Субота, 18 Квітня, 2026

Від Криту до Канар — де цього літа відпочивають українські зірки

Важливі новини

Процес призначення суддів контролюється двома людьми – Жернаковим та Шабуніним

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Таким чином, робить висновок видання, Жернаков і його союзник Шабунін контролюють удвох більше половини членів Ради.

У “Фундації” працюють чотири члени ГРД, ще троє раніше отримували гроші від цієї організації. Також один член Ради отримував доходи від “Центру” Шабуніна, а щодо ще одного ця ж організація вносила подання для участі в конкурсі на членство в Раді (загалом там 20 членів).

“Серед інших членів ради можна знайти знайомих Жернакова і Шабуніна, членів дружніх громадських об’єднань тощо. З огляду на це, можна стверджувати, що ці два громадські активісти мають прямий і вирішальний вплив на більшість складу ОСБ, а сама рада діє злагоджено і централізовано”, – робить висновок видання.

Раніше ми писали, що Жернакова затримали за неявку за повісткою в ТЦК.

А щодо Шабуніна розслідують справу про ухилення від служби в армії та за підробку документів.

Байден передає Україні заборонені конвенціями протипіхотні міни — Washington Post

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Понад 160 країн (Україна зокрема – Ред.) підписали міжнародний договір, що забороняє їхнє використання, зазначивши, що ця невибіркова зброя може завдати довгострокової шкоди цивільному населенню», – пише газета.

Але адміністрація Байдена хоче «допомогти уповільнити наступ Росії».

«Українці, очевидно, зазнають втрат, і дедалі більше міст і селищ ризикують впасти. Ці міни були створені спеціально для боротьби саме з цим», – пояснили в президентській адміністрації.

Один із чиновників сказав, що тип переданих мін – «непостійні». Вони самоліквідуються або втрачають заряд батареї, що робить їх неактивними протягом кількох днів або тижнів, що знижує небезпеку для мирних жителів».

«Чиновник сказав, що українські політики взяли на себе зобов’язання не встановлювати міни в густонаселених районах», – йдеться в статті.

Раніше США постачали Україні тільки дозволені конвенціями міни міни «Клеймор», які встановлюються над землею і приводяться в дію оператором.

Правозахисники вже заявили, що рішення США є «чорною плямою на репутації Вашингтона».

В організації Human Rights Watch зазначили, що навіть «непостійні» міни становлять небезпеку для мирних жителів, вимагають складних заходів з очищення і не завжди надійно знешкоджуються.

Думка українців: від підтримки президента до мобілізації на перемогу навколо Різдва

Населення України продовжує відстоювати своє ставлення до влади та перспективи у війні. За результатами дослідження групи "Рейтинг", підтримка президента Володимира Зеленського залишається значною, але вже не такою високою, як на етапі початкових дій у зустрічі з агресією Росії. Навіть у контексті звільнення більшості Українського суспільства вірить у перемогу, але деякі почувають, що темп мобілізації сповільнився. За дослідженням, підтримка дій президента залишається на рівні понад 60%, з упадком порівняно з попередніми періодами, але зберігається. Наприкінці 2023 року цей показник вже становив 91%, зростаючи до 94% у квітні 2022 року. Проте, число тих, хто відмовився від цілковитої або часткової підтримки президента, зросло до третини у лютому 2024 року, порівняно з 5% на початку конфлікту. У той же час, ставлення до інших органів влади, таких як Верховна Рада та уряд, стало ще негативнішим. Тільки 19% схвалюють роботу Верховної Ради, а уряд Дениса Шмигаля має підтримку лише 35% населення. Проте, високий рівень довіри зберігають Збройні Сили України — 93%. Більшість українців (88%) вірять у перемогу у війні з Росією, хоча це менше, ніж на початку конфлікту, коли цей показник становив 97%. Серед тих, хто вірить у перемогу, більше половини вважають, що Україна збереже всі свої території, що вона мала у 1991 році. У той же час, дослідження показало, що більшість українців (36%) вважають рівень мобілізації недостатнім, тоді як лише 30% вважають його оптимальним.

