Уряд впроваджує ініціативу полегшення процедури отримання статусу військово-інвалідної особи

У Києві спостерігається помітне збільшення випадків ГРВІ та COVID-19 — за останній тиждень захворюваність зросла на 8,5% порівняно з попереднім періодом. Загальна кількість інфікованих перевищила 10 тисяч осіб, що створює додаткове навантаження на медичні заклади столиці. Серед основних причин такого зростання медики виділяють сезонні зміни, активізацію соціальних контактів та збільшення кількості дітей у дитячих колективах.

Попри це, введення дистанційного навчання у школах дало позитивний ефект: зменшилася кількість прямих контактів між учнями, що сприяло уповільненню швидкості поширення вірусів серед дітей. Лікарі підкреслюють важливість дотримання санітарних норм та правил гігієни, особливо у громадських місцях, аби знизити ризик масового зараження.

Щодо COVID-19, спостерігається зменшення загальної кількості нових випадків, але зростає кількість госпіталізацій. Половина з усіх госпіталізованих – діти. Минулого тижня у столиці зафіксовано сім летальних випадків через ускладнення від вірусних інфекцій: п’ятеро – від COVID-19 та двоє – від грипу.

Медики наголошують на важливості вчасного звернення до лікаря при перших симптомах. Основні ознаки грипу включають різке підвищення температури, ломоту в тілі, сильний головний біль, слабкість та сухий кашель. Симптоми COVID-19 цього сезону: тривала гарячка, порушення дихання, втрата смаку або нюху та сильна втома.

Фахівці закликають киян дотримуватися профілактичних заходів, обмежувати контакти за наявності симптомів та своєчасно вакцинуватися проти грипу та COVID-19.

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник висловив свої коментарі щодо зростання корупційних ризиків у Збройних силах внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Він наголосив, що війна завжди призводить до збільшення корупційних ризиків, навіть у тих сферах, де рівень корупції в мирний час був низьким. Ситник пояснив зростання корупції у Збройних силах значним збільшенням бюджету, який став найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Проте він відзначив, що основний пріоритет полягає в тому, щоб запобігти корупції в армії, щоб не створювати підстав для російської пропаганди, яка стверджує, що в Україні все корумповано та розкрадається. Також він зауважив, що роботу правоохоронних органів можна вважати досить ефективною, оскільки вони виявляють корупцію, що свідчить про певний прогрес у зниженні корупційних ризиків. Щодо скандалів, пов’язаних із закупівлями у Збройних силах, слідчі викрили справу про оборудки з закупівлями одягу та білизни, а також корупційну схему придбання боєприпасів. Відповідні особи знаходяться під слідством або вже підлягли арешту.

• Війна із Російською Федерацією призводить до збільшення корупційних ризиків у Збройних силах України, навіть у тих сферах, де рівень корупції раніше був низьким.

• Збільшення бюджету Збройних сил, обумовлене вторгненням Росії, сприяє появі нових корупційних можливостей.

• Основним пріоритетом є запобігання корупції в армії для уникнення використання цього факту російською пропагандою для дискредитації України.

• Діяльність правоохоронних органів показує певний прогрес у боротьбі з корупцією, що свідчить про ефективність їхньої роботи.

• Слідчі вже виявили деякі корупційні схеми у закупівлях у Збройних силах та проводять розслідування, що дозволяє надіятися на подальше зменшення корупційних ризиків.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення закрити кримінальне провадження проти Олександра Нагорського, начальника управління Міноборони України. Його звинувачували в розкраданні значних сум — близько 1,5 мільярда гривень, які були виділені на закупівлю артилерійських снарядів для Збройних сил України. Попри серйозність обвинувачень, справа не дійшла до розгляду по суті. Причиною цього стала дія так званих «правок Лозового», які передбачають, що обвинувальний акт не може бути поданий, якщо досудове розслідування завершено з порушенням встановлених термінів.

Початкове розслідування у справі Нагорського велося Службою безпеки України, і згодом матеріали справи кілька разів передавалися між різними органами, включаючи Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру. За таких умов справа не мала шансу на ефективний розгляд, оскільки зміни в законодавстві забезпечили правову можливість для її закриття.

Цей випадок не поодинокий. Лише минулого тижня ВАКС закрив справу про розкрадання 11,8 млн грн в «Укрзалізниці», застосувавши ту саму норму. Юристи та антикорупційні організації неодноразово закликали парламент скасувати пункт 10 статті 284 КПК, адже він фактично дозволяє уникати відповідальності підозрюваним у корупції через процесуальні формальності. Верховна Рада вже кілька разів відхиляла такі ініціативи, що вигідно фігурантам гучних справ.

«Правки Лозового» стають інструментом уникнення відповідальності, підкреслюють експерти. Водночас закриття таких справ підриває довіру суспільства до правоохоронної та судової системи, особливо під час війни, коли ефективність витрат державних коштів і прозорість закупівель критично важливі.

Судові процеси доводять: навіть масштабні фінансові порушення у сфері оборони можуть залишитися без покарання через бюрократичні лазівки. Антикорупційні організації закликають законодавців терміново виправити ситуацію, щоб уникнути повторення подібних випадків.

Проблема також полягає у відсутності чіткої координації між СБУ, САП та ОГП, що створює додаткові затримки у розслідуваннях. Експерти зазначають, що поки пункт 10 статті 284 КПК діє, корупційні справи будуть системно закриватися, навіть якщо доказова база достатня для судового розгляду.

Загалом ситуація демонструє слабкість антикорупційної системи та необхідність реформування процесуальних норм, щоб уникнути зловживань і забезпечити ефективне переслідування винних.