Ремонт медзакладу МВС у Хмельницькому подорожчав у кілька разів: тендер виграла фірма без конкуренції

Залізничний районний суд Львова виніс вирок Андрію Ф., який під час служби за контрактом самовільно залишив військову частину, зберігав вибухові пристрої та займався незаконним обігом наркотичних засобів у місті. За це чоловік отримав 6,5 років ув’язнення з конфіскацією всього майна. Рішення суду було оголошено в лютому 2026 року, після розгляду численних доказів та свідчень.

Як йдеться у вироку, уродженець Полтави, перебуваючи на військовій службі, у січні 2025 року самовільно залишив місце служби та понад дев’ять місяців перебував поза межами військової частини. В його квартирі, яку обшукали правоохоронці після затримання в жовтні 2025 року, були виявлені вибухові пристрої, а також наркотичні та психотропні речовини. У межах слідства було встановлено, що Андрій Ф. не лише зберігав ці предмети, а й активно займався їх розповсюдженням на території міста, роблячи закладки у різних районах Львова.

Дезертира затримали після того, як він залишив кілька «закладок» з канабісом у 5-му парку Львова. Йому інкримінували дезертирство, зберігання вибухових пристроїв та зберігання з метою збуту наркотичних засобів. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочину — у 2024 році його умовно-достроково звільнили для проходження військової служби за контрактом.

Суддя Сергій Колодяжний дослідив матеріали справи та аргументи сторін. Він визнав Андрія Ф. винним і зарахував частину невідбутого покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання становить 6,5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Вирок ще можна оскаржити.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

– 25 листопада – 41,3193 грн/$;

– 26 листопада – 41,4387 грн/$;

– 27 листопада – 41,5035 грн/$;

– 28 листопада – 41,6010 грн/$.

Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

«Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Раніше ця частка належала російському бізнесмену Едуарду Худайнатову, який потрапив під санкції після початку повномасштабної війни в Україні. Згідно з рішенням Вищого антикорупційного суду, активи Худайнатова, включаючи його частку в “Альянс Холдингу”, були конфісковані в дохід держави.

В результаті цих змін, попередні власники ТОВ “Альянс Холдинг” – компанії Cicerone Holding B.V. та Bogstone Holding B.V. – були виведені з реєстру засновників, а нова структура власності виглядає наступним чином: Shell Overseas Investments B.V. – 51%, Фонд державного майна України – 49%.

Відзначимо, що після початку війни частка Худайнатова в ТОВ “Альянс Холдинг” скоротилася до 2,56%, в той час як непряма частка Shell зросла до 97,44%. Компанія Shell повідомила, що це стало можливим завдяки грошовим вливанням в український бізнес, але в українському суді їй не вдалося підтвердити свої претензії на більшу частку.

Фонд держмайна також завершив процес реєстрації права власності держави на Нафтова компанію “Альянс-Україна”. У найближчих планах ФДМУ – виставити націоналізовані 49% мережі АЗС Shell на приватизаційний аукціон, на який вже виявили інтерес як українські, так і закордонні нафтові компанії.