У США рівень підтримки Зеленського вдвічі вищий, ніж у Трампа

Олег Кивлюк, який до серпня 2023 року очолював Волинський обласний територіальний центр комплектування, після звільнення не залишився без роботи, а приєднався до комунального підприємства «Луцькспецкомунтранс». Однак, на тлі кар'єрних змін, виникла ситуація, яка привернула увагу громадськості. За інформацією, отриманою в рамках журналістського розслідування, Кивлюк користується автомобілем Porsche Cayenne 2017 року випуску. Офіційно цей автомобіль йому не належить, однак він обслуговується за рахунок коштів громади, що викликає певні питання щодо доцільності та етики використання ресурсів.

Згідно з офіційними даними, Кивлюк має в своєму розпорядженні лише два транспортні засоби — електричний автомобіль Opel Ampera-e (2019) і вантажівку MAN (2011), які він придбав цього року. Проте родина колишнього високопосадовця активно користується автівкою Porsche, що знаходиться у власності, ймовірно, інших осіб або є частиною корпоративного парку підприємства. З огляду на публічний статус таких осіб, ця ситуація викликає серйозні запитання про управлінські практики на місцях і належне використання громадських коштів.

Декларації самого Олега Кивлюка приховані, тоді як документи його дружини, чинної військовослужбовиці Богдани Кивлюк, доступні у відкритих джерелах. У них про Porsche також не йдеться.

Згідно з державним реєстром транспортних засобів, автомобіль зареєстрований на киянку Аліну Маленьку, власницю бренду одягу «Міс Даймонд». У 2020 році вона публічно демонструвала свій Porsche у соцмережах, однак із 2023-го автівка зникла з її профілів — і згодом з’явилася у дворі будинку, де мешкає сім’я Кивлюків у Луцьку.

Після того, як журналісти зацікавилися походженням Porsche, машину заховали у чохол і переставили на іншу парковку. За даними ринку, Cayenne такого року випуску коштує від 38 тисяч доларів. Сам Кивлюк у коментарях нібито заявив, що це для нього «не гроші».

Дружина Богдана Кивлюк у своїх деклараціях раніше вказувала дві автівки — Mazda CX-7 (2011) та Hyundai Santa FE (2016). Обидві машини згодом зникли з її власності, але нині зареєстровані на брата чоловіка — Ігоря Кивлюка. Hyundai вона продала в серпні 2025 року за понад мільйон гривень, хоча задекларована вартість була удвічі меншою.

Попри численні активи, у деклараціях родини з 2019 року відсутні будь-які заощадження. Офіційно подружжя не має власного житла. Утім, у 2022 році Міністерство оборони надало Олегові Кивлюку трикімнатну квартиру в новобудові Луцька.

Крім того, у Володимирі на земельній ділянці, яку Кивлюк отримав від міської ради безкоштовно, виріс великий будинок. Формально об’єкт досі вважається «незавершеним будівництвом», хоча виглядає як повністю готовий. Сусіди підтверджують, що сім’я Кивлюків регулярно відвідує маєток. Також Кивлюк отримував від держави ще дві ділянки — біля озер Світязь і Олеандра, одну з яких продав.

Разом із Кивлюком у «Луцькспецкомунтранс» працевлаштувався і його колишній колега з ТЦК — Віктор Зелінський, який став радником директора підприємства.

Сучасні технології відіграють ключову роль у трансформації освіти та науки. Вони не тільки змінюють методи викладання та навчання, а й відкривають нові можливості для досліджень, розширюючи доступ до інформації та знань. У наш час цифрові технології стали невід’ємною частиною навчального процесу, даючи змогу студентам та вченим працювати з величезними обсягами даних, розв’язувати складні завдання та навіть співпрацювати з колегами по всьому світу.

Одним із найбільш яскравих прикладів технологічних інновацій є використання штучного інтелекту в освіті. ІІ здатний персоналізувати навчання, допомагати в аналізі студентських робіт і навіть створювати нові методи викладання, орієнтуючись на індивідуальні потреби кожного учня. Також вражаючим є потенціал віртуальної та доповненої реальності, які дозволяють занурити студентів у реалістичні навчальні середовища, що раніше були неможливі.

Начальник інспекції Олександр Євтухов, головний бухгалтер і керівник одного з відділів системно вносили до табелів обліку робочого часу, наказів про премії та надбавки, розрахунково-платіжних відомостей відверто неправдиві дані, які мали створити ілюзію роботи цього “віддаленого” співробітника. Частину виплачених бюджетних грошей цей працівник повертав керівництву у вигляді “відкатів”, стверджує ДБР. За даними бюро, таким чином було розтрачено щонайменше 1,6 млн грн бюджетних коштів.

ДБР завершило досудове розслідування й передало обвинувальний акт до суду. У справі фігурують кваліфікації за низкою статей Кримінального кодексу, зокрема за ч. 5 ст. 191 (розтрата майна в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем), вчинена організованою групою і в умовах воєнного стану, а також за ст. 366 (службове підроблення). Ці статті передбачають до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна. Судовий розгляд призначено в Шевченківському райсуді Києва на початок грудня 2025 року.

Окремий вимір цієї історії — тишина в реєстрі. Попри офіційні заяви правоохоронців, у відкритих матеріалах судового реєстру поки немає детальних ухвал, які б дозволили побачити прізвища співфігурантів, зміст підозр і точні дати платежів. Іншими словами, суспільство поки що чує про схему “зарплата людині, яка виїхала до РФ”, але не бачить її документальної архітектури.

8 мільйонів “з повітря”: САП вимагає забрати майноПаралельно з кримінальною справою про розтрату ДБР, САП іде по іншій лінії — незаконне збагачення. На початку вересня прокурори САП спільно з ДБР подали до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) позов до Олександра Євтухова. Вимога проста: визнати частину його активів необґрунтованими та конфіскувати їх у дохід держави. Сума, яку антикорупційні органи називають “майном поза доходами”, — 8,046 млн грн.

У центрі цієї лінії — родина. Формально більшість найбільш вартісних активів записано не на самого керівника екоінспекції, а на його дружину Інну Євтухову або близьких родичів. Під конфіскацію, за даними САП, можуть потрапити елітні авто, зокрема Audi A8, Audi Q8 (2021 р. в.), BMW X5 (2022 р. в.), два Volkswagen Tiguan (2019 і 2024 років випуску), Toyota Land Cruiser Prado 150, Toyota Avensis (2013 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.). Усі ці автомобілі були придбані у 2019–2024 роках, тобто вже в період, коли Євтухов працював у системі держекоконтролю — спочатку в Херсонській області, пізніше в Донецькій, а з 2021 року очолює інспекцію Донеччини.

САП звертає увагу на дві характерні ознаки: по-перше, частина автівок реєструвалася на особу без водійських прав; по-друге, угоди оформлювалися за явно заниженими цінами, які не відповідають ринковій вартості. Слідчі вважають, що це робилося для того, щоб приховати реальну ціну покупок і легалізувати походження коштів, які не підтверджені офіційними доходами родини.

Окремо прокурори вказують на роль дружини. Інна Євтухова офіційно зареєструвалася як фізична особа-підприємець лише восени 2023 року — зі сферою діяльності “надання послуг перукарням та салонам краси”. До цього жодних значних задекларованих доходів не було. Попри це, саме на неї оформлені, зокрема, новий Volkswagen Tiguan (2024 р. в.) та Ford Mondeo (2020 р. в.), а також елітний BMW X5 2022 року випуску, вартість якого, за декларацією, сягала близько 3,4 млн грн. Пояснити придбання таких авто прибутками від салонного сервісу — м’яко кажучи, складно. Цей дисбаланс і став ключовим аргументом САП у позові до ВАКС.

У справі про необґрунтовані активи відповідачами виступають не лише сам Олександр Євтухов, а й його дружина. Суд уже закрив підготовче провадження і призначив слухання по суті у відкритому режимі на листопад. Це означає, що вперше публічно пролунає питання про те, як родина чиновника рівня обласної екоінспекції накопичила автопарк вартістю у мільйони.

Що кажуть деклараціїПублічні декларації Євтухова за останні роки лише підсилюють сумніви антикорупційних органів. Згідно з поданими документами, сім’я послідовно нарощувала вартісні активи — квартири, машиномісця, автомобілі — значно швидше, ніж офіційно зростали їхні доходи. У деклараціях фігурують “подарунки” у сотні тисяч і навіть мільйони гривень від близьких осіб, багаторазові перепродажі рухомого майна, угоди між родичами за дивно низькими цінами. Така поведінка — класичний маркер спроби легалізувати статки, які службова особа не може пояснити зарплатою. Ці ж ознаки НАЗК позначило як ризикові під час перевірки і передало інформацію прокурорам САП.

