У Львівський області застрелили відомого кримінального авторитета “Джоніка”

28 вересня у Львівській області було зафіксовано землетрус магнітудою 3,0 за шкалою Ріхтера. Поштовхи сталися о 21:46 неподалік міста Стрий. Про це повідомив Головний центр спеціального контролю, зазначивши, що епіцентр землетрусу залягав на глибині близько 4 кілометрів.

За класифікацією, такі коливання ґрунту належать до категорії слабовідчутних. Це означає, що більшість мешканців регіону їх не помітили, хоча спеціалізовані прилади чітко зафіксували сейсмічну активність. У центрі підкреслили, що землетрус не становив небезпеки для населення та не призвів до руйнувань чи жертв.

Це не єдиний землетрус, який стався того дня. Раніше, о 12:59, ГЦСК зареєстрував сейсмічну активність у західній частині Туреччини. Поштовхи відбулися на глибині 12 кілометрів, а сила землетрусу склала 5,4 бала. За міжнародною класифікацією, це вже сильний землетрус. Дані про нього передано до центральних органів державної влади України та міжнародних сейсмологічних центрів. Цьогоріч сейсмічна активність у різних регіонах світу привертає особливу увагу науковців. Наприклад, на грецькому острові Санторіні у 2025 році було зафіксовано понад 28 тисяч поштовхів лише за кілька тижнів. Завдяки новітнім алгоритмам штучного інтелекту вченим вдалося ідентифікувати основні джерела такої активності.

Нагадаємо, 29 вересня в українських Карпатах уже випав перший сніг, а температура в горах опустилася до -3 градусів. Водночас синоптики прогнозують дощі по всій країні, але заморозків поки не очікується.

Учора, 11 червня, спостерігалася напад на Максима Денщика, чиновника міської ради Запоріжжя, який тимчасово був відсторонений від своєї посади директора департаменту правового забезпечення. Інформація про цей інцидент поширилася через кілька Telegram-каналів. Ступінь серйозності нападу та його мотиви залишаються предметом розслідування. Наразі правоохоронні органи звертаються до свідків події та збирають всі можливі докази. У розпалі цього інциденту громадськість очікує відповідного реагування влади та негайних кроків для забезпечення безпеки громадян та встановлення законності.

Зловмисник відкрив вогонь по чиновнику щонайменше чотири рази, всі кулі вразили його у живіт. Потерпілого привезли у реанімацію, його життя було під загрозою, лікарі боролися за його життя, але він помер від отриманих поранень. За місцевими телеграм-каналами, напад стався, коли чоловік виносив сміття біля свого будинку.

Максим Денщик обіймав посаду директора департаменту правового забезпечення Запорізької міськради, проте зараз його тимчасово відсторонено від виконання обов’язків, і проводиться службове розслідування. Про це повідомив Євген Коваленко, начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради.

Сам Максим Денщик заявив, що його відсторонили від посади на підставі анонімного листа, хоча йому раніше доводилися звинувачення у перевищенні повноважень. Він також стверджує, що був піддавався тискам з боку голови Запорізької ОВА, Івана Федорова, який намагався змусити його звільнитися з посади.

Наразі правоохоронці розпочали першочергові слідчі дії. За вказаним фактом відкрито кримінальне провадження. Правова кваліфікація — ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 (Замах на вбивство) КК України.

Начальник столичного главку Національної поліції Дмитро Шумейко все частіше опиняється у фокусі суспільної дискусії через обставини, які викликають сумніви щодо прозорості його професійного шляху й походження задекларованих статків. Його тривала служба у міліції, а згодом у поліції, що на перший погляд виглядає послідовною та успішною, приховує низку невирішених питань, які роками залишаються без чітких офіційних пояснень.

Одним із найбільш резонансних аспектів біографії посадовця стало уникнення люстрації. Закон, що був ухвалений після Революції Гідності, передбачав очищення системи від посадовців, які займали керівні або чутливі посади у період до зміни влади. Шумейко підпадав під дію цих критеріїв, проте процедура не торкнулася його жодним чином. Це породило численні підозри та дискусії про можливі неформальні рішення, що дозволили йому залишитися у системі.

Проте найбільше запитань викликає його діяльність у Києві. За інформацією джерел, Шумейко сформував систему контролю над низкою міських схем — від тендерних закупівель до ярмарків, де нібито діє незаконний платний доступ до місць. Такі механізми дозволяють перерозподіляти бюджетні кошти на користь підконтрольних структур та формувати стабільні грошові потоки. Окремі учасники ринку скаржаться, що поліція тут перетворилася на інструмент тиску та «регулювання».

Попри офіційну зарплату у 1,3 млн грн за 2023 рік, родина керівника столичної поліції володіє активами, які складно пояснити лише доходами держслужбовця. Йдеться про кілька квартир у Києві загальною площею понад 270 м², частки у дачних будинках та земельних ділянках, а також про значні суми готівки у гривні та доларах. Окремо Шумейко декларує право користування об’єктами спортивного комплексу «База Волна» та ділянкою на понад 800 м², оформленою на юросіб і родичів.

Аналітики звертають увагу, що сукупність цих факторів свідчить не лише про можливі корупційні ризики, а й про створення впливової тіньової мережі, яка дозволяє очільнику поліції Києва впливати на бізнес-середовище та процеси в місті далеко за межами своїх формальних повноважень. За таких умов розслідування щодо діяльності Шумейка фактично заблоковані, а система, яку він вибудував, продовжує працювати й забезпечувати стабільний прибуток.