Що не можна дарувати на Новий рік: подарунки з негативною енергетикою

Відомо, що ВАКС вирішив випустити Олександра Лієва, колишнього чиновника Міноборони, підозрюваного в зловживанні повноваженнями під час закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України на вражаючу суму, що складає практично півтора мільярда гривень. Це рішення було ухвалено з відповідальністю, звільнивши Лієва під особисте зобов'язання. Згідно з коментарем адвоката Назара Кульчицького, суд змінив запобіжний захід, звільнивши Лієва під таким зобов'язанням і направивши вирок до СІЗО.

Під час засідання прокурор був відсутній, що, безумовно, викликало певні питання. Суд повернув справу щодо Лієва в компетенцію Національної поліції, оскільки НАБУ та САП не представили достатніх доказів для продовження провадження щодо його участі у злочинних справах. Зокрема, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що САП не знайшла достатніх доказів для обґрунтування підозри у зловживанні, що є ключовим фактором у прийнятті рішення судом.

Варто відзначити, що Олександра Лієва раніше взяли під варту, встановивши заставу в розмірі 50 мільйонів гривень, проте через місяць він був звільнений під особисте зобов'язання. Щоправда, рішення суду про відпустку під особисте зобов'язання було скасовано ВАКСом 9 квітня. Однак, через закінчення терміну тримання під вартою 8 квітня, Лієв залишився без запобіжного заходу, як пояснив адвокат.

ВАКС 17 квітня повторно розглянув клопотання щодо зміни запобіжного заходу, але за згодою обвинувачення воно залишило цей клопіт без розгляду. Ці обставини ще раз підкреслюють складність і недоліки в судовій системі, особливо у вирішенні справ, пов'язаних з корупцією та високим рівнем корупційних ризиків.

Згідно з наведеною статтею, суд ухвалив рішення щодо Олександра Лієва, експосадовця Міноборони, підозрюваного у причетності до махінацій у закупівлі боєприпасів для Збройних Сил України. Попри відсутність прокурора під час засідання, суд вирішив звільнити Лієва під особисте зобов'язання. Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура не змогли представити достатніх доказів для продовження провадження, що призвело до повернення справи до Національної поліції. Вирішальним фактором у судовому рішенні став відсутній склад злочину, визначений суддею. Попри раніше встановлену заставу, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, проте пізніше це рішення було скасовано, а через закінчення терміну тримання під вартою він залишився без запобіжного заходу. Ці обставини підкреслюють складність в судовій системі та необхідність вдосконалення процесів, особливо у справах, пов'язаних з корупцією.

Сім'я Віталія Шабуніна, голови "Центру протидії корупції" в Україні, перебуває за кордоном під час війни в країні. Згідно з його щорічною декларацією за 2022 рік, подорож родини розпочалася з Чехії, де вони отримали соціальну допомогу, а потім переїхали до США, де також отримали статус біженців і соціальну підтримку. Деталі подорожі свідчать, що дружина Шабуніна разом з дітьми виїхала в Чехію після початку конфлікту, де отримали безкоштовне проживання у березні 2022 року. У липні того ж року вони переїхали до США, де також отримали безкоштовне місце для проживання. Під час перебування в Чехії, дружина Шабуніна отримала соціальну допомогу від уряду в розмірі 74 тисяч гривень. По прибуттю до США, вона отримала додаткову допомогу від Держдепартаменту в сумі 48 500 гривень. Варто зауважити, що під час війни сам Віталій Шабунін продовжував працювати в київському "Центрі протидії корупції" і отримував там зарплату.

• Сім'я Віталія Шабуніна, голови "Центру протидії корупції" в Україні, перебуває за кордоном під час війни в країні.

• За даними його декларації за 2022 рік, сім'я отримала соціальну допомогу як у Чехії, так і в США, де їхнє проживання було безкоштовним.

• Подорож родини розпочалася з Чехії, де вони отримали безкоштовне проживання у березні 2022 року, а пізніше переїхали до США, де також отримали безкоштовне місце для проживання.

• Під час перебування в Чехії, дружина Шабуніна отримала соціальну допомогу від уряду, а по прибуттю до США отримала додаткову допомогу від Держдепартаменту.

• Варто відзначити, що під час війни сам Віталій Шабунін продовжував працювати в київському "Центрі протидії корупції" і отримував там зарплату.

У внутрішньому листі Національного банку України під номером 24-0006/28104, який став доступний для ЗМІ, міститься запит до українських банків щодо надання інформації про аномальні платежі. У цьому документі регулятор приводить кілька прикладів трансакцій, які він розглядає як незвичайні. Серед таких прикладів вказані перекази з однієї картки на безліч інших або отримання коштів на свій рахунок з різних джерел. Це може стосуватися як внутрішніх переказів між картками одного банку, так і між картками різних банків, наприклад, з Приватбанку на Monobank або Сенс Банк, А-Банк тощо.

