Ваше повідомлення знову обірвалося, і немає тексту, на основі якого потрібно створити матеріал.

Сфера військових закупівель в Україні стала об'єктом значних розмірів корупції, яка відбувається в межах Міністерства оборони. Звістки про розповсюдження корупційних схем у цій галузі викликають серйозне занепокоєння, особливо коли йдеться про неправомірне використання великих сум грошей, які мають бути призначені на забезпечення потреб Збройних Сил. Корупційна складова в закупівлях для Збройних Сил України може досягати 25-30%. Загальний оборот доходить майже до 50 мільярдів гривень, вказується у розслідуванні видання Kyiv Post.

Журналіст-розслідувач Юрій Ніколов, спілкуючись з колегами, зауважив, що щонайменше 10 мільярдів гривень (250 мільйонів доларів) було витрачено неправомірно або переплачено через завищені ціни. Згідно з розслідуванням, оптова ціна м'яса у плані закупівель Міноборони удвічі перевищувала ціни на ринках та в супермаркетах, а ціни на овочі піднімались на 20%.

Автори розслідування виокремлюють три аспекти, які створюють умови для корупції в Міноборони України:

• Добова норма харчування: Вона на сьогодні становить 109 гривень на одного військовослужбовця, проте немає контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі тільки працівникам відділу постачання компанії-постачальника, а контролюючі органи не мають доступу до відповідних списків.

• Обмежений доступ до інформації: Журналістів та інших сторонніх осіб не допускають до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Ці проблеми у сфері військових закупівель потребують негайного уваги та вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання коштів, виділених на потреби Збройних Сил України.

Джерела видання розповіли про те, що "відкат" на один кілограм продуктів може сягати до 5 гривень, а обсяги споживання продуктів у Збройних Силах України вимірюються сотнями тонн щодня. Відсутність чітко визначених вимог стає причиною занепокоєння серед ритейлерів і зводить на ніс тендери. Представник однієї з великих мереж супермаркетів зазначив, що багато запитань виникає через незрозумілість того, що, кому і куди поставляється. Він підкреслив, що поки система не стане прозорішою, ризик корупції залишатиметься. Видання вказує на три ключові аспекти, які створюють умови для корупційних схем у сфері військових закупівель:

• Добова норма харчування: Зараз ця норма становить 109 гривень на одного військовослужбовця, але немає чіткого контролю за тим, як саме ці кошти витрачаються.

• Відсутність контролю: Реальні потреби військових підрозділів відомі лише працівникам відділу постачання компаній-постачальників, що ускладнює контроль за витратами.

• Обмежений доступ до інформації: Забороняється доступ журналістів та інших сторонніх осіб до військових частин, що ускладнює здійснення контролю з боку громадськості.

Такі проблеми потребують негайного вирішення для забезпечення ефективного та чесного використання виділених коштів для потреб Збройних Сил України.

У результаті аналізу статті стає очевидним, що сфера військових закупівель в Україні стикається з серйозними проблемами, пов'язаними з корупцією. Недостатня прозорість та контроль над процесом закупівель створюють умови для виникнення корупційних схем, що може призвести до неправомірного витрачання значних коштів, які мають бути призначені на потреби Збройних Сил. Важливою проблемою є також обмежений доступ до інформації та відсутність чітко визначених вимог, що сприяє розповсюдженню корупційних практик у цій сфері. Для ефективного вирішення цих проблем необхідно вжити заходів, спрямованих на покращення прозорості та контролю у сфері військових закупівель, що забезпечить ефективне використання виділених коштів та збереження безпеки країни.

Україна опинилася на порозі однієї з найбільших демографічних криз в історії, що загрожує стабільності та майбутньому розвитку країни. Цей процес розпочався задовго до повномасштабної війни, але саме воєнні дії перетворили ситуацію на справжню катастрофу на національному рівні. Величезний вплив на демографічну ситуацію мають не тільки бойові дії, а й численні соціально-економічні фактори, які змушують громадян шукати кращих умов для життя за кордоном. Як зазначила Лідія Ткаченко, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України, значна частина трудових мігрантів вже повністю інтегрувалася у суспільства інших країн і наразі не бачить умов для повернення.

Згідно з її словами, відновлення рівня населення, яке було до війни, є малоймовірним у найближчій перспективі. Повернення великої кількості українців, які залишили країну в пошуках безпеки та роботи, виглядає все більш віддаленою перспективою. Більшість із них знайшли своє місце в європейських країнах, де змогли адаптуватися до нових умов життя і не відчувають перспектив для повернення, адже їхні родини вже облаштувалися, а інтеграція в нові суспільства дала певні переваги.

