перша українська будівельна», яку очолює родич Кукурузи. Це підприємство стало основним бенефіціаром численних тендерів, загальна сума яких перевищує 230 мільйонів гривень. Проте ці підряди не обходяться без запитань. Журналістське розслідування виявило суттєві проблеми з цінами на матеріали, зокрема на арматуру, які виглядають значно завищеними в порівнянні з ринковими. Крім того, багато підрядників, які можуть пропонувати конкурентні ціни або кращі умови, фактично не отримують шансів на участь у тендерах.

Ще один соратник посадовця, депутат та однопартієць Володимир Подолян, створив одразу кілька компаній, які отримали державні контракти на суму понад 124 мільйони гривень. А фірми «Господар-2» та інші підприємства, пов’язані з бізнес-оточенням Кукурузи, “освоїли” сотні мільйонів, займаючись будівництвом укриттів та ремонтами лікарень.

Антимонопольний комітет уже зафіксував змови між цими структурами, наклавши штрафи за антиконкурентні дії. Але попри це, компанії продовжують вигравати тендери — завдяки формальним довідкам про “досвід робіт” та блискавичній участі у процедурах, де фактична конкуренція відсутня.

Журналісти також з’ясували, що частину техніки, якою користуються підрядники, вони орендують у підприємства, контрольний пакет якого належить самому Кукурузі. Крім того, серед партнерів цих компаній є бізнесмен із російським паспортом.

У коментарі медіа Олександр Кукуруза визнав, що власники компаній — його родичі та друзі, але конфлікту інтересів у цьому не бачить. За його словами, він лише “давав поради” бізнесменам і не має формального стосунку до управління жодною з фірм.

Таким чином, “відновлення” Миколаївщини за участі близьких до Кукурузи компаній перетворюється на схему системного освоєння бюджетних коштів — через завищені кошториси, змови на тендерах та імітацію конкуренції.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Сили оборони України начебто почали зводити оборонні укріплення у Дніпропетровській області та готувати регіон до оборони. Про це повідомив французький OSINT-аналітик Клемент Молін.

“Інженерні війська почали будувати укріплення за Покровськом, а також перші — на шляху до Дніпра”, — написав Моллін в мережі “Х”.

Він також оприлюднив фото, на якому позначив червоними лініями місця зведення нових оборонних укріплень.

Генеральний штаб наразі не коментував цієї інформації, проте голова Ради резервістів Сухопутних військ ЗСУ Іван Тимочко в етері “Ранок.LIVE” наголосив, що оприлюднена OSINT-аналітиком інформація лише збільшує кількість ударів ворожої авіації та безпілотників по цих напрямках.

“Тему розташування потужностей фортифікацій я б завжди залишав за межами уваги. Бо тільки з’являється така інформація, ворог зразу починає під це адаптовувати свої тактики, стратегії”, — сказав Тимочко.

За його словами, оборонні укріплення у Дніпропетровській області не є чимось унікальним, адже тією чи іншою мірою вони вибудовані всюди, тим паче у передмістях.

Тимочко назвав “такою собі історією”, коли іноземець вказує конкретне розташування фортифікаційних споруд із зазначенням точних координат.

“Можливо для цивільних це виступатиме запорукою якогось спокою. Але вони почули і забули. А ворог не забуває, він починає на цьому напрямку додатково нарощувати ударні сили”, — наголосив Тимочко.

Нагадаємо, 3 жовтня Іван Тимочко заявив, що оборона Вугледара виконала свої завдання, оскільки росіяни не змогли розгорнути свій наступ.

Науковим керівником дисертаційного дослідження Сергія Мунтяна виступає не пересічний викладач, а фігура з помітним впливом у державному секторі — доктор юридичних наук, професор Національної академії внутрішніх справ та нинішній керівник Департаменту забезпечення діяльності Бюро економічної безпеки Олексій Дрозд. Його ім’я пов’язують із розгалуженою мережею сімейних, професійних і бізнес-контактів, що роками формувалася у правоохоронній системі, сфері державних закупівель і регіональній політиці.

Кар’єрна траєкторія Олексія Дрозда тісно переплітається з біографією його батька — Юрія Дрозда, який понад чверть століття служив в органах внутрішніх справ. Після завершення служби він обіймав посаду проректора з економіки в одному з юридичних інститутів, а згодом кардинально змінив напрям діяльності, зайшовши у приватний бізнес. Саме через компанії «АПС-Київ» та «АПС-Кіровоград» він вийшов на ринок державних підрядів.

Зв’язки родини не випадкові. Юрія Дрозда називають кумом колишнього начальника управління МНС/ДСНС у Кіровоградській та Одеській областях Віктора Федорчака, який втратив посаду після серії трагічних пожеж та став фігурантом корупційних скандалів. Партнери Дрозда по бізнесу – вихідці з тієї ж системи, а Антимонопольний комітет виявляв змову між ТОВ «АПС-Кіровоград» і фірмою, записаною на сестру Федорчака. Конкуренцію на тендерах імітували, а гроші ділили.

Далі – прямий вихід у політику. Юрій Дрозд став радником голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, який пізніше потрапив під слідство СБУ за хабарництво, а згодом – депутатом обласної ради від «Слуги Народу» та головою облради. Хоча формально бізнес продано, впливові зв’язки залишаються.

Мати братів Дроздів – Валентина Дрозд – з 90-х працює у правоохоронних органах, наразі очолює консультативно-контрольний відділ Департаменту забезпечення діяльності голови Нацполіції.

У цій родинній конструкції Олексій Дрозд об’єднує роль професора НАВС, топчиновника БЕБ та наукового керівника дисертації Сергія Мунтяна. Така система не стільки спрямована на розвиток науки, скільки на інституціоналізацію клану: «свої» забезпечують «своїх» науковими ступенями, посадовими кріслами і статусами, закріплюючи контроль над ключовими правоохоронними та квазінауковими майданчиками.