Дослідження, проведене наприкінці лютого на всій території України, окрім окупованих Росією регіонів Криму і Донбасу, пролило світло на деякі важливі аспекти громадської думки. Щодо рівня мобілізації до Збройних сил України, трохи менше чверті (19%) респондентів вважали його занадто високим, а 15% не могли визначитися. В українців запитали також, чому, на їхню думку, люди не прагнуть мобілізуватися. Найчастішою відповіддю був "страх смерті, інвалідності, полону, невизначеності", на другому місці — "несправедлива мобілізація", а на третьому — "брак техніки, амуніції та зброї".

У той же час, українців також цікавило, коли вони відзначають Різдво. Понад половина (53%) відзначили цей святковий день за новим календарем – 25 грудня, тоді як лише 11% святкували 7 січня. Решта або святкували в обидві дати (17%), або не відзначали цей день взагалі (19%).

Щодо планів на майбутнє, виявлено, що більшість людей (24%) планує своє життя на місяць наперед, а 23% — на понад рік. Проте, 15% взагалі не можуть будувати жодних планів, а ще 12% — планують до року. В умовах економічної нестабільності, 68% відповідаючих відчувають погіршення свого матеріального стану.

Щодо прогнозів на найближчий рік, майже половина (46%) вважають, що їхнє економічне становище залишиться незмінним, проте 18% очікують погіршення, а 15% — покращення. Такий оптимізм або песимізм визначають ситуацію, яка склалася в країні та власні можливості.

Опитування було проведене за участю приблизно двох тисяч респондентів віком від 18 років і старше шляхом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів, з помилкою репрезентативності не більше 2,2%.

• Українці виявили підтримку президента Володимира Зеленського, але рівень цієї підтримки зазнав певного зниження протягом часу конфлікту з Росією.

• Істотна частина населення вірить у перемогу у війні, але деякі виражають обурення темпами мобілізації.

• Велика кількість людей святкує Різдво за новим календарем, але є і ті, хто залишається вірними традиції святкувати його 7 січня.

• Значна частина населення планує своє життя на короткий термін, що свідчить про відсутність стабільності у суспільному та економічному житті.

• Економічна нестабільність відчутна для більшості громадян, і існують певні оптимістичні та песимістичні очікування на майбутнє щодо змін в економічному стані країни.

У цілому, опитування відображає складну соціально-політичну ситуацію в Україні, в якій населення продовжує виявляти підтримку президенту та Збройним силам, але також висловлює занепокоєння щодо економічної та військової ситуації у країні.

Шахраї у Києві маскуються під представників ООН, щоб обкрадати пенсіонерів

Останнім часом кібер-злочинці в Україні стали все більш винахідливими у своїх шахрайських схемах. Якщо раніше вони використовували підступні методи, маскуючись під співробітників банків для обдурювання пенсіонерів, то останнім часом вони вирішили використати навіть найбільш чутливу тематику — допомогу від ООН. Малозабезпечені верстви населення, здебільшого пенсіонери, стали головними жертвами цих кибер-аферистів.

За даними Національної поліції, зловмисники активізували свою діяльність у месенджерах, зокрема у Viber, розсилаючи масові повідомлення про міжнародну благодійну допомогу для населення України. У звичайних смс та у месенджері Viber потенційні жертви отримували пропозиції отримати фінансову допомогу від ООН на певну суму. Для отримання цієї допомоги, людям пропонувалося перейти за посиланням у повідомленні та зв’язатися з "уповноваженим працівником Ощадбанку". Зловмисники, виступаючи в ролі співробітників банку, просили потерпілих назвати персональні дані своєї банківської картки та CVV-код, після чого із зазначених карток знімали всі гроші.

