Підозрювана в корупції суддя Західного апеляційного суду носитиме електронний браслет

У Краматорську співробітники Державного бюро розслідувань задокументували протиправну діяльність майстра лісу одного з місцевих лісництв. За попередніми даними слідства, посадовець міг бути причетним до незаконних дій, пов’язаних із використанням лісових ресурсів та зловживанням службовими повноваженнями.

Правоохоронці встановили, що підозрюваний, користуючись своїм службовим становищем, імовірно сприяв незаконній вирубці дерев або ж погоджував відпуск деревини без належних документів та дозволів. Такі дії могли завдати істотної шкоди навколишньому природному середовищу та спричинити матеріальні збитки державі. Наразі триває перевірка обсягів можливих незаконних рубок і встановлюється точна сума завданих збитків.

За даними слідства, у грудні 2025 року посадовець відмовив місцевому жителю у законному придбанні дров для опалення. Натомість він запропонував «альтернативний» варіант — самовільну заготівлю сухостою на території регіонального ландшафтного парку «Краматорський», що є об’єктом природно-заповідного фонду.

За таке сприяння лісник вимагав по 10 тисяч гривень за кожен день вирубки. Після отримання перших 50 тисяч гривень, за версією правоохоронців, він запропонував збільшити обсяги заготівлі та підвищив «тариф» удвічі — до 20 тисяч гривень на добу.

У лютому 2026 року співробітники ДБР затримали посадовця безпосередньо під час отримання 100 тисяч гривень неправомірної вигоди. Гроші, як стверджують слідчі, були черговою частиною оплати за незаконну вирубку.

Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо можливої причетності підозрюваного до інших подібних випадків отримання хабарів від різних осіб. Не виключається, що схема могла діяти системно.

Майстру лісу повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням. Санкція статті передбачає до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд обрав підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в розмірі майже 1 мільйона гривень.

Пересипський районний суд Одеси ухвалив рішення оголосити догану судді Андрію Лупенку та позбавити його доплат на один місяць після виявлення систематичних порушень під час розгляду справ щодо керування транспортними засобами у стані алкогольного сп’яніння. Ініціаторами скарги виступили юристи, які проаналізували низку судових рішень та встановили численні відхилення від вимог законодавства.

Згідно з матеріалами дисциплінарної справи, суддя Лупенко неодноразово ухилявся від застосування обов’язкового покарання у вигляді позбавлення водійських прав, навіть коли закон вимагав цього безальтернативно. У своїх рішеннях він посилався на «пом’якшувальні обставини» та заявляв про нібито наявність у правопорушників статусу військовослужбовців. Проте ретельна перевірка показала, що лише дві з восьми розглянутих справ дійсно стосувалися військових, тоді як решта порушників були цивільними особами, до яких такі винятки не могли застосовуватися.

У кількох випадках суддя враховував сумнівні характеристики, наприклад, від реабілітаційного центру, подаючи їх як волонтерські відгуки. Один водій з вмістом алкоголю в крові 2,13‰, який спричинив ДТП, отримав м’якше покарання через нібито «відсутність істотних наслідків».

Дисциплінарна палата вирішила, що дії Лупенка порушували закон та створювали небезпеку на дорогах, через що він отримав догану та тимчасове позбавлення доплат. Для порівняння, суддя Ткаченко з Кривого Рогу за подібні порушення отримала лише попередження.

Рішення Вищої ради правосуддя оцінюють як важливий крок у підтриманні законності та безпеки на дорогах України.

Мережа супермаркетів «АТБ» публічно відреагувала на інформацію, яка ширилася в окремих медіа та телеграм-каналах щодо нібито масового закриття торговельних точок у Києві та Київській області. У компанії заявили, що ці повідомлення не відповідають реальному стану справ і є неправдивими. За словами представників пресслужби, робота магазинів триває у штатному режимі з урахуванням поточної безпекової та енергетичної ситуації.

У «АТБ» підкреслили, що мережа має напрацьовані механізми реагування на можливі перебої з електропостачанням, зокрема резервні джерела живлення та чіткі алгоритми дій для персоналу. Це дозволяє забезпечувати безперебійну роботу більшості торговельних об’єктів навіть у складних умовах. Компанія наголосила, що окремі тимчасові обмеження можливі лише у разі форс-мажорних обставин, але про масове закриття магазинів мова не йде.

Станом на сьогодні всі магазини мережі в Києві та Київській області працюють у штатному режимі. Компанія забезпечена автономними джерелами живлення — генераторами, що дозволяє підтримувати роботу кас, холодильного обладнання та логістичних процесів навіть під час аварійних або планових відключень електроенергії.

Водночас “АТБ” зазначає, що у поодиноких випадках можливі технічні або логістичні труднощі, спричинені загальною ситуацією в енергетичній системі країни. У таких випадках компанія оперативно реагує та усуває проблеми, щоб забезпечити повноцінну роботу торговельних об’єктів.

