Україна одна із останніх у світі по швидкості мобільного інтернету

Президент України Володимир Зеленський публічно оголосив про серйозні зміни в ситуації з мобілізацією військових, надаючи важливу інформацію про російські плани. На пресконференції у Києві, де він зустрівся з президентом Фінляндії, Зеленський розкрив деталі стосовно наміру Росії мобілізувати додаткові 300 тисяч військових до 1 червня. За словами Зеленського, це свідчить про можливий наступ російських сил в травні-червні 2024 року. Підкресливши важливість аналізу та аудиту в армії, глава української держави висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України, вказавши на готовність тих, хто раніше не був на фронті, долучитися до бойових дій. Раніше Зеленський вказував на необхідність мобілізації 500 тисяч людей, проте нові заяви міністерства оборони України свідчать про зменшення цієї цифри. Наразі країна стикається зі складнощами у мобілізації через нестачу ресурсів та необхідності заміщення втрат на фронті. Проте, аналіз внутрішніх ресурсів і перегляд чисельності деяких частин дозволили зменшити потребу у мобілізації. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслив, що не всі призвані миттєво направляються на фронт, особливо ті, хто не має досвіду бойових дій. Навчання після призову становить значну частину процесу мобілізації, що свідчить про серйозність підготовки. Зеленський також висловив обурення через нестачу артилерії та снарядів, вказавши на непридатність країни до відбиття очікуваного наступу російських сил. Він підкреслив необхідність негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни перед очікуваним конфліктом.

• Ситуація з мобілізацією військових в Україні вимагає уваги та серйозних заходів, оскільки російські плани щодо додаткової мобілізації військових свідчать про потенційну загрозу національній безпеці.

• Зменшення потреби у мобілізації до 500 тисяч осіб свідчить про певні позитивні зміни в аналізі внутрішніх ресурсів та ефективності використання військових потенціалів.

• Важливість підготовки та навчання призваних осіб перед направленням на фронт наразі є ключовим елементом стратегії мобілізації.

• Нестача артилерії та снарядів українській армії є серйозною проблемою, яка вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни та готовності до можливого наступу російських сил.

• Прозорість у комунікації з громадськістю та регулярні оновлення щодо ситуації у сфері оборони є важливими аспектами забезпечення довіри громадян до влади в умовах загострення конфлікту.

Козацьких гетьманів зазвичай уявляють як постатей із булавою, очільників переможних походів та творців державних традицій. Проте політична історія України XVII–XVIII століть значно складніша за романтизовані образи підручників і літературних переказів. Це була епоха, що більше нагадувала напружений політичний трилер, наповнений боротьбою за вплив, швидкими змінами союзів, втручанням великих держав і драматичними поворотами, які визначали долю козацької державності.

У цей період козацька старшина жила в умовах постійного протистояння між внутрішніми амбіціями та зовнішніми імперськими інтересами. Після визвольної війни Богдана Хмельницького на українські землі з різних боків впливали Річ Посполита, Московське царство, Османська імперія та Кримське ханство, кожне з яких прагнуло підкорити або принаймні контролювати територію Гетьманщини. Гетьмани, обираючи шлях між цими силами, мусили вести тонку дипломатичну гру, де кожне рішення могло зміцнити владу або ж завершитися поразкою, вигнанням чи навіть смертю.

палацових переворотів,

замовних убивств,

інформаційних кампаній,

змов старшини,

інтриг іноземних держав,

отруєнь та розстрілів,

шпигунства та таємних агентів сусідніх імперій.

Історик Кирило Галушко зазначає, що українська політична еліта того часу жила в умовах, коли “зрада була звичайною стратегією виживання”.

Одним із яскравих прикладів стала змова проти Івана Виговського після Гадяцької угоди 1658 року. Попри спроби Виговського вирвати Україну з-під московського контролю, старшина звинуватила його у “служінні полякам”. У 1664 році гетьмана заарештували та стратили пострілом за наказом коронного гетьмана Себастьяна Чарнецького.

Іван Брюховецький, перший гетьман Лівобережної України, який пішов на васальні відносини з Москвою, загинув у 1668 році під час зустрічі з Петром Дорошенком. Замість переговорів відбулася кривава розправа, що, за однією з версій, була частиною московської політичної гри.

У 1687 році відбувся перший український “двірцевий переворот”: гетьмана Івана Самойловича усунули зі старшинської підтримки на користь Івана Мазепи, звинувачуючи його у зраді та амбіціях, попри відсутність реальних доказів. Самойловича заслали до Сибіру.

XVIII століття стало часом отруєнь, таємних вбивств, московських спецоперацій та суперництва серед козацької старшини. Навіть Іван Мазепа став жертвою масштабної інформаційної кампанії Москви: фейкові листи, церковні анафеми та підкуп старшини були спрямовані на дискредитацію гетьмана.

Уроки Гетьманщини важливі й сьогодні. Політична боротьба того часу демонструє, що інтриги, фейки, змови та агентурні ігри були невід’ємною частиною української політики, а зовнішній тиск і маніпуляції залишаються актуальними і для сучасної держави.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як пише Forbes, Україна могла отримати до 15 таких батарей і тепер вони становлять близько третини української ППО.

Свідоцтва про таке постачання вперше з’явилися 2023 року. Переговори вели американці. Тайвань почав знімати HAWK з озброєння ще 2015 року і замінювати системами місцевої розробки та імпортними NASAMS.

«HAWK уже понад 60 років. Але він простий, надійний, дуже мобільний, легко модернізується і відмінно працює проти повільніших безпілотників, крилатих ракет і пілотованих літаків. Ракета HAWK сумісна з більш сучасною системою ППО NASAMS», – пише видання.

До того ж десятки країн використовують HAWK, а тому Україна повинна мати можливість закуповувати для неї сотні ракет. Головний недолік системи – радар схильний до перешкод.

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Європейський Союз ухвалив рішення продовжити дію індивідуальних санкцій проти Російської Федерації на наступний рік. Обмежувальні заходи залишатимуться чинними до 9 жовтня 2026 року. Це рішення було прийнято Рада ЄС 3 жовтня 2025 року, і має на меті продовження боротьби з різноманітними загрозами, які продовжує створювати Росія, зокрема через гібридні форми війни та інформаційні маніпуляції. Згідно з документом, основною причиною для продовження санкцій є триваючі спроби Росії втручатися в політику Європейського Союзу та його держав-членів.

Санкції охоплюють різні аспекти діяльності Росії, зокрема інформаційні операції та маніпуляції у сфері іноземних інформаційних та медійних впливів, що є частиною стратегії Росії щодо дестабілізації Європи. У цих умовах ЄС намагається захистити свою інформаційну безпеку та зберегти стабільність у регіоні. За словами представників Ради ЄС, ці заходи також мають на меті підтримку міжнародних норм та принципів, які Росія порушує, зокрема, в контексті свого військового втручання в Україну та інших країнах.

Станом на сьогодні санкції застосовуються до 47 фізичних і 15 юридичних осіб, причетних до дестабілізуючих дій Росії. Серед них – колишній український політик та бізнесмен Віктор Медведчук, якого у ЄС вважають одним із ключових провідників кремлівського впливу в Україні.

Санкції передбачають замороження активів, заборону надання будь-яких фінансових ресурсів чи економічної підтримки з боку громадян та компаній ЄС. Також для підсанкційних осіб діє заборона на в’їзд і транзит територією країн Євросоюзу.

Таким чином, ЄС підтвердив намір і надалі протидіяти російським гібридним загрозам та обмежувати діяльність осіб, які сприяють дестабілізації в регіоні.