Суд у Києві засудив охоронця лікарні до чотирьох років в’язниці за відмову відчинити двері сховища під час обстрілу

Останні клінічні дослідження підтвердили, що регулярне споживання бурякового соку здатне позитивно впливати на здоров’я серця, зокрема, знижувати артеріальний тиск. Це пояснюється високим вмістом дієтичних нітратів, які мають властивість знижувати кров'яний тиск, особливо у людей із гіпертонією. На основі численних випробувань було встановлено, що оксиди азоту, які утворюються в організмі після перетворення нітратів, відіграють ключову роль у розслабленні судин та покращенні кровообігу.

Механізм дії бурякового соку досить простий: після споживання соку нітрати, що містяться в буряках, перетворюються в організмі на оксид азоту. Ця речовина розширює судини, що дозволяє знижувати навантаження на серце та покращувати доставку кисню до всіх органів і тканин. Завдяки цьому кровообіг стає ефективнішим, а тиск стабілізується. Такий ефект був підтверджений у численних рандомізованих клінічних випробуваннях, де пацієнти, що вживали буряковий сік, демонстрували зниження артеріального тиску порівняно з тими, хто цього не робив.

Поза буряком дослідники наголошують на важливості загального харчового підходу: продукти, багаті калієм та іншими корисними нутрієнтами — як-от банани, ягоди або знежирені молочні продукти — теж сприяють контролю тиску та входять до рекомендованих дієт, наприклад моделі DASH. Тому користь від бурякового соку найкраще реалізується як частина збалансованого раціону, а не як поодинокий «чарівний» засіб.

Разом із тим наукові огляди і клінічні рекомендації попереджають про ризики. Буряковий сік містить багато нітратів, і при проблемах із нирками або при одночасному прийомі певних ліків, що впливають на нітратний обмін, можливі небажані взаємодії або надмірне зниження тиску. Деякі роботи також звертають увагу на питання утворення N-нітрозосполук при дуже високому та тривалому споживанні концентрованих джерел нітратів, тому доцільно уникати надмірної концентрації у раціоні. Загалом на користь овочів переважає користь над потенційними ризиками, але концентровані продукти вимагають більшої обережності.

Почніть із невеликої дози і стежте за самопочуттям і тиском: наприклад, 100–250 мл бурякового соку 3–7 разів на тиждень — а потім коригуйте під контролем лікаря (у дослідженнях часто використовували ~250 мл щодня).

Віддавайте перевагу свіжим/стандартизованим напоям з відомим вмістом нітратів, а не невідомим «концентратам» з неперевіреним складом.

Якщо у вас є хронічні захворювання (хвороби нирок, серця) або ви приймаєте ліки — обговоріть додавання бурякового соку з лікарем або провізором.

Пам’ятайте про комплексний підхід: дієта за моделлю DASH (багато овочів і фруктів, низько­жирні молочні продукти, обмеження солі) має найміцнішу доказову базу для зниження тиску. Буряковий сік — ефективне доповнення, але не є єдиним «чарівним» рішенням.

Підсумовуючи, наукові дані свідчать, що буряковий сік — одне з найперевіреніших натуральних засобів для зниження артеріального тиску завдяки механізму через нітрати і оксид азоту. Він найефективніший як частина комплексного підходу до контролю тиску, який включає дієту, фізичну активність і при необхідності медикаментозну терапію. Перед тим як систематично вводити буряковий сік у раціон, особливо у великих дозах або у вигляді концентратів, варто проконсультуватися з лікарем.

Начальник управління нагляду за додержанням законів органами БЕБ в Офісі генпрокурора Олександр Таркан потрапив у центр гучного скандалу через серйозні порушення, пов'язані з його дисертацією. Хоча він здобув науковий ступінь доктора філософії у галузі права, дослідження, на базі якого йому було присуджено цей ступінь, виявилося значною мірою плагіатом. Значна частина роботи була скопійована з інших авторів, і, що найгірше, без належних посилань на джерела. Це стало причиною серйозних запитань до етики та професійної репутації Таркана, який обіймав важливу посаду в державному управлінні.

За інформацією міжнародного детективного бюро Absolution, ще 14 березня 2024 року правоохоронці внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) відомості щодо фальсифікації дисертації за статтею 358 Кримінального кодексу України. У межах цього розслідування вже проводяться ретельні перевірки, які мають на меті з'ясувати всі деталі та обставини фальшування наукової роботи.

Назва дисертації Таркана — «Методика розслідування прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою органу поліції». У роботі автор самовпевнено заявив про «наукову новизну» та «вкорінений аналіз», однак численні фрагменти повністю збігаються з працями відомих учених та практиків у галузі криміналістики.

Зокрема, Таркан використав без дозволу та посилань частини досліджень:

Андрейка Ю.О. (дисертація 2020 року, НАВС);

проф. Чернявського С.С. (стаття 2015 року у «Віснику кримінального судочинства»);

колективу Дніпропетровського держуніверситету внутрішніх справ (методичні рекомендації 2020 року);

Пунди О.О. (дисертація 2014 року);

судді О.В. Бобровника (публікація у 2017 році).

По суті, дисертація складалася зі зібраних фрагментів цих робіт із незначною зміною формулювань — додаванням слів «органу поліції», що подано як «оригінальний внесок».

Водночас НАБУ уже тривалий час розслідує самого Таркана за факти корупційних дій — отримання неправомірної вигоди за закриття кримінальних проваджень та маніпуляції з арештами майна. Його «теоретичні знання» активно застосовувались на практиці.

Відомо, що за «захист» та супровід дисертації Таркан сплатив близько 15 тисяч доларів. Його науковим керівником був Максим Даньшин, якого нині розшукують за держзраду. Даньшин, у минулому харківський викладач, зрадив Україну, перейшовши до російського університету та, за даними розслідувань, передавав координати для ракетних ударів по університету Каразіна. Попри підготовлену підозру за ст.111 ККУ, справу було «вирішено» завдяки звʼязкам у прокуратурі.

Скандал із дисертацією Таркана — яскравий приклад системної корупції у кадровій політиці правоохоронних органів та девальвації наукових ступенів, які перетворюються на інструмент легітимізації високих посад.