Смертельна ДТП на Львівщині: чоловіка збила вантажівка, а потім переїхали два авто

Майже кожна людина хоч раз у житті переживала дивне і водночас лякаюче відчуття: лягаєш у ліжко, закриваєш очі і, здається, вже готовий поринути в сон, але раптом тіло різко здригається, наче падаєш у прірву. Це явище може супроводжуватися панікою, прискореним серцебиттям і навіть неприємними думками, що з організмом щось не так. І хоча це може здаватися непояснимим чи тривожним, насправді такий досвід є абсолютно нормальним і не свідчить про серйозні проблеми зі здоров'ям. За словами лікаря Аміра Хана, який здобув популярність серед британської аудиторії завдяки програмі Lorraine на ITV, це явище відоме в медицині як гіпнічний спазм або "гіпнічне потрясіння".

Що таке гіпнічні спазми і чому вони виникають?

За визначенням NHS, гіпнічні посмики, або «старти сну», — природна реакція організму під час занурення в сон. Часто вони супроводжуються відчуттям падіння, уявним звуком чи навіть спалахом світла. Здригається все тіло або окремі частини, найчастіше — ноги.

«Коли ви засинаєте, м’язи розслабляються, і мозок іноді сприймає це як падіння. Він миттєво дає сигнал тілу “піймати” себе — і ви здригаєтесь», — пояснив Амір Хан.

За його словами, науковці припускають, що це може бути відгомоном давнього рефлексу виживання ще з часів, коли люди спали на деревах: різкий ривок міг врятувати від падіння.

Лікар підкреслив, що гіпнічні посмики безпечні. Вони трапляються частіше, якщо людина перевтомлена, перебуває у стресі або п’є напої з кофеїном перед сном.

«Наступного разу, коли це станеться, не хвилюйтеся — це нормальна особливість роботи мозку», — резюмував лікар.

У коментарях під його відео люди активно ділилися власним досвідом. Одні зізнавались, що іноді навіть підскакують від ліжка, інші дивувались, як мозок «домальовує» міні-сни про падіння. Багато хто визнав, що пояснення лікаря їх заспокоїло.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Офіційно про цей візит ні у Трампа, ні в НАТО не повідомляли.

Раніше газета Washington Post писала, що генсек НАТО має намір найближчим часом обговорити з республіканцем стратегію щодо України.

За даними видання, мета Рютте – переконати Трампа в тому, що світ має бути «справедливим», тобто враховувати інтереси Києва та Альянсу загалом.

Також видання повідомляло, що генсек спробує переконати Трампа, що «невигідна» угода може нашкодити йому самому під час другого президентського терміну.

Зазначимо, що вже після візиту Рютте до Трампа з’явилася інформація про призначення парламентером по Україні Річарда Гренелла, який виступає проти прийому Києва в НАТО.

У контексті діяльності Міністерства молоді та спорту України обговорення кадрової політики набуває все більшої актуальності. Зокрема, довкола міністра Матвія Бідного виникла дискусія, що стосується чисельності та функціонування позаштатних радників. Як повідомляє видання НОН – СТОП, за даними, що були оприлюднені нещодавно, у міністра працює близько 15 радників на громадських засадах. Це значна кількість фахівців, які мають доступ до внутрішніх процесів міністерства, однак їхні повноваження та рівень відповідальності залишаються неформалізованими та не до кінця визначеними.

Зазначену ситуацію можна розглядати в контексті більш загальної проблеми кадрових питань у державних структурах, де нерідко виникають сумніви щодо прозорості та ефективності таких призначень. Особливо актуальним це стає в умовах, коли функціонування органів влади вимагає чіткої організаційної структури та відповідальності за кожне рішення. Роль радників, що працюють на громадських засадах, при всій їхній експертності та досвіді, залишається невизначеною в плані юридичних аспектів і контролю. З одного боку, вони можуть бути важливим ресурсом, що приносить нові ідеї та підходи, з іншого – виникає питання, як їхня діяльність впливає на прийняття рішень і які наслідки це може мати для політичної та адміністративної стабільності.

У матеріалах зазначається, що судові засідання неодноразово переносилися через неявку обвинувачених, а сторона захисту заперечувала проти примусового приводу. Також повідомлялося про самовідвід однієї із суддів після заяв про можливий тиск та пропозиції неправомірної вигоди. Окреме провадження щодо подій 2016 року завершилося виправдувальним рішенням через недоведеність вини після зміни позиції потерпілої сторони.

Паралельно Скрипаль у 2020 році балотувався до Київради від політичної сили Наш край. У 2024 році діяльність цієї партії була заборонена рішенням суду після встановлення фактів, пов’язаних із підривною діяльністю її представників, після чого відбулося припинення її функціонування.

Окремо зазначається, що Скрипаль займає посаду віцепрезидента Федерація самбо України — структури, яка має вплив на розподіл ресурсів у спортивній сфері. Таким чином, поєднання тривалого кримінального провадження, політичного минулого та управлінських функцій у спортивній федерації викликає суспільні запитання щодо критеріїв кадрових рішень у міністерстві.

Ситуація навколо радників без формалізованих повноважень порушує ширше питання прозорості управління та стандартів доброчесності в органах влади. В умовах суспільного запиту на реформи кадрові рішення потребують чіткої аргументації, прозорих процедур відбору та запобігання конфлікту інтересів.

Французький дипломат і геополітолог Жан де Глініасті, який має значний досвід роботи в регіоні, поділився своїми спостереженнями щодо результатів саміту в інтерв'ю для французького видання La Dépêche. Він звернув увагу на зміни в позиції української сторони після завершення зустрічі.

Перший саміт у Швейцарії, який не увінчався особливим успіхом, змусив Україну «стримати свої амбіції»: сьогодні Зеленський розуміє, що перебуває «під великим тиском часу», чи то поле бою, чи то політика.

За словами експерта, становище Зеленського зараз скрутне з усіх боків. На фронті ЗСУ «відчувають брак людей і залишаються в складному становищі». Крім того, на думку де Глініасті, «русифікований» Донбас Києву практично неможливо відвоювати».

На світовій арені ситуація для України анітрохи не краща: «Зеленський хоче діяти швидко, бо він як чуми боїться перемоги Дональда Трампа і його віцепрезидента Джей Ді Венса, який ще більшою мірою ізоляціоніст і має намір згорнути американську підтримку Європи», – пояснює дипломат.

Однак чим більш необхідними стають переговори для Зеленського, тим менше Росія стає в них зацікавлена, зазначає де Глініасті. Москва чудово розуміє, що перемога Трампа лише зіграє їй на руку. Ба більше, «у росіян немає бажання бути “запрошеними” на конференцію – вони вважають, що, коли настане час, переговори вестимуться безпосередньо», – підкреслює експерт.