Згідно з інформацією, надійшлою до столичної поліції, за останні дні до правоохоронців звернулися кілька потерпілих з Печерського району Києва, повідомивши про крадіжку грошей з їхніх банківських рахунків загалом на суму близько 60 тисяч гривень. У всіх випадках злочинці надіслали жертвам повідомлення про фінансову допомогу від ООН та надали посилання на сайт для подальших інструкцій. Після цього, під приводом перевірки особистих даних, шахраї, видаючись за співробітників банку, отримували доступ до банківських карток потерпілих та знімали гроші.

Національна поліція розпочала розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки, навіть у воєнний час. У разі виявлення шахрайського call-центру, зловмисникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Висновки стосовно цієї статті є такі:

• Кібер-злочинці постійно вдосконалюють свої шахрайські схеми, використовуючи навіть найбільш чутливі теми, такі як благодійна допомога від ООН, для обдурювання малозабезпечених верств населення, зокрема пенсіонерів.

• Національна поліція активно розслідує подібні випадки та вживає заходів для припинення діяльності кібер-злочинців, оскільки це загрожує фінансовій безпеці громадя

Паливний ринок України: між економічним тиском і відсутністю вибору

Український ринок пального перебуває у стані затяжної напруги, що безпосередньо відчувають і бізнес, і пересічні громадяни. Вартість бензину, дизельного пального та скрапленого газу демонструє стійку тенденцію до зростання, тоді як можливості споживачів впливати на цінову політику великих мереж автозаправних станцій залишаються вкрай обмеженими. Фактично покупець опиняється в ситуації, коли вибір є формальним, а правила гри диктуються кількома потужними учасниками ринку.

Енергетичні аналітики вказують на комплекс причин, що формують нинішню цінову динаміку. Серед них — коливання світових котирувань на нафту, валютні ризики, логістичні витрати та податкове навантаження. Водночас дедалі частіше звучать застереження щодо впливу внутрішніх факторів: концентрації ринку, узгоджених дій великих мереж і слабкої конкуренції на окремих сегментах. У таких умовах навіть незначні зовнішні потрясіння швидко трансформуються у відчутне подорожчання на заправках.

Вирішальну роль відіграють суб’єктивні чинники. Великі трейдери мають можливість підвищувати ціни значно вище економічно обґрунтованого рівня, оскільки ефективні стримуючі механізми фактично відсутні. Державне регулювання не працює, а конкуренція між великими мережами є обмеженою.

Раніше функцію так званого «цінового якоря» виконувала група «Приват», яка контролювала понад півтори тисячі автозаправних станцій і могла стримувати надмірне зростання цін. Після націоналізації ключових активів у 2022 році цей механізм зник. Нині державна мережа АЗС налічує близько 660 станцій, однак навіть цього недостатньо, щоб реально впливати на ринок.

Малі та середні оператори також не можуть стати альтернативою великим гравцям через обмежені фінансові ресурси та відсутність політичного впливу. У результаті ціни формуються в інтересах кількох великих трейдерів, а споживачі змушені приймати нав’язані умови.

За оцінками експертів, на початку року різниця між реальною собівартістю пального та цінами великих мереж сягала 6–8 гривень на літрі. Ситуація зі скрапленим газом є ще складнішою: у зимовий період у країнах-постачальниках він активно використовується як котельне паливо, що скорочує доступні обсяги для українського ринку.

Така модель ціноутворення створює додаткові інфляційні ризики та безпосередньо б’є по купівельній спроможності населення. Якщо раніше на середню заробітну плату українець міг придбати близько 260–270 літрів бензину, то нині — лише 160–170 літрів. Це означає, що пальне стає не просто дорожчим, а фактично менш доступним для більшості громадян.

Поки країна продовжує боротьбу за свободу, українські зірки, здається, також намагаються не втратити баланс і відновити сили. Це літо для багатьох із них — не просто про подорожі, а про терапію, дітей, емоції і віднайдену нормальність посеред тривог.

Анна Трінчер — одна з тих, хто зробив ставку на дитячі мрії. Париж, вушка Мінні Маус, казковий Діснейленд — і все це з кадрами для Instagram і підписом про щасливу внутрішню дитину. Хтось лікується психологