В МОН заявили про масові зловживання аспірантурою для уникнення мобілізації

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Залужний наголосив, що майбутнє війни може полягати в знищенні стратегічної військової та цивільної інфраструктури на території противника, що створить умови для виснаження його ресурсів. Цей підхід, на його думку, стане основною стратегією досягнення політичних цілей.

Виступаючи на семінарі, Залужний окреслив важливість формування системи «життєстійкості» країни. За його словами, країни повинні не лише мати потужні оборонні спроможності, але й забезпечити стійкість своєї інфраструктури та ресурсів, що дозволить витримати тривалу агресію та успішно протистояти виснаженню з боку противника.

Таке стратегічне мислення, на думку Залужного, є безцінним для усіх союзників України, адже дає уявлення про те, якою буде оборона в найближчому майбутньому, коли війна буде йти не лише на полі бою, але й у цифровому середовищі та на рівні інфраструктурної стійкості.

22 грудня 2025 року Господарський суд міста Києва ухвалив рішення на користь ТОВ «Новус Україна» та зобов'язав ПрАТ ХК «Київміськбуд» сплатити компенсацію у розмірі 1 мільйон 550 тисяч 828 доларів США 80 центів. Суддя Марина Литвинова винесла рішення за позовом компанії «Новус Україна» щодо порушення умов угоди, укладеної між двома сторонами на початку 2019 року.

Згідно з рішенням суду, 1 лютого 2019 року між компаніями був укладений договір купівлі-продажу майнових прав №20350/РН-Н. Згідно з умовами цієї угоди, «Київміськбуд» зобов'язувався виконати низку зобов'язань щодо передачі майнових прав, однак, як стверджує «Новус Україна», будівельний гігант не виконав своїх зобов'язань у повному обсязі.

Втім, як встановив суд, комунальна компанія свої зобов’язання вчасно не виконала і не передала майнові права покупцю. Це стало підставою для звернення «Новус Україна» до суду з вимогою стягнути з «Київміськбуду» сплачені кошти.

Суд погодився з аргументами позивача та визнав вимоги обґрунтованими, ухваливши рішення про повне задоволення позову.

Варто зазначити, що «Київміськбуд» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року очолював Василь Олійник, якого на ринку пов’язують із бізнес-орбітою девелоперки Владислави Молчанової. Раніше він керував компаніями «Моноліт стройсервіс» та «Спецстрой-моноліт», які будували житлові масиви, де девелопером виступала Stolitsa Group.

Саме до орбіти цієї девелоперської групи, за даними журналістських розслідувань, також відносять компанію «Новус Україна», що посилює суспільний інтерес до цього судового рішення.

Кількість висотних будинків у світі та в Україні стрімко зростає, а разом із цим підвищуються й ризики у разі виникнення пожежі. Трагедії, подібні до нещодавньої катастрофи в Гонконзі, змусили мільйони мешканців висоток замислитися над головним питанням: як діяти, якщо вогонь спалахне у власному під’їзді або квартирі. Рятувальники наголошують, що чим вище розташоване житло, тим складнішою стає евакуація, однак правильні та своєчасні дії істотно підвищують шанси на порятунок.

Насамперед у разі виявлення вогню або густого диму потрібно негайно повідомити екстрені служби, чітко назвавши адресу, поверх і можливу кількість людей у приміщенні. Одночасно важливо зберігати спокій, адже паніка призводить до хаотичних рішень, тисняви на сходах і втрати дорогоцінного часу. Саме перші хвилини після загоряння часто є вирішальними.

Основним шляхом порятунку у висотних будівлях залишаються сходи. Вузькі прольоти та велика кількість людей уповільнюють рух, тому важливо зберігати темп і порядок. Фахівці радять рухатися «змійкою», тримаючись один за одним, і рахувати кроки вголос, щоб підтримувати рівний темп. Не забувайте пропускати пожежників, які можуть рухатися назустріч.

Підготовка до надзвичайних ситуацій є ключовою. Знайомство з плануванням будівлі, розташуванням виходів і періодичне користування сходами допомагають швидше орієнтуватися під час реальної пожежі. Регулярні тренування також підвищують шанси на швидке реагування та виживання.

Крім того, безпечність самої будівлі має вирішальне значення. Вогнетривкі двері, поділ приміщень, структурна цілісність — усе повинно реально працювати, щоб мешканці могли евакуюватися безпечно. На жаль, у багатьох сучасних висотках стандарти пожежної безпеки часто не відповідають реальним умовам.

У 2024 році Полтавська обласна військова адміністрація уклала низку контрактів на будівництво фортифікаційних споруд на території Донецької області на суму понад 372 мільйони гривень. Відповідно до умов угод, ці кошти мали бути спрямовані на створення надійних оборонних укріплень, які забезпечували б військових від атак ворога та сприяли б укріпленню позицій на лінії фронту. Проте, за словами народного депутата Ярослава Железняка, значна частина цих коштів, а саме близько 200 мільйонів гривень, зникла або була витрачена не за призначенням. В результаті замість необхідних захисних споруд, на полі бою з’явились лише імітації фортифікацій, які не відповідали базовим технічним вимогам.

Ці так звані "фортифікаційні споруди" не мали перекриттів, які є важливим елементом для запобігання обстрілам з артилерії, а також не були обладнані системами водовідведення, маскування та захисту від дронів. Вони також не могли захистити від обстрілів через відсутність відповідних конструкцій. Це ставить під сумнів не тільки якість виконаних робіт, але й питання про справжні причини неефективного використання виділених коштів.

Записи розмов чиновників свідчать про навмисне приховування відставання в роботах та фіктивні договори. У схемі брали участь силові структури, які гарантували «дах», податкова служба забезпечувала конвертацію коштів, а банки й обнальщики переводили гроші у готівку. Кошти розподілялися між чиновниками, бізнесом та силовиками, а головні фігуранти отримували кар’єрний захист у столиці.

Найбільш цинічним є те, що компанія «Прімум Актив», яка вже фігурує у скандалах, зараз отримує нові підряди на ремонт доріг у Полтавській області на суму понад 1 мільярд гривень. НАБУ відкрило провадження за фактами розтрати та зловживання службовим становищем, але питання реальної відповідальності залишається відкритим.

Скандал ставить низку серйозних суспільних питань: як можливо красти на обороні під час війни, чи є це лише верхівкою айсберга системної корупції, та чи готові правоохоронні органи нарешті розслідувати справу без покривання винних. Подано скаргу з вимогою провести аудит діяльності Полтавської ОВА, перевірку тендерів за участю ТОВ «ЕНКІ Констракшн» і ТОВ «Прімум Актив» та забезпечити притягнення винних до відповідальності.