Субота, 18 Квітня, 2026

Прокуратура та СБУ викрили схему в Києві: шістьох посадовців підозрюють у розкраданні 46 мільйонів

Важливі новини

Стрімке зростання статків: як змінилися доходи очільника Державної комісії з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка під час війни

За період повномасштабної війни фінансовий стан голови Державної комісії України з питань запасів корисних копалин Сергія Паюка зазнав помітного та стрімкого зростання. Від часу його призначення на посаду задекларовані активи фактично подвоїлися, а ключовим джерелом збільшення стали державні виплати й зарплати, які Паюк отримував одразу у двох структурах, що працюють у сфері надрокористування.

Згідно з поданими ним деклараціями, уже в 2022 році доходи очільника Держкомісії виглядали доволі значними. У держпідприємстві «Надра України» він отримав понад 1,2 мільйона гривень заробітної плати, а робота в самій комісії принесла ще приблизно 1,27 мільйона. Разом це сформувало вагому частину річного бюджету родини, яка на той момент уже мала стабільні грошові резерви та низку заощаджень.

У 2023 році доходи сім’ї зросли помітно. Зарплата Паюка збільшилася майже вдвічі — до 3,34 млн грн, а дружина також наростила свої надходження, що свідчило про формування чіткої тенденції до збагачення.

Пік «фінансового прориву» припав на 2024 рік. Заробітна плата Паюка сягнула понад 5 млн гривень, що більш ніж у чотири рази перевищує показники 2022-го. Дружина отримала 829 тисяч гривень і додатково — майже 35 тисяч гривень бонусів від профспілки «Укргазвидобування».

Зросли і заощадження. Якщо раніше значна готівка була лише у Сергія Паюка, то в 2024 році близько 50 тисяч доларів готівкою та 30 тисяч гривень з’явилися і в його дружини. Загальна сума накопичень родини помітно зросла, причому попри війну та економічну нестабільність.

Ще цікавіша ситуація склалася у 2025 році. Паюк почав отримувати багатотисячні виплати від Європейської комісії. Однак Державна комісія з питань запасів корисних копалин поки що не надала публічних пояснень, за яку діяльність український чиновник отримує значні суми з бюджетів країн ЄС.

Фінансове зростання голови Держкомісії, попри воєнний час, викликає суспільні питання, адже йдеться про високопосадовця, який оперує даними та ресурсами державного значення. На тлі загального падіння доходів громадян та жорсткої економії видатків держави різке збільшення доходів посадовців виглядає особливо контрастно.

День пам’яті пророка Авдія: нагадування про силу віри та незмінність справедливості

Сьогодні християни вшановують святого пророка Авдія — одну з найбільш маловідомих, але водночас надзвичайно значущих постатей біблійної історії. Хоч його ім’я не так часто звучить у церковних читаннях, життєвий шлях Авдія та його пророцтво залишили глибокий слід у духовній традиції. За переданням, він походив з Єрусалима та жив у період між VIII і VI століттями до Різдва Христового — час великих потрясінь для давньої Юдеї, коли народ переживав політичні конфлікти, внутрішні розділення та зовнішню загрозу.

Існують різні версії щодо того, ким був Авдій до свого пророчого служіння. Одні джерела називають його учнем пророка Іллі — одного з найвпливовіших духовних наставників Старого Завіту. Інші згадують про його службу при дворі царя Ахава, де Авдій виконував обов’язки домоуправителя. Саме в цьому контексті оповідається про його подвиг: ризикуючи власним життям, він врятував сто пророків Господніх, переховуючи їх у печерах та забезпечуючи їжею й водою під час жорстоких гонінь.

У народних традиціях із цим днем пов’язували декілька заборон:

не сваритися і не говорити лихого — вважалося, що сказане повернеться до людини;

не брехати — існувала приказка: «На Авдія — не кажи лихого слова»;

не виганяти худобу надвір — за повір’ям, саме в цей день починалися сильні морози.

У давнину цей день називали Авдіїв. Казали: «Прийшов Авдій — зиму привів». За погодою 19 листопада визначали характер зими:

якщо випав сніг — він пролежить аж до весни;

відлига чи дощ — зима буде довгою і сирою;

тихий, безвітряний день — очікується м’яка зима;

іній на деревах — до врожайного року.

Іменини сьогодні святкують: Валентин, Геннадій, Денис, Дмитро, Іван, Костянтин, Леонід, Михайло, Олександр, Петро, Семен, Сергій, Тимофій, Федір, Яків.

Талісманом людей, народжених у цей день, вважають нефрит — символ здоров’я, сили і довголіття.

