Паливні контракти для Харкова: як невелика компанія перетворилася на ключового постачальника

Головний герой чотирнадцятого сезону шоу «Холостяк», актор Тарас Цимбалюк, уперше публічно прокоментував свій досвід участі в проєкті після фіналу та постшоу. Інтерв’ю, оприлюднене 4 січня на YouTube-каналі Okay Eva, стало для глядачів несподівано щирим і дало змогу по-новому поглянути на перебіг подій у реаліті.

За словами Цимбалюка, процес вибору переможниці не був виключно інтуїтивним або емоційним. Актор визнав, що обговорював свої рішення з продюсерами шоу, адже формат проєкту передбачає не лише особисті переживання, а й чітку телевізійну логіку. На фінальному етапі, коли в боротьбі залишилися Ірина Пономаренко, Анастасія Половинкіна та Надін Головчук, він не відчував принципової різниці між учасницями в контексті подальшого розвитку подій.

Цимбалюк додав, що з переможницею Надін Головчук вони спілкувалися на проєкті загалом близько 15 годин, а після зйомок лише переписувалися в соцмережах. Потім актор написав їй, що немає сенсу продовжувати спілкування.

Щодо Анастасії Половинкіної, яка під час шоу відчувала до нього почуття, Цимбалюк зазначив, що після проєкту перепросив у неї.

Актор також підкреслив, що йшов на проєкт, аби розвивати українське телебачення, а за кожен знімальний день отримував гонорар, порівнянний із зйомками у повнометражному кіно. Він додав, що телеканал СТБ не врахував його побажання щодо учасниць, і деякі дівчата йому були нецікаві.

На постшоу стало відомо, що Цимбалюк та Надін Головчук не підтримують романтичних стосунків після завершення шоу. Переможниця заявила, що емоційно виснажена після проєкту.

У коридорах Львівського музею історії релігії, що нині розміщується в приміщеннях колишнього домініканського монастиря, виявлено старовинні настінні розписи, походження яких фахівці відносять до кінця XVI – початку XVII століття. Виявлення цих фрагментів стало результатом тривалих досліджень і реставраційних робіт, про що повідомила реставраторка Леся Гануляк. Знахідка привернула значну увагу, адже йдеться про рідкісний зразок настінного мистецтва ранньомодерної доби, прихований під шарами пізніших ремонтів і нашарувань.

За даними Інституту Polonika, у 2025 році в монастирських коридорах проводили консерваційно-реставраційні роботи, які стали логічним продовженням досліджень, розпочатих у 2023 році. Під час детального обстеження стін спеціалісти зафіксували залишки орнаментальних і сюжетних декоративних елементів. Хоча на сьогодні збереглися лише фрагменти колись масштабної системи розпису, кожен з них демонструє високий рівень майстерності, характерний для художніх традицій того періоду.

Реставратори очистили одну стіну зали постійної експозиції, де знайшли фрагменти стінопису. Розписи були приховані понад 20 шарами пізніших перемалювань та тиньку. Виявлено два періоди створення розписів: давніший фресковий шар кінця XVI століття зображує коней, а верхній шар початку XVII століття виконаний у клейовій техніці та містить фрагменти зображень путті.

Проєкт реставрації вартістю 111 тис. злотих (майже 1,3 млн грн) фінансувало Міністерство культури Польщі, а роботи виконувала фірма Artem Renovo. Фахівці розчистили розписи, укріпили тиньк і фарбовий шар, а з нового року продовжать консерваційні роботи.

Нагадаємо, реставрація колишнього домініканського монастиря на площі Музейній у Львові триває з 2020 року. Раніше вже відреставрували монастирську трапезну та каплицю. Будівлю монастиря звели у XVI столітті на старіших спорудах, про що свідчать елементи готичної архітектури в структурі стін. У 1972 році монастир пристосували для музею.