Чому ця історія важлива не тільки для ДонеччиниДержавна екологічна інспекція — це орган, який у регіонах має майже безконтрольний вплив на бізнес і ресурси. Інспектори можуть зупиняти підприємства, фіксувати збитки довкіллю, блокувати будівництво або, навпаки, “давати зелене світло”. У прифронтовій Донецькій області цей контроль ще чутливіший: мова і про промислові ризики, і про використання природних ресурсів, і про документування шкоди від бойових дій.

Коли людина, яка очолює такий інструмент тиску, одночасно підозрюється у схемі з фіктивною зарплатою і демонструє спосіб життя, що не сходиться з офіційними доходами, це перестає бути суто “чужою корупційною справою”. Це вже історія про те, чи може держава довіряти екологічний контроль тим, кого сама ж підозрює у привласненні бюджету.

На сьогодні маємо два паралельні вектори. Перший — кримінальна справа ДБР про розтрату 1,6 млн грн із зарплатного фонду, де Євтухов і бухгалтерія інспекції постануть перед судом за організацію схеми “мертвої душі”, що формально працювала з-за меж України, з території РФ. Другий — позов САП до Вищого антикорупційного суду про конфіскацію активів на понад 8 млн грн, які, за версією слідства, були набуті без підтверджених доходів і оформлені на дружину та близьких.

Ці два епізоди збираються в одну картину: людина, яка роками керувала екологічною інспекцією Донеччини, фактично контролювала не тільки перевірки бізнесу, але й грошові потоки всередині самої інспекції — від зарплат до матеріальних активів сім’ї. І тепер ідеться не просто про кримінальну відповідальність конкретного посадовця, а про публічний тест для всієї антикорупційної інфраструктури держави.

З 18 травня в Україні набрав чинності новий закон про мобілізацію, який має велике значення для національної безпеки та обороноздатності країни. Згідно з цим законом, всі військовозобов’язані громадяни зобов’язані оновити свої облікові дані протягом 60 днів, до 16 липня. Це важлива процедура, яка дозволить уряду точно визначити кількість та розподіл військових ресурсів для ефективного захисту країни.

Зміни в законодавстві стосуються всіх громадян, які мають військовий обов’язок перед державою. Це можуть бути молоді люди, які досягли військової вікової категорії, або вже пройшли службу у Збройних Силах України. Забезпечення актуальних облікових даних є важливим кроком для забезпечення безпеки кожного громадянина та всієї країни в цілому.

Не виконання цього обов’язку може мати серйозні наслідки для військовозобов’язаних осіб. Вони можуть підпасти під відповідальність згідно з чинним законодавством, включаючи штрафні санкції чи інші адміністративні заходи. Тому важливо вчасно оновлювати свої облікові дані та дотримуватися всіх вимог закону про мобілізацію.

Застосування нового закону спрямоване на посилення обороноздатності країни та забезпечення належного рівня безпеки для всіх громадян. Це ще один крок до зміцнення національного оборонного потенціалу та відповіді на сучасні виклики та загрози. Від кожного громадянина залежить успішне впровадження цього закону, адже лише разом ми зможемо забезпечити міцність та стабільність нашої держави.

Юрист з військового права, молодший лейтенант запасу Володимир Романчук, зазначив, що громадяни, які не виконають цей обов’язок, можуть бути притягнуті до відповідальності.

Відповідно до законодавства, усі громадяни віком від 18 до 60 років повинні оновлювати свої дані. Однак, не всі з них повинні проходити військово-лікарську комісію. Якщо громадянин виключений з військового обліку, пройшов комісію менше року тому, або оновлює дані через додаток “Резерв+”, де комісія не потрібна, процедура займає лише 15-20 хвилин.

Володимир Романчук пояснив, що у деяких випадках це може зайняти кілька днів, особливо якщо частина особової справи ще не цифровізована в територіальних центрах комплектування.

Закон також передбачає відповідальність за неоновлення даних протягом двох місяців, що може бути розглянуто як порушення правил військового обліку згідно зі статтею 210-1 Кодексу про адміністративні правопорушення. Передбачені штрафи для фізичних осіб, однак, за словами юриста, найбільше ризикують бути притягнуті до відповідальності ті, хто відмовляється від оновлення даних після виклику до територіального центру комплектування.