Четвер, 12 Березня, 2026

В Україні загострюється криза хлібопекарської галузі: заводи на межі зупинки

Важливі новини

Плани щодо мобілізаційних заходів та залучення поліцейських: ключові питання наради

За інформацією наших джерел, сьогодні має відбутись нарада силових структур, на якій будуть підніматись питання щодо посилення мобілізаційних заходів та “закручування гайок” для опозиції. Зокрема, силовикам буде поставлене завдання за березень-квітень мобілізувати 60 тисяч військовозобов’язаних, з них мінімум 25% мають скласти поліцейські. Також поліцейських планують активно залучати до пошуків СЗЧ, яких, за найскромнішими підрахунками, станом […]

The post Плани щодо мобілізаційних заходів та залучення поліцейських: ключові питання наради first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На Полтавщині у будинку дитини викрили жахливі умови та порушення прав вихованців

Моніторинговий візит до КП «Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради», проведений у січні 2025 року представниками Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та громадських організацій, засвідчив численні факти порушень прав дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також малюків із кризових родин. Освітній процес у закладі фактично відсутній: частина вихованців взагалі не охоплена навчанням, […]

Скандальні бізнес-зв’язки Андрія Геруса та родинні зв’язки з підсанкційним російським фінансистом

Народний депутат від партії «Слуга народу» Андрій Герус опинився в епіцентрі нового політичного скандалу, пов’язаного з конфліктом інтересів та сумнівними бізнес-зв’язками його родини. Ситуація привернула увагу громадськості через наявність прямих фінансових контактів між членами родини парламентаря та підсанкційним російським фінансистом Кирилом Дмитрієвим, який є наближеним до президента РФ Володимира Путіна.

Згідно з даними офіційних українських реєстрів, дружина депутата Наталія Герус до лютого 2025 року виконувала обов’язки директора та була співвласницею компанії ТОВ «Українська мрія». При цьому 12,5% цієї компанії належало Кирилу Дмитрієву — керівнику російського Фонду прямих інвестицій (РФПІ). Цей фонд широко відомий як один із основних фінансових інструментів Кремля, який забезпечує підтримку проєктів у сфері оборони, технологій та стратегічних ресурсів, що викликає серйозні занепокоєння у контексті національної безпеки України.

Дмитрієв перебуває під міжнародними санкціями — США, Канади, Великої Британії та Австралії. Попри це, його ім’я залишалося у статутних документах української компанії навіть під час повномасштабної війни.

Лише 22 лютого 2025 року Наталія Герус офіційно вийшла зі складу бенефіціарів. Однак питання, чому це сталося лише через три роки після вторгнення РФ, залишається без відповіді.

Після публікацій у ЗМІ Служба безпеки України заявила, що перевіряє можливі зв’язки родини Герусів із підсанкційним російським бізнесом. Втім, минуло вже понад три місяці, а офіційних результатів цієї перевірки так і не оприлюднено.

Жодних повідомлень про її завершення або процесуальні рішення не були зроблені публічними, що викликає запитання щодо реальної позиції СБУ у цій справі.

Це не перший раз, коли ім’я Андрія Геруса опиняється у скандалі, пов’язаному з Росією. У 2021 році він ініціював скандальну правку, яка відкрила шлях для імпорту електроенергії з Росії та Білорусі. Попри суспільне обурення, депутат тоді зумів протягнути зміни через парламент.

Тепер же з’ясувалося, що родинний бізнес Геруса мав прямий зв’язок із підсанкційною особою, яка працює на економічні інтереси Кремля. Це не лише репутаційна пляма, а й можлива загроза національній безпеці України, адже мова йде про спільну господарську діяльність з особою, близькою до російського військово-промислового комплексу.

Скандал із закупівлею озброєння: екс-чиновник МВС і компанія “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” оштрафовані на 72 млн грн

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Фірма займається виробництвом машин та обладнання спеціального призначення і є одним із лідерів у цій галузі. Серед її власників є Дмитро Бут, екс-заступник начальника головного слідчого управління МВС України. Компанія штраф не визнає та намагається його скасувати через суд.

За інформацією ЗМІ, штраф був накладений через те, що “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” ще 2023 року мала закупити для ГУР 100 великокаліберних кулеметів у чеської фірми STV GROUP A.S. Проте контракт не було виконано, оскільки виявилося, що фірма надала неправдиві дані для отримання дозволу на імпорт. Сума держзакупівлі складала 71 938 440 грн. Саме на цю суму і була оштрафована “ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА” у 2024 р.

Свою провину компанія не визнала та звернулася до Київського окружного адміністративного суду з вимогами визнати протиправним рішення про накладення штрафу та скасувати його за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю.

Суд заяву ухвалив та відкрив справу. Перше засідання було призначене на вересень 2024 р., проте його розгляд було перенесено на 13 листопада.

Росіяни починають м’який наступ на Запорізькому напрямку

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Завдання просте. Йде промацування, потім наступ, якщо ЗСУ не перекидає резерви, то йде масштабний прорив і тоді розширюють плацдарм.

Зараз точки напруги створюють у різних місцях, щоб послабити можливості ЗСУ.

За багатьма нашими даними, росіяни, можливо, готують наступ і на Сумську, Чернігівську область, щоб збільшити кількість вогнищ напруги та обвалу лінії оборони.

Усе це робиться для посилення переговорних позицій до 2025 року.

Однак, як повідомляє видання “Інформатор”, реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов’язаними з цим бюджетними витратами.

Тому існують великі ризики перебоїв із постачанням хліба в магазини, особливо в регіонах.

За словами президента Всеукраїнської асоціації пекарів і голови компанії “Київ Хліб” Юрія Дученка, ще з весни почали розганятися ціни на борошно. У підсумку вони підвищилися вже на 50%. Якщо у квітні пекарі купували борошно по 10 гривень за кілограм, то зараз змушені платити вже по 15 гривень. Очікується, що восени цінники на борошно злетять до 16 тисяч.

Крім того, борошномелам у липні масово відключали електроенергію, тож вони були змушені працювати на генераторах, що сильно вдарило по собівартості продукції.

“Борошняна” частка в собівартості хліба простих рецептур, за оцінками Дученка, сягає 40%.

Але, крім борошна, дорожчають й інші складові (цукор, соняшникова олія, пакувальні матеріали тощо). Скажімо, за сировинною групою (крім борошна) зростання цін від початку року перевищило 20%.

Водночас хліб у червні, за даними Держстату, зріс у ціні лише на 1,1%.

“Більшість основних виробників хліба і в червні, і в липні спрацювали в мінус або, в кращому разі, в нуль”, – каже Дученко.

Державного регулювання цін на хліб в Україні вже немає. Але, як розповіли “Стране” на одному з хлібозаводів, є вимога роздрібних мереж – підвищувати цінники не більше ніж на 5% на місяць.

Тому ставити вищі цінники хлібопекарі просто не можуть.

При цьому, за розрахунками Дученка, з урахуванням збільшених витрат хліб уже найближчим часом має подорожчати на 15-20%.

“Крім борошна, є ще безліч інших чинників, які впливають на собівартість. У нас зросли витрати на персонал, оскільки багатьох чоловіків мобілізують, доводиться підвищувати зарплати. Дорожчає також логістика. Ми ж, виходить, навіть не на крок, а на кілька кроків відстаємо від реалій ринку. Тому заганяємо себе в мінуси. Так триває з місяця в місяць, і перекривати касові розриви вже просто нічим. Альтернативи такі, що вже до вересня буде нічим розраховуватися з постачальниками і платити людям зарплати”, – розповідає керівник одного з регіональних хлібозаводів.

При цьому хліб в Україні залишається локальним продуктом. Тобто, якщо в місті зупиниться хлібозавод, почнуться перебої з хлібом і в місцевому роздробі, і в сусідніх селах.

“Ситуація на сьогодні така, що питання навіть не в тому, за скільки буде хліб, а в тому, чи буде він узагалі”, – каже керівник хлібозаводу.

Він також розповів, що багато замовників, особливо державних, не розраховуються вчасно за поставлений хліб. Зокрема, за постачання для армії заборгованість може сягати 4 місяців.

Останні новини