Судове рішення у справі “Юнігран”: арешти з активів частково знято, контроль над надрами відновлено

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам виступив із заявою, що його дослідницька робота, підсумована у звіті обсягом понад 250 сторінок, розкриває тривожну картину нападів на УПЦ та її священицький корпус. Ці відомості він узагальнив у відеозверненні, де також закликав владу України зупинити розгляд законопроекту 8371, що спрямований на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект — це не лише прояв мови ненависті, а й неприпустиме розділення суспільства", — підкреслив Амстердам. Він також наголосив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно відстоює свою самостійність.

"Українська православна церква не тільки не підтримує, але й чітко відмежовується від ідеології 'русского мира'", — наголосив він, цитуючи заяву митрополита Київського Онуфрія. Адвокат вкотре підкреслив, що УПЦ активно підтримує державу Україна та закликає до захисту її суверенітету.

У своєму останньому зверненні, Амстердам також закликав до підтримки України з боку США, підкреслюючи, що це має вирішальне значення для обох країн. "Підтримка України — це не лише справа України, а й критично важлива для Америки", — зазначив він, висловлюючи занепокоєння можливим втратам довіри до США внаслідок подій у Києві та Кабулі.

Висновки до вищезгаданої статті:

• Звіт, складений адвокатом Української православної церкви Робертом Амстердамом, свідчить про серйозні напади на УПЦ та її духовенство. Це важлива інформація, яка потребує уваги та вжиття заходів для захисту церковних об'єктів та безпеки духовенства.

• Заклик адвоката до уряду України про зупинку розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону УПЦ, має вагому підставу. Важливо уникати прийняття законів, які можуть сприяти подальшому розділенню суспільства та порушенню релігійних свобод.

• Утвердження адвоката про незалежність УПЦ від Московського патріархату та підтримку держави Україна є важливими аспектами. Це свідчить про активну позицію церковного угруповання у справах державної політики та його готовність захищати національні інтереси.

• Заклик до підтримки України з боку США підкреслює важливість міжнародної підтримки в контексті геополітичних викликів та загроз безпеці. Така підтримка є важливим елементом у зміцненні міжнародних зв'язків та забезпеченні безпеки та стабільності у регіоні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Білозір переконана, що українські зірки-зрадники несуть тяжкий тягар через свій вибір. Вона підкреслила, що не мати можливості повернутися на батьківщину є страшним, а кожна людина несе відповідальність за свої вчинки. “Я не вправі когось засуджувати”, — зазначила вона, акцентуючи на важливості свободи вибору.

“Кожна людина має право чинити так, як вона вважає за потрібне. Я поважаю право свободи вибору кожної людини”, — додала артистка.

Разом із інтерв’юеркою Еммою Антонюк, Білозір обговорила питання, що стосується розділення мистецтва і політики. На думку Антонюк, багато українських співачок, таких як Ані Лорак та Світлана Лобода, використовували цю концепцію, щоб уникнути відповідальності за свої дії під час війни.

Білозір частково погодилася з думкою Емми, проте додала, що мистецтво ніколи не було поза політикою. “Це був вибір: чи позиціювати себе з народом, чи обрати комфортну для себе позицію”, — зазначила вона, підкреслюючи, що такі рішення також є вибором людей

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.

Територіальні та політичні апетити Російської Федерації виходять далеко за межі окупованих районів Донбасу, попри намагання Кремля подавати іншу картину західній аудиторії. Про це йдеться в аналітичному звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 27 січня, у якому детально проаналізовано публічні заяви російського керівництва та їхню реальну риторику всередині країни.

Аналітики звертають увагу на системну розбіжність між сигналами, які Москва адресує міжнародним партнерам, і меседжами, що транслюються у внутрішньому інформаційному просторі Росії. Для Заходу звучать формулювання про «переговори», «компроміси» та нібито обмежені цілі війни, тоді як для внутрішньої аудиторії російські посадовці значно частіше озвучують максималістські вимоги та виправдовують подальшу ескалацію.

У звіті зазначається, що російське військове керівництво неодноразово згадувало Харківську, Сумську та Дніпропетровську області як потенційні зони розширення контролю. Це, на думку аналітиків, свідчить про значно ширші територіальні амбіції, ніж ті, які Росія декларує у переговорах або заявах для Заходу.

Окрім територіальних вимог, Росія висуває і стратегічні політичні умови. Йдеться не лише про Україну, а й про зміну безпекової архітектури в Європі. Російські посадовці публічно заявляють, що будь-яке мирне врегулювання має усунути так звані «корінні причини» війни, під якими Москва традиційно розуміє існування НАТО, підтримку України з боку Заходу та нинішню українську владу.

Аналітики наголошують, що ці вимоги фактично відтворюють позицію Росії зразка 2021–2022 років. Серед них — обмеження або повне припинення розширення НАТО, повернення Альянсу до кордонів 1997 року, а також політична трансформація України шляхом заміни демократично обраного уряду на режим, лояльний до Кремля.

У звіті також аналізуються публікації російських державних і ультранаціоналістичних медіа. Вони прямо вказують, що навіть можливе виведення українських військ із Донбасу розглядається лише як проміжний етап. Далі Росія планує реалізацію інших вимог, зокрема так званих «денацифікації» та «демілітаризації», які фактично означають повну втрату Україною суверенітету.

Аналітики Інституту вивчення війни дійшли висновку, що заяви російських посадовців для внутрішньої аудиторії чітко демонструють: Москва не задовольниться обмеженим або компромісним мирним врегулюванням. Стратегічною метою Росії залишається не часткове припинення бойових дій, а повна політична та військова капітуляція України.

Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від міжнародних партнерів завдяки її інноваційним можливостям у сфері військових технологій. Ця система привернула увагу експертів своєю здатністю генерувати ефективні рішення для успішного ведення сучасних операцій.

Як передає Укрінформ, про це заявила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко, повідомляє у Телеграмі Міноборони.

Українська бойова система DELTA отримала високу оцінку від верховного головнокомандувача НАТО з питань трансформації генерала Філіпа Лавіна та заступника начальника штабу з розвитку спроможностей НАТО віце-адмірала Джеффрі В. Г’юза.

Також вони відзначили значну роботу Міноборони із забезпечення взаємосумісності систем України і НАТО та інноваційний підхід при розробці бойової системи DELTA.

За словами Черногоренко, «DELTA довела, що може обмінюватись інформацією між різними державами-союзниками НАТО. З появою DELTA Україна посилює свої позиції у світі як потужного інноваційного хабу, який генерує дієві рішення для ефективного ведення війни»