Український олімпієць критикує Сергія Бубку за участь у нагородженні росіянки

У Міністерстві відновлення України відбулося четверте засідання "Команди підтримки громад" під керівництвом заступниці Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександри Азархіної та за участю радниці – уповноваженої Президента України з питань безбар'єрності Тетяни Ломакіної. Головне завдання цієї робочої групи полягає в об'єднанні зусиль представників ініціатив, програм та проєктів, спрямованих на відновлення місцевого розвитку, з метою координації заходів відновлення та визначення першочергових потреб громад.

Міністерство відновлення відіграє ключову роль у питаннях безбар'єрності та доступності. Зосереджуючи зусилля на вдосконаленні нормативної бази та гармонізації європейських стандартів у цих питаннях, держава прагне забезпечити, щоб реалізація принципів безбар'єрності стала обов'язковою складовою як фізичної відбудови регіонів, так і у наданні сервісів та послуг на місцях.

З свого боку, Тетяна Ломакіна, радниця – уповноважена Президента України з питань безбар'єрності, наголосила на важливості безбар'єрного суспільства, яке стосується кожного громадянина. На локальному рівні важливо, щоб українські громади активно залучались до розробки та впровадження програм та планів заходів з врахуванням принципів безбар'єрності, а також вимірювали результати та досягнення.

До участі у засіданнях робочої групи запрошуються проєкти, ініціативи та програми партнерів з розвитку, які працюють над відновленням та розвитком спроможності територіальних громад.

Місія Славутича у реалізації концепції безбар’єрності виявилася ключовою в розбудові комфортного середовища для всіх мешканців міста. Початкова ініціатива, запропонована першою леді Оленою Зеленською у 2020 році, виявилася першим кроком до важливих практичних рішень у цьому напрямку. Славутич став своєрідною лабораторією безбар’єрності, де не лише виявляються потреби місцевих мешканців, а й реалізуються проєкти та ініціативи, спрямовані на забезпечення доступності для всіх. Міська адміністрація перевіряє всі нові проєкти на відповідність принципам безбар’єрності, що стало стандартною практикою.

Юрій Фомічев, міський голова Славутича, відзначив значення ініціативи CLIR у розвитку безбар’єрного середовища на місцях. Ініціатива спрямована на експертну підтримку територіальних громад у впровадженні безбар’єрних середовищ. Важливою складовою цього підходу є активна участь громадян, оскільки саме вони найкраще розуміють свої потреби. Спільна робота з громадами включає розробку візій, цілей та завдань безбар’єрності, а також пошук шляхів усунення бар’єрів у різних сферах життя. Такий підхід дозволяє забезпечити максимальний комфорт та доступність для всіх мешканців міста.

Участь Міністерства відновлення України в засіданні "Команди підтримки громад" виявилася важливим етапом у роботі над безбар'єрністю та доступністю. Відзначено, що безбар'єрність стає обов'язковою складовою відбудови регіонів. Місія Славутича у впровадженні концепції безбар'єрності виявилася успішною, перетворивши місто на лабораторію цього процесу. Експертна підтримка ініціативи "Інклюзивне відновлення за лідерством громад" відображає важливість співпраці з громадами для розвитку безбар'єрного середовища. Важливою є активна участь місцевих жителів у визначенні потреб та шляхів усунення бар'єрів, щоб забезпечити доступність для всіх.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Національне антикорупційне бюро України планує закупити ноутбуків для своїх співробітників на майже 7,5 мільйонів гривень. Замовлення розділили на два лоти: перший на 102 комп’ютери, а другий на 85. Про це свідчать дані на сайті Prozorro.

Очікувана вартість тендеру складала понад 10 мільйонів гривень, однак ТОВ “Портал Арена” запропонувало поставити в НАБУ ноутбуки за майже 7,5 мільйонів гривень.

Як відомо, НАБУ протягом трьох років планує взяти на роботу близько 300 працівників, більшість з них – детективи і аналітики. У 2024 році триває лише перший етап цього відбору.

Навіть якщо у 2024 році НАБУ набрало третину з оголошених вакансій, тобто 100 нових працівників, все одно їм не потрібно по два ноутбуки на руки. Тому виникають сумніви щодо доцільності такої кількості нової техніки.

НАБУ також хоче закупити кондиціонери з обігрівом на майже 1,3 мільйони гривень, у той час, як влада і міжнародні організації попереджають про надскладну енергетичну ситуацію цією зимою. До того ж бюро витратить понад 50 тисяч гривень на закупівлю трьох портативних метеостанцій.

Вражає цифрами і бюджет, який витрачається на утримання антикорупційних органів. Витрати на НАБУ, САП та ВАКС за весь час їх існування становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень. Водночас бюджетні апетити антикорупційних органів ростуть щороку. Оплачують це все платники податків, для яких підготували вже чергові підвищення зборів.

Водночас до ефективності антикорупційних органів досі залишаються великі питання. Іноземні експерти у звіті за результатами оцінки діяльності НАБУ виявили низку проблем. Зокрема, аудитори дійшли висновку, що детективи потребують спілкування з психологами та омбудсменом, щоб повідомляти про проблеми на робочому місці.

Окрім того, міжнародні аудитори констатували, що ВАКС розглядає справи роками, а детективи НАБУ можуть розслідувати їх десятиріччями. Однак, як показує практика, тривалість розслідування антикорупціонерів ніяк не впливає на його якість, адже “гучні” справи НАБУ проти високопосадовців вже неодноразово розвалювалися в судах.