Наступні 4-5 місяців можуть стати вирішальними для війни

За останні місяці запаси ракет для західних систем протиповітряного оборонного комплексу України зменшилися на 80%. Це підносить тривожний сигнал щодо недостатньої готовності нашої країни до потенційних загроз. Становище стає ще більш складним через російські поставки ракет з Ірану та Північної Кореї. Уряд України вже відзначив цю проблему та звернувся до партнерів, зокрема США, із закликом активізувати поставки необхідного обладнання. Поки що, зусилля отримати допомогу від США не принесли очікуваних результатів через ускладнену ситуацію в Конгресі. Президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості посилення протиповітряної оборони як пріоритетного завдання для країни. Водночас, необхідно підкреслити, що інтеграція нових систем, таких як зброя з лазерним наведенням та системи Hawk, стане важливим етапом у забезпеченні безпеки України. Залучення міжнародних партнерів у розвиток та посилення протиповітряної оборони стане кроком вперед у забезпеченні захисту від потенційних атак та збереженні безпеки країни.

Український протиповітряний оборонний комплекс зіштовхується зі складними викликами через значне зменшення запасів ракет та недостатність постачання необхідного обладнання. Недолік цієї важливої складової системи оборони може призвести до серйозних проблем і зробити небо над Україною менш захищеним. Зокрема, російські поставки ракет з інших країн створюють додаткові загрози безпеці. Президент Зеленський визначив посилення протиповітряної оборони як один з пріоритетів, але необхідно активізувати зусилля у пошуках нових джерел допомоги, включаючи інтернаціональну співпрацю. Інтеграція нових технологій та систем, таких як зброя з лазерним наведенням, може стати ключовим фактором у підвищенні ефективності протиповітряної оборони.

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Завдяки цьому, ціни на тепличні томати вже сягнули рівня 55-65 грн/кг ($1,33-1,58/кг), залежно від якості та обсягу партії. Це на 10% більше, ніж минулого тижня. Такі ціни є рекордними за останні сім років, що пояснюється обмеженою пропозицією овочів на ринку.

Основною причиною підвищення цін стало скорочення вибірок томатів, особливо серед дрібних виробників, які майже завершили реалізацію врожаю. Овочі, які залишилися в них, продаються невеликими партіями та не завжди відповідають високій якості. Водночас у стаціонарних теплицях збори томатів залишаються невеликими, що змушує виробників також продавати продукцію в обмежених обсягах.

За словами експертів, ціни на тепличні томати в Україні зараз на 22% вищі, ніж торік. Оскільки попит на них залишається стабільно високим, виробники планують подальше підвищення цін.

У великих торгових мережах України ціни на помідори також зросли до рекордних рівнів. Зокрема:

Така динаміка цін свідчить про те, що українським споживачам варто готуватися до подальшого подорожчання овочів, зокрема томатів, особливо з наближенням зимового періоду.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Коли ви спілкуєтеся із військовими, ви їх ніколи не переконаєте, що це потрібно робити. Ніколи. Вони кажуть: давайте ми теж зараз 35 тисяч заплатимо і підемо трошки відпочинемо. І на це питання я не знаю відповіді”, – підкреслив Марченко.

Попри це, міністр нагадав, що механізм бронювання вже існує в країні, і на даний момент заброньовано вже мільйон чоловіків. “Тому якби був дійсно прозорий спосіб, коли ти платиш податки, реєструєшся, і це тобі дозволяє як мінімум бути гарантованим, що тебе не спіймають, відразу не ‘запакують’ і не відправлять кудись без твого відома, було б краще”, – додав він.

Ідея про «економічне бронювання», яка передбачає бронювання лише для українців з високими зарплатами, викликала хвилю критики серед військових, експертів і населення, що змусило Офіс президента відмовитися від цієї ініціативи. Проте деякі чиновники все ще лобіюють цю ідею, що викликає обурення серед військових. Вони стверджують, що така система може розколоти українське суспільство, адже війна одна для всіх, а не лише для “бідних”.

Водночас економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає не в тому, щоб уникнути служби, а в тому, щоб запобігти економічному колапсу. Тому важливо, щоб моделі бронювання були обговорені з українськими роботодавцями, щоб знайти оптимальне рішення для всіх сторін.