В документі також наголошується, що під такі описи потрапляють і звичайні перекази між картками осіб, а також peer-to-peer (p2p) перекази. Попередньо користувачі різних обмінних платформ зіткнулися з блокуванням своїх рахунків, якими вони здійснювали перекази. Крім того, Національний банк України запитав у банків інформацію щодо інших видів операцій, які вони вважають аномальними, без надання конкретного опису.

У листі, що був згаданий раніше, регулятор вимагає від фінансових установ повідомити, чи розпочали вони впровадження рекомендацій щодо відстеження та аналізу грошових переказів за картками клієнтів. Також фінансистів цікавить, чи впровадили вони правила моніторингу, які дозволяють виявляти, відстежувати і зупиняти платежі для заборонених видів господарської діяльності. Зокрема, мова йде про незаконну організацію азартних ігор (гемблінг), виведення коштів, отриманих злочинним шляхом, включаючи шахрайські схеми.

Також НБУ проявляє інтерес до того, чи є у банків власні методи виявлення скомпрометованих карток, які публікуються в мережі Інтернет на сайтах нелегальних казино та організаторів азартних ігор, а також на ресурсах продажу підакцизних товарів у соціальних мережах і месенджерах, на сторінках псевдоплатіжних сервісів, наприклад, Geopay Settlepay.

У разі виявлення будь-яких аномальних або підозрілих трансакцій банки зобов'язані зупиняти платежі, а в разі недостатнього пояснення з боку клієнта навіть блокувати його рахунок і закривати його примусово. Банкіри, навіть неофіційно, рекомендують клієнтам мати рахунки у різних банках.

Проблема полягає в тому, що Національний банк України використовує надто абстрактні формулювання, наприклад, "безліч надісланих платежів" або "безліч отриманих платежів", які вважаються аномалією. Однак не вказується, що означає саме "безліч". Кожен банк, згідно з логікою регулятора, повинен самостійно визначати це поняття для себе та своїх клієнтів. Для одного банку "безліч" може означати до 10 переказів коштів на сторонні картки, тоді як для іншого це може бути вже 20. Можливо, у майбутньому НБУ встановить свій критерій, але наразі цього немає. Тому фінансисти радять рідше здійснювати перекидання грошей між одними й тими ж рахунками. Тому що краще мати більше карткових рахунків у різних банках. Сьогодні використовуєш картку одного банку, завтра — іншого, наступного дня — третього тощо. Один банк не знає, що відбувається в іншому, тому можна не привертати до себе зайву увагу, радять експерти.

У висновку можна зазначити, що запит Національного банку України до українських банків щодо інформації про аномальні платежі викликав певні недорозуміння через відсутність чітких критеріїв та конкретизації понять, таких як "безліч надісланих/отриманих платежів". Відсутність визначення точних кількісних меж може призвести до різночинних трактувань від банків, що ускладнює роботу та співпрацю з регулятором.

Рекомендацією фінансистів є рідше використання переказів між різними рахунками та наявність більшої кількості карткових рахунків у різних банках, що дозволить уникнути зайвої уваги та сприятиме безпеці операцій для клієнтів. Важливо, щоб Національний банк у майбутньому уточнив свої критерії та надав більш конкретні вказівки щодо аномальних платежів, що сприятиме уніфікації підходів та забезпечить більшу чіткість та прозорість у фінансовій сфері.

Під час виконання службових обов'язків, відділення "Бодалово" прикордонної служби України, в суботу, 12 червня, здійснювало патрулювання на українсько-угорській ділянці кордону, коли сталася нещасна подія — виявлено тіло чоловіка без ознак життя. Цей трагічний випадок трапився у непосредній близькості до річки Тиса, що є природним кордоном між Україною та Угорщиною. Спеціальна комісія була створена для розслідування цього інциденту, та з'ясування обставин, що його оточують.

Про це йдеться у повідомленні Державної прикордонної служби України.

Тіло невідомого перебувало у річці Тиса. Течією його винесло до українського берега. Прикордонникам вдалося витягнути потопельника на берег.

До місця подій викликали співробітників ДСНС та Національної поліції.

Особу загиблого наразі встановлюють.

У ДПСУ зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, на ділянці відповідальності Мукачівського прикордонного загону це вже 35-й потопельник, якого виявили у Тисі на кордоні з суміжними країнами.

Нагадаємо, 30 травня біля українсько-румунського кордону виявили тіло чоловіка з ознаками довготривалого перебування у воді.