Росія може значно активізувати повітряні удари по Україні

Ключові елементи військового обліку:

«Почало проступати справжнє обличчя всіх цих Берлінських, Корчинських, Портникових та інших Янін Соколових.

Вони відчули наближення агонії системи, в якій вони вже бачили себе в дамках – розпорядниками ваших життів і смертей, тому що вони – «державною» і «патріоти». І вони готові вас усіх потягнути із собою в могилу, аби не виникло світу, в якому ви, ви самі розпоряджаєтеся своїм життям, свободою, майном, майбутнім і сьогоденням, а не борці з Булгаковим», – заявив Арестович.

Він вважає, що таким, як Берлінська, «вигідний стан війни».

«Тільки в цій ситуації ці обсоси щось із себе представляють, і їх хоч хтось слухає. Вони отримують аудиторію і гроші. І вони швидше поховають вас усіх і Україну загалом, ніж добровільно це віддадуть», – сказав Арестович.

Будівництво реабілітаційного корпусу для ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб у селищі Клевань Рівненської області дедалі більше викликає запитання щодо ефективності та доброчесності використання бюджетних коштів. Проєкт, який мав стати прикладом відновлення та підтримки людей, що постраждали від війни, нині асоціюється з ризиками фінансових зловживань. Йдеться про об’єкт комунального підприємства «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни», розташований на вулиці Деражненській, 39.

Фінансування здійснюється в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає суворі вимоги до прозорості та цільового використання коштів. Однак темпи «освоєння» фінансів і заявлена вартість робіт викликають занепокоєння у громадськості та експертів. За їхніми оцінками, маржинальність окремих позицій у кошторисі виглядає непропорційною ринковим цінам, а загальна сума контракту зростає швидше, ніж фактичний прогрес на будівельному майданчику.

Втім, цей контракт — лише частина значно ширшої картини. Будівництво триває ще з 2023 року, і за цей час із ПП «Модена» було укладено чотири договори на загальну суму 1,33 млрд грн. Станом на сьогодні компанії вже сплачено 913,75 млн грн. Усі підряди фірма отримувала без конкуренції, а загальний обсяг виграних нею тендерів із 2017 року сягає 2,22 млрд грн.

Особливе обурення викликає рівень цін, закладених у кошторисах. За низкою позицій вартість матеріалів перевищує ринкові показники у 5–9 разів. Так, електронні замки для персональних шаф із доступом Mifare та DESfire Standart замовили по 12 076 грн за одиницю, тоді як аналогічні вироби на ринку коштують у межах 1 348–1 680 грн. Стінові облицювальні сендвіч-панелі врахували по 6 480 грн за квадратний метр, хоча навіть найдорожчі панелі українського виробника «ТПК» з мінеральною ватою продаються приблизно по 999 грн, а в інших державних замовників — у кілька разів дешевше. Алюмінієві композитні панелі KMD VF 250 заклали по 7 507 грн за квадратний метр, тоді як негорючі імпортні аналоги Alpolic коштують до 2 338 грн. Лише за цими позиціями орієнтовна переплата може сягати близько 12 млн грн.

Не менш суперечливо виглядає і стаття витрат на оплату праці. У кошторисі середньомісячна зарплата одного робітника з розрядом 3,8 становить 23 900 грн. Це більше за середню зарплату, що використовується для розрахунку пенсій, але водночас істотно нижче за реальну середню зарплату в будівельній галузі Рівного, яка, за ринковими оцінками, сягає близько 28 000 грн, а подекуди й 40 000 грн. Така різниця створює підґрунтя для непрозорих схем компенсації нестачі коштів — зокрема через виплату зарплат «у конвертах» за рахунок маржі, закладеної у завищені ціни на будматеріали. За оцінками, потенційна «діра» за цією статтею може становити близько 17 млн грн.

На тлі повномасштабної війни та гострої потреби у якісній реабілітації для поранених військових і ВПО історія з клеванським госпіталем виглядає особливо цинічною. Мільярдні бюджети, відсутність конкуренції, астрономічні ціни й сумнівна економіка проєкту ставлять питання не лише до підрядника, а й до замовника та контролюючих органів. Адже кожна гривня, «розчинена» у таких схемах, — це втрачені можливості для тих, заради кого ці об’єкти формально будуються.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

За словами командира, наразі не спостерігається посилення російських військових дій у цьому районі. “Більше піхотні дії в них. Застосування техніки теж не спостерігається. Загалом діють малими піхотними групами по 3-4 людини, інтенсивних штурмових дій не спостерігаємо”, – зазначив “Ацтек”. Він додав, що російські війська здійснюють постійні обстріли, намагаючись завдати шкоди українським логістичним шляхам, використовуючи FPV-дрони, які часто застосовуються вночі.

Командир пояснив, чому, на його думку, Росія зменшила використання військової техніки в районі Часового Яру. За його словами, це сталося через велику кількість втрат техніки, зокрема через ефективне використання FPV-дронів українськими силами. “Наприкінці весни – на початку літа вони намагалися активно штурмувати на техніці. Оскільки в нас було і є нормальне забезпечення FPV-дронами, їх на підходах дуже сильно порозбивали”, – пояснив “Ацтек”.

Він також зазначив, що російське забезпечення в цьому напрямку стало меншим, оскільки активні дії перемістилися на Покровський напрямок. Внаслідок цього, штурмові дії в районі Часового Яру стали менш інтенсивними, а основна увага Росії сконцентрована на забезпеченні особового складу та техніки в інших районах, зокрема в околицях Бахмута.

“Підвоз по Бахмуту, околицях особового складу здійснюється, а штурмові дії – ні”, – підсумував командир, вказавши на те, що ситуація в районі Часового Яру стабілізувалася і не має значних змін в інтенсивності бойових дій.