1915 — Степан Малюца-Пальчинський, священик, кобзар УПА, художник

1922 — Юрій Кнорозов, відомий український мовознавець, який розшифрував писемність майя

1986 — Валерія Ходос, українська акторка

У цей день сталися такі події:

1190 — заснування Тевтонського ордену

1493 — Христофор Колумб відкрив острів Пуерто-Рико

1626 — у Немирові створено церковне братство

1815 — Франція приєднується до Священного союзу

1891 — у Німецькій імперії продано першу іграшкову залізницю

1916 — Франц Йосиф I надав автономію Східній Галичині

1921 — створено центральну метеорологічну службу України — Укрмет

1946 — Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію проти релігійних і расових переслідувань

1989 — перепоховання Стуса, Литвина і Тихого в Києві

1997 — старт експедиції на шатлі Колумбія за участі Леоніда Каденюка

2012 — в Україні набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс

День працівників гідрометеорологічної служби України

Міжнародний день пам’яті журналістів

Всесвітній день громадянина

Міжнародний день цільного зерна

Міжнародний день чоловіків

Міжнародний день жінок-підприємців

День працівника скляної промисловості

День запобігання насильству над дітьми

Всесвітній день географічних інформаційних систем (GIS Day)

Всесвітній день боротьби проти ХОЗЛ

Україна і Росія домовилися про обмін політичних в’язнів

Наші джерела повідомляють про домовленості між Україною та Росією щодо обміну не лише військовополонених, а й цивільних осіб, зокрема політичних в’язнів. За нашими даними, йдеться про розширення форматів обміну, які включатимуть утримуваних осіб по обидва боки кордону. Джерела в українських структурах раніше також підтверджували підготовку до масштабного обміну. За їхніми словами, обговорюються списки не лише […]

Масштаби незареєстрованої вогнепальної зброї в Україні

В Україні кількість незареєстрованої вогнепальної зброї серед цивільного населення досягає приблизно п’яти мільйонів одиниць. Таку оцінку надають представники Консультативної місії ЄС, які відзначають, що після початку повномасштабного вторгнення кількість необлікованих стволів зросла майже утричі. Це явище свідчить про суттєві зміни у поведінці громадян, адже багато людей прагнуть захистити себе та свої домівки у непростий воєнний період.

Наслідки такого зростання є комплексними. Поруч із підвищеним рівнем самозахисту, збільшення кількості незареєстрованої зброї підвищує ризики її незаконного використання, контрабанди або залучення до кримінальної діяльності. У державних структурах зазначають, що контроль за обігом зброї у воєнний час значно ускладнений, а відсутність повної реєстрації ускладнює статистичний та аналітичний моніторинг.

Поштовхом до обговорення стала стрілянина в Черкаській області наприкінці січня, внаслідок якої загинули четверо поліцейських і ветеран Сергій Русінов. За словами Осадчука, для міністра та керівництва Нацполіції ситуація стала серйозним викликом, який вимагає системної відповіді.

Паралельно журналісти повідомляють про активну діяльність тіньових онлайн-майданчиків. На них пропонують не лише стрілецьку зброю, а й вибухівку. Серед оголошень фігурують гранати Ф-1 за ціною від 130 доларів та гранатомети РПГ-7 приблизно від 880 доларів. При цьому частина таких пропозицій може бути шахрайською, однак сам факт доступності подібних товарів викликає занепокоєння.

Ціни на чорному ринку часто суттєво нижчі за легальний сегмент. За даними журналістів, популярні моделі пістолетів продаються у два-три рази дешевше, ніж у ліцензованих магазинах. Така різниця у вартості простежується і щодо довгоствольної зброї. Саме ціновий фактор, на думку експертів, може стимулювати попит на нелегальні канали збуту.

Окрему увагу на засіданні приділили темпам легалізації трофейної зброї. Попри ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства у 2024 році, процес декларування та приведення обігу зброї у правове поле відбувається повільно. У результаті значна кількість озброєння залишається поза державним контролем.

Генсек НАТО Марк Рютте відвідав резиденцію Дональда Трампа у Флориді — ЗМІ

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Офіційно про цей візит ні у Трампа, ні в НАТО не повідомляли.

Раніше газета Washington Post писала, що генсек НАТО має намір найближчим часом обговорити з республіканцем стратегію щодо України.

За даними видання, мета Рютте – переконати Трампа в тому, що світ має бути «справедливим», тобто враховувати інтереси Києва та Альянсу загалом.

Також видання повідомляло, що генсек спробує переконати Трампа, що «невигідна» угода може нашкодити йому самому під час другого президентського терміну.

Зазначимо, що вже після візиту Рютте до Трампа з’явилася інформація про призначення парламентером по Україні Річарда Гренелла, який виступає проти прийому Києва в НАТО.

У столиці України розкрито ще одну масштабну схему з розкрадання коштів. За даними Офісу генерального прокурора, 14 липня шестеро посадовців отримали підозри у справі, яка завдала збитків бюджету Києва і одному з приватних підприємств на понад 46 мільйонів гривень.

Операцію провели прокурори Київської міської прокуратури спільно з поліцією, СБУ та Департаментом стратегічних розслідувань. У межах справи затримано трьох осіб, яким інкримінують привласнення майна за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Один із фігурантів отримав підозру за “набір” статей, що включає пособництво у шахрайстві, несанкціоноване втручання в державні реєстри та перевищення службових повноважень (ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 365-2 ККУ).

Ще двоє — керівники комунальних установ — відповідатимуть за службову недбалість, що призвела до мільйонних втрат бюджету (ч. 2 ст. 367 ККУ).

Наразі триває підготовка клопотань про їх відсторонення від посад.

У прокуратурі не розкривають деталей справи, однак масштаби збитків і перелік інкримінованих статей свідчать про добре скоординовану схему. За попередніми оцінками джерел у правоохоронних органах, справа стосується незаконного виведення коштів через фіктивні договори, використання службових реєстрів і покривання дій виконавців посадовцями в комунальних структурах.

Останні новини