«Якщо в країну не намагаються потрапити, — це свідчення не сили, а слабкості економіки», — наголошує демографиня. Навіть після війни, за її словами, мігранти, які приїдуть, використовуватимуть Україну радше як “трамплін” для подальшого переїзду в ЄС.

Проблеми зі смертністю і тривалістю життя — ще одна болюча тема. Якщо у 2020 році середня очікувана тривалість життя в Україні становила 76 років для жінок і 66 — для чоловіків, то у 2024 році цей показник впав до 64 років загалом (57 років для чоловіків, майже 71 — для жінок). Для порівняння: у країнах ЄС чоловіки живуть у середньому 79 років, жінки — 84,5. Найвищий показник у Швеції — понад 82 роки для чоловіків.

«Україна відставала від Європи на 10 років ще до війни. Тепер цей розрив лише збільшився. Ми втратили не тільки людей, а й роки життя», — підкреслює Ткаченко.

За оцінками фахівців, дефіцит робочої сили в Україні сягає від 300 тисяч до кількох мільйонів осіб. Проте це не означає, що роботодавці готові підвищувати зарплати чи створювати комфортні умови. «Коли роботодавці скаржаться, що немає робочих, часто за цим стоїть бажання, щоб люди працювали за копійки. Це нагадує феодалізм — якби могли, паспорти б забрали», — каже експертка.

Водночас в Україні зберігається нерівність в оплаті праці: зарплати у медицині й освіті нижчі, ніж у сільському господарстві чи торгівлі, хоча саме в бюджетних секторах — найвищі вимоги до професійності та навантаження.

Через мізерні пенсії — у середньому 3–5 тисяч гривень — майже 30% пенсіонерів продовжують працювати. Їх беруть на посади, які не потребують високої кваліфікації, і часто платять менше, ніж іншим працівникам, аргументуючи тим, що в них “є інше джерело доходу”.

Ткаченко застерігає: така практика може призвести до ще більшого демпінгу зарплат на ринку праці.

Україна гостро потребує кваліфікованих робітників технічних професій, але більшість молодих людей вважає “нормальною” роботу в офісі чи сфері послуг.«Люди відвикли працювати на заводах — це стало екзотикою. Коли набирали машиністів у київський метрополітен, лише одна жінка закінчила курси. Це показово», — зауважує демографиня.

Велика війна не лише забрала життя сотень тисяч українців, а й виснажила тих, хто залишився. Постійний стрес, емоційна перевтома, невизначеність майбутнього — усе це, за словами Ткаченко, “буде ще довго відображатися западинами у демографічній картині країни”.

Навіть після завершення бойових дій відновлення демографічного потенціалу України може зайняти десятиліття.

На конференції "Український експорт. Вікно відкривається?", що відбулася в Києві, було порушено критичне питання для вітчизняної промисловості. Олександр Каленков, очільник об'єднання підприємств "Укрметалургпром", наголосив на необхідності проведення термінових переговорів з Європейським Союзом щодо можливого перегляду термінів впровадження механізму транскордонного вуглецевого регулювання (CBAM) для України, зважаючи на форс-мажорні обставини.

Рано вранці російські дрони атакували південні регіони області, зокрема місто Ізмаїл. За словами Кіпера, сили протиповітряної оборони діяли в умовах тривалого та напруженого бою. Незважаючи на зусилля, дрони влучили у житловий сектор, пошкодивши приватні та багатоквартирні будинки, господарські споруди та автомобілі. Внаслідок атаки виникло кілька пожеж, які оперативно загасили рятувальники. Наразі правоохоронці документують наслідки терористичного акту.

«Людям надається вся необхідна допомога», – запевнив голова Одеської ОВА.

Атаки на Одещину – не єдині удари, яких зазнала Україна останніми днями. 26 вересня російські війська завдали ракетно-дронових ударів по низці регіонів. Зокрема, у Івано-Франківську пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, що призвело до знеструмлення частини міста. В Одеському районі загинула 62-річна жінка через ракетний удар. На Миколаївщині внаслідок обстрілів постраждав об’єкт енергетичної інфраструктури, а в Запоріжжі авіаудари спричинили поранення восьми людей, серед яких дитина. Також зафіксовано обстріли на Київщині, Донеччині, Харківщині та Сумщині.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Заявляється, що було уражено радіолокаційну станцію комплексу С-400.

Влада РФ не підтверджувала ураження комплексу, але повідомила, що вночі збили над Курською областю дві ракети і 27 безпілотників. Телеграм-канали публікували відео зі звуком сильного вибуху.

Тип ракет офіційно ні Україна, ні Росія не вказували.

Водночас деякі пабліки, як з українського, так і з російського боку припускали, що удар завдавали ракетами ATACMS. Але жодних підтверджень цьому наразі не надходило.