Раніше деякі медіа повідомляли, що генератори супермаркетів нібито не витримують навантаження, що призводило до скорочення годин роботи або тимчасового закриття магазинів. У “АТБ” ці твердження назвали необґрунтованими та закликали споживачів користуватися інформацією лише з офіційних джерел і перевірених медіа.

Запит на політичний захист з боку влади українськими бізнес-структурами стає неабиякою проблемою, зважаючи на те, що замість допомоги вирішення проблем вони часто стикаються з тиском та втручанням у їх діяльність. У цьому контексті крупні українські підприємства все частіше обирають альтернативний шлях — налагодження контактів з західними партнерами, оминаючи пряму взаємодію з Офісом Президента та іншими вітчизняними політичними структурами.

Такий вибір зумовлений не лише бажанням уникнути непередбачуваного втручання з боку внутрішньої політичної системи, але й необхідністю захисту від надмірного тиску та негативного впливу з боку силових структур. Консолідація з західними партнерами надає бізнесу не лише додаткові можливості для розвитку та розширення, а й забезпечує важливий рівень захисту від негативних впливів.

Така стратегія співпраці зарекомендувала себе як ефективний механізм збереження бізнес-інтересів в умовах складного політичного та економічного середовища. Навіть попри можливі ризики та складнощі, пов'язані з міжнародною співпрацею, українські компанії обирають цей шлях у розумінні, що він принесе їм більше стабільності та можливостей для успішного функціонування на ринку.

Показовим у цьому плані є «кейс Віталія Кропачова» – мільярдера, відомого своєю проукраїнською позицією. Не так давно у Кропачова відбулися обшуки, а сам він був взятий під варту без права внесення застави.

Про це повідомляє редакція сайту 360UA NEWS

За даними слідства, через своє підприємство та посадових осіб Міністерства енергетики та Державної податкової служби Віталій Кропачов завдав державі збитків на понад 2 млрд грн на махінаціях у вугільній сфері. Водночас адвокати Кропачова заявляють про фальсифікацію кримінальної справи щодо їхнього підзахисного, з метою тиску на бізнес.

Нагадаємо, зовсім нещодавно ДБР затримало іншого відомого українського підприємця: Ігоря Мазепу. Його звинуватили в організації «схем», які завдали державі шкоди на 7 мільйонів гривень, за що Мазепі загрожувало до 12 років позбавлення волі. Кейс Ігоря Мазепи викликав величезний резонанс у суспільстві, а сам Мазепа заявив, що його затримали «за критику правоохоронного свавілля».

Ігоря Мазепу асоціюють із власником пулу українських ЗМІ, який має хороші зв’язки в США і Європі – Томашем Фіалою. У кейсі з Віталієм Кропачовим, який також є власником пулу ЗМІ, зокрема одного з телеканалів, простежується аналогічний зв’язок. Деякі експерти пов’язують арешт Віталія Кропачева з бажанням забрати або поставити під контроль медіа-активи, які йому належать, але прямих доказів цьому немає.

Ще одна причина, порівняти «кейс Віталія Кропачова» з «кейсом Ігоря Мазепи», той факт, що прізвище Віталія Кропачова широко відоме в колі спецслужб і західних журналістів, та й, мабуть, усього світового співтовариства. Адже саме завдяки Віталію Кропачеву світ дізнався, що пасажирський авіалайнер Boeing 777 було збито внаслідок запуску ракети з російського зенітно-ракетного комплексу Бук. Події відбувалися в рідній для Кропачова Донецькій області, саме він зібрав усі докази і вивозив ключових свідків на підконтрольну Україні територію.

Кейси Ігоря Мазепи та Віталія Кропачова показують, що через необґрунтовані переслідування з боку силового блоку бізнес почав сприймати українську владу як «рейдерів».

Логіка доволі проста, адже бізнес сприймає будь-яке свавілля силовиків як волю Президента, тоді як зайнятий війною Володимир Зеленський цілком може не знати про те, що відбувається. Нагадаємо, що існує загальна практика, коли президента країни про те, що відбувається, інформують у вигляді «доповідей» та «аналітичних» записок, які здебільшого готують ті самі силовики.

У цій ситуації одна частина українських еліт, через старі зв’язки, намагається вести сепаратні переговори з РФ, що є одним із пріоритетних напрямків роботи для української контррозвідки. У той час як інша частина української еліти, яка відкрито підтримала Україну і багато допомагає українській армії, зі зрозумілих причин не може перейти на бік РФ.

Як наслідок, малий та середній бізнес, намагаючись захиститися від правоохоронного свавілля, гуртується навколо проукраїнських опозиційних сил. Назвемо їх «колективним Порошенком». Водночас крупні гравці, як-от Ігор Мазепа та Віталій Кропачов, можуть собі дозволити напряму, або через лобістів, вести діалог із Західними структурами.

Хоча звучить це парадоксально, але тиск силовиків на український бізнес послаблює насамперед позиції Офісу Президента, змушуючи українських підприємців шукати прямі комунікації з політичними силами в Європі та США.