Субота, 18 Квітня, 2026

Справа про тіньові схеми: що відомо про розгляд у Вищому антикорупційному суді

Важливі новини

Бронь від мобілізації: що треба знати працівникам важливих установ

В умовах загальної мобілізації в Україні зберігається механізм бронювання для працівників, чия діяльність визнана критично важливою для функціонування держави. Це стосується не лише оборонних сфер, а й установ, які забезпечують стабільність економіки, життєдіяльність населення та роботу інфраструктури. Бронь можуть отримати військовозобов’язані, які офіційно працюють у структурах, визнаних такими, що мають право зберігати кадри на місцях. […]

Україна готує «Різдвяний» наступ ЗСУ

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Один буде обманкою, а другий реальним. Відомо, що один буде в напрямку офіційних російських територій, а другий буде на Півдні.

Наступ, можливо, може початися раніше католицького Різдва. Уже майже все готово. ППО підтягують, а ракети ППО економлять.

Про підготовку наступу ЗСУ давно говорять, він покликаний не посилити переговорні позиції України, а взагалі зірвати будь-який мирний кейс.

Можливість відставки: Дмитро Кулеба розглядає покидання посади глави МЗС

Президент Володимир Зеленський розглядає можливість звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, повідомили джерела, близькі до Офісу президента. Згідно з отриманою інформацією, спочатку розглядалася можливість направлення його на посаду посланця до Лондона, проте пізніше цю позицію призначили Олександру Залужному.

Висловлено критику стосовно діяльності глави МЗС, зокрема щодо його ролі у призначенні послів та загального стану дипломатичної служби. В Офісі президента виявлене незадоволення дипломатичною діяльністю, особливо в контексті отриманих ресурсів, які, за вваженням, не були використані належним чином. За інформацією джерела, критика стосується навіть стану справ у посольствах, який, як вважається, не відповідає вимогам.

У зв'язку з цим, Ігор Жовква, заступник глави Офісу президента, який відповідає за зовнішньополітичний напрямок, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС.

У результаті розгляду можливого звільнення глави МЗС, Дмитра Кулеби, президент Володимир Зеленський виявив незадоволення його роботою, зокрема щодо призначення послів та стану дипломатичної служби. Висловлені претензії до роботи Кулеби, які стосуються його ефективності та управлінських рішень.

Заступник глави Офісу президента, Ігор Жовква, розглядається як найбільш ймовірний кандидат на заміщення посади глави МЗС у зв'язку з його керівницькими якостями та здатністю курувати зовнішньополітичні питання.

16 лютого — день пам’яті та професійних здобутків в Україні

16 лютого посідає особливе місце в календарі України. У цей день співпадають кілька значущих подій, що мають як державне, так і професійне значення для громадян. Поєднання національних свят та професійних відзначень робить цю дату символом єдності, відповідальності та історичної пам’яті.

Щороку саме 16 лютого українці вшановують тих, хто своєю працею, відданістю та мужністю формує сучасну державу. Це день, коли держава звертає увагу на важливість професійної відповідальності та громадянського обов’язку, а суспільство має можливість оцінити внесок окремих людей і колективів у розвиток країни.

Також 16 лютого в Україні вшановують військових журналістів. Професійне свято було встановлене, щоб віддати належне працівникам медіа, які працюють у зоні бойових дій. Ризикуючи життям, вони документують події на фронті, фіксують воєнні злочини та доносять правду про війну світовій спільноті.

На міжнародному рівні сьогодні відзначають Всесвітній день логістики. Це нагода привітати фахівців, які забезпечують безперервність поставок товарів і роботу бізнесу. Крім того, у світі згадують про День інновацій, День здорового способу життя, День опіки над прийомними дітьми та День мигдалю — тематичні дати, що звертають увагу на розвиток суспільства та відповідальність перед майбутніми поколіннями.

За церковним календарем за новим стилем 16 лютого вшановують святого Памфіла Пресвітера та інших мучеників, які постраждали за християнську віру в період переслідувань. У старому стилі цього дня згадували праведного Симеона Богоприємця та Анну Пророчицю. Віряни звертаються з молитвами про зцілення, подолання тривог і допомогу в складних життєвих обставинах.

Окреме місце в народній традиції займає початок Масляної. У 2026 році саме 16 лютого стартує масляний тиждень, який передує Великому посту. Традиційно в цей період готують страви з молочних продуктів. В українській традиції особливо популярними були вареники з сиром, щедро заправлені сметаною. Масляна поєднувала обрядові звичаї, частування та підготовку до весни.

Із датою пов’язані й народні прикмети. Вважалося, що якщо потепління настає цього дня — воно буде короткочасним, а морози повернуться. Ясне небо обіцяє похолодання, а налипання снігу на гілках дерев — щедрий врожай улітку. Танення бурульок і криги на річках сприймали як провісник ранньої весни.

Також існували певні заборони. За народними віруваннями, цього дня не радили сваритися, вживати алкоголь чи приходити в гості з порожніми руками. Невдалим вважався і день для рукоділля — вірили, що зроблені речі можуть вийти неякісними.

Таким чином, 16 лютого поєднує в собі сучасні державні символи єдності, професійну повагу до журналістів, церковну пам’ять та народні традиції. Ця дата нагадує, що українська культура і сучасна історія переплітаються, формуючи спільний простір цінностей і відповідальності.

Сонячна неділя: Україна насолоджується останніми теплими днями осені

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

За прогнозом, найвищі температури зафіксують:

У столиці температура підніметься до +9…+11°C, що для середини листопада досить приємно. Також синоптики обіцяють суху погоду, що робить цей день ідеальним для прогулянок.

Синоптики не прогнозують істотних дощів у неділю, тож парасольки можна залишити вдома.

Проте Наталка Діденко попереджає про зміни:

“Грійтеся, використовуйте час без шапок, гуляйте серед красивої осені, бо наступний тиждень принесе істотну зміну погоди в бік какибеки (неприємної погоди)“.

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.

Останні новини