Неділя, 10 Травня, 2026

В Україні може з’явитися «шаг» замість «копійки»

Важливі новини

Зеленський розгорнув внутрішній фактор для ефективного контрнаступу в Україні

У сучасний момент в Україні є відсутність снарядів для ведення контрнаступу, проте є достатні запаси для оборони. Про це повідомив президент Володимир Зеленський у своєму виступі в телемарафоні у суботу, 6 квітня. "У нас відсутні снаряди для проведення контрнаступних операцій. Але у нас є достатньо засобів для оборони, які дозволяють нам атакувати літаки, склади та бази противника", — підкреслив президент. За його словами, Україні також не вистачає снарядів для відбиття контрнаступних дій з боку Російської Федерації. "Щодо відповіді на їхні дії в будь-якому напрямку, у нас є достатній запас снарядів далекого діапазону дії та зброї. Проте цього нам не вистачає. Ми уклали домовленості, але не отримуємо необхідного обсягу снарядів", — зазначив Зеленський. Президент також висловив занепокоєння через затримку голосування за допомогу Україні у Конгресі США, наголосивши, що це стало внутрішньополітичним питанням. Він впевнений, що американська допомога критично важлива для безпеки України та всього світу і сподівається на позитивне голосування.

З вищезгаданої статті можна зробити наступні висновки:

• Україні не вистачає снарядів для проведення контрнаступів, але вона має достатні запаси для оборони.

• Президент Володимир Зеленський підкреслив важливість отримання допомоги від партнерів, зокрема від США, для забезпечення безпеки країни.

• Затримка голосування за допомогу Україні у Конгресі США викликала занепокоєння у президента, оскільки це може мати негативні наслідки для безпеки України та всього світу.

• Необхідно вирішувати внутрішньополітичні питання, які можуть заважати наданню допомоги Україні в умовах загрози безпеці.

Що думають українці про мирні переговори з РФ та умови для закінчення війни

Результати опитування відображають складність ситуації та неоднозначність громадської думки щодо шляхів вирішення конфлікту. Експерти зазначають, що такі дані потребують ретельного аналізу та врахування різних факторів, які могли вплинути на відповіді респондентів.

43.9% українців заявили, що настав час для мирних переговорів із РФ, свідчать дані опитування Центру Разумкова, які наводить видання “Дзеркало тижня”.

35% із цим не згодні, 21.1% не змогли відповісти.

При цьому більшість опитаних проти виконання умов Путіна для закінчення війни: виведення військ із чотирьох областей (проти – 82.8%) і фіксація їх за Росією (83.6%), скасування санкцій (76.9%) і нейтральний статус (58.5%).

При цьому підтримали б нейтральний статус 22%. Найбільше цей відсоток на півдні – 39%.

На запитання, на яких умовах має бути закінчена війна, 51,5% сказали, що на умовах повернення до кордонів 1991 року, 25,8% – на лінію розмежування лютого 2022 року, 9,4% – за нинішньою лінією фронту. Ще 13,2% вагалися з відповіддю.

Воєнний стан і мобілізація в Україні: чинні правила та їх вплив на суспільство

В Україні й надалі діє режим воєнного стану, який наразі подовжено до 3 лютого 2026 року. Разом із цим триває загальна мобілізація, що є складовою системи оборони держави в умовах повномасштабної війни. Такі рішення ухвалюються на законодавчому рівні з урахуванням безпекової ситуації та потреб Збройних сил, а також загроз, які залишаються актуальними для країни.

Воєнний стан передбачає особливий правовий режим, що може впливати на роботу органів влади, пересування громадян, діяльність підприємств і установ. Він надає державі додаткові інструменти для забезпечення обороноздатності, захисту критичної інфраструктури та підтримання громадського порядку. Водночас більшість соціальних і економічних процесів продовжують функціонувати з урахуванням цих обмежень, адаптуючись до умов воєнного часу.

У першу чергу призов стосуватиметься військовозобов’язаних, які не мають протипоказань за станом здоров’я, законних відстрочок або бронювання. Йдеться про кілька основних категорій.

Основний контингент — чоловіки віком від 25 до 60 років без досвіду служби, які визнані придатними за результатами військово-лікарської комісії та не мають підстав для відстрочки або броні.

Також мобілізації підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, які вже проходили строкову службу, мають статус військовозобов’язаних або перебувають в офіцерському резерві, за умови придатності до служби.

Окремо йдеться про осіб, яких раніше було знято з військового обліку за станом здоров’я, але повторна ВЛК визнала їх придатними. До цієї ж групи належать громадяни зі статусом «обмежено придатний», якщо новий медичний огляд підтвердив можливість проходження служби.

Мобілізація з 18 років у січні 2026 року, як і раніше, можлива лише для військовозобов’язаних. Призовників віком до 25 років не мобілізують, однак вони можуть добровільно вступити на службу, підписавши контракт для громадян 18–24 років.

Крім того, передбачена можливість служби для осіб віком понад 60 років. Для них діє спеціальний річний контракт 60+, але за умови проходження ВЛК і відповідності визначеним критеріям.

Мобілізація в січні 2026 року продовжує регулюватися законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Водночас держава поступово переводить частину процесів у цифрову форму, щоб зменшити бюрократію та спростити комунікацію з ТЦК.

Пріоритетним документом для військового обліку стає електронний Резерв ID. Паперові військові квитки більше не є основними і використовуються лише як додаткове підтвердження до моменту зміни персональних даних.

Оформити Резерв ID можна через застосунок Резерв+. Для тих, хто не користується цифровими сервісами, передбачені альтернативи: паперовий документ у форматі PDF, який можна самостійно роздрукувати, або паперова копія військового квитка, отримана в ТЦК та СП.

Також Кабінет Міністрів запровадив експериментальний проєкт автоматичної постановки на військовий облік. У його межах до системи без додаткових звернень вноситимуть дані:

юнаків, які досягли 17 років і не стали на облік — після досягнення 18 років їм автоматично присвоюватиметься статус призовника;

чоловіків віком від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, — під час оформлення або обміну паспорта через Державну міграційну службу, без необхідності відвідувати ТЦК та проходити ВЛК.

Очікується, що такий підхід зменшить навантаження на центри комплектування та дозволить уникнути черг і додаткових довідок.

З початку 2026 року планується також впровадження сповіщень про повістки в застосунку Резерв+. Користувачі зможуть добровільно активувати повідомлення про направлення повісток, перебіг адміністративних справ і наявність штрафів за порушення правил військового обліку.

Таким чином, мобілізація в січні 2026 року залишатиметься масштабною, але дедалі більше орієнтованою на цифрові інструменти та централізований облік.

Шмигаль пояснив, кому доведеться повернути тисячу гривень допомоги

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль роз’яснив, кому з українців доведеться повернути тисячу гривень, виплачену в рамках програми «Зимова єПідтримка». За словами очільника уряду, з моменту запуску цієї ініціативи майже 12 мільйонів українців вже отримали державну допомогу. Однак не всі з них можуть бути її законними отримувачами. Шмигаль підкреслив, що право на отримання виплат мають лише ті громадяни, […]

The post Шмигаль пояснив, кому доведеться повернути тисячу гривень допомоги first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Маша Єфросиніна: Як вона майже потрапила до культового кліпу “Океану Ельзи”

Маша Єфросиніна, відома українська ведуча, нещодавно привернула увагу мережі, поділившись розкішними фотографіями своїх струнких ніг. Однак за красивими знімками стоїть цікава історія, яка захоплює не менше. Маша згадала подію з юності, коли її життя могло кардинально змінитися — вона мала шанс стати частиною легендарного кліпу гурту "Океан Ельзи" на пісню "Там, де нас нема".

Виявилося, що в ті часи, на самому початку її кар'єри, Єфросиніна проходила кастинг… для зйомок ніг. Це здається дивним, але саме так починався її шлях до популярності. Того року, 1998-го, "Океан Ельзи" ще тільки розпочинав свою кар'єру, а їхній кліп став першим офіційним відео гурту. Режисер Семен Горовий, який працював над проектом, вибирав різні образи та деталі для цього кліпу, і Маша стала однією з кандидаток на роль. Вона сподівалася хоча б на кілька секунд кадру, адже для молодої дівчини це була б чудова можливість потрапити до такого великого проекту.

“Я ходила на кастинг ніг для кліпу “Там, де нас нема”. І мої ноги не сподобалися режисеру. Не пройшла. Уявляєте? — сміється Маша. — Зате тепер можу з гордістю сказати: я пробувалася на роль ніг в “Океані Ельзи”!”

Єфросиніна також пригадала, як уперше побачила гурт наживо, коли працювала ведучою ранкового шоу “Підйом”.“Коли вони вперше з’явилися в ефірі, були дуже сором’язливі. Всі. Уявіть собі цих хлопців такими — не знали, де себе подіти”, — розповіла вона.

Ведуча згадала й події 2004 року, коли разом зі Святославом Вакарчуком брала участь у Помаранчевій революції. Після протестів вони поверталися до її дому, грілися вином і саме тоді почали справжню дружбу.

В Україні активно обговорюється перспектива повернення історичної назви розмінної монети «шаг» замість звичної «копійки». Голова Національного банку України Андрій Пишний підкреслив, що ця ініціатива є складовою частиною більш масштабного процесу формування української ідентичності та переосмислення державних символів. Про це він повідомив під час відкритого діалогу зі студентами та викладачами в Ukrainian Research Institute при Гарвардському університеті в Бостоні.

Під час зустрічі були підняті не лише економічні питання, але й обговорено ширший контекст — війну, фінансову стійкість та функції державних інституцій. Андрій Пишний зазначив, що інтерес до України з боку американських студентів і науковців залишається високим, а досвід нашої країни розглядається як унікальний приклад економічного функціонування в умовах війни.

Питання заміни «копійки» на «шаг» викликало особливу увагу. Як пояснив Пишний, це не лише економічне рішення, а й важливий культурний та символічний аспект. Він вважає, що повернення історичної назви монети відображає загальний тренд відновлення національної самосвідомості та історичної спадкоємності.

Модератором зустрічі виступив історик Сергій Плохій, який також підтримує цю ідею, вважаючи її важливою для зміцнення національної ідентичності навіть на рівні повсякденного грошового обігу. Ініціатива щодо «шага» була озвучена ще у 2024 році, коли НБУ аргументував необхідність змінювати назву розмінної монети потребою у дерусифікації та відновленні історичної справедливості. Законопроєкт, що стосується цієї зміни, був поданий до Верховної Ради 1 жовтня 2025 року і отримав попередню підтримку.

Історично «шаг» використовувався в українській фінансовій системі, зокрема, під час існування Української Народної Республіки, коли ця назва була частиною національної грошової традиції, витісненої радянською системою.

Національний банк України підкреслює, що питання зміни назви монети має бути розглянуте не лише з технічної точки зору. Пишний зауважив, що національна валюта є одним із основних атрибутів державності, поряд із гербом, гімном і прапором. В умовах війни це питання набуває особливого значення, адже боротьба ведеться не лише за території, а й за культурні символи.

Ця ініціатива також вписується в загальноєвропейський тренд, адже більшість пострадянських країн відмовилися від терміна «копійка» на користь історичних назв своїх монет. Україна довгий час залишалася однією з небагатьох країн, де цей термін зберігся.

Під час свого візиту до Гарварду Пишний також обговорив можливості подальшої співпраці, зокрема інтеграцію українського досвіду в академічні програми. Він зазначив, що вже є ідеї для реалізації спільних ініціатив.

Водночас, ідея впровадження «шага» викликає різні думки серед експертів. Дехто вважає її важливим кроком у напрямку дерусифікації та укріплення національної ідентичності, тоді як інші наголошують на необхідності оцінки економічних витрат і врахування адаптації населення до нової термінології.

Наразі остаточне рішення щодо впровадження «шага» ще не ухвалене. Законопроєкт розглядається у парламенті, а його подальша доля залежатиме від політичної підтримки та суспільних обговорень.

Таким чином, ініціатива НБУ щодо зміни назви монети стає частиною більшого процесу трансформації українського суспільства. Повернення «шага» може символізувати не лише реформи в грошовій системі, а й глибше переосмислення національної ідентичності у відповідь на сучасні виклики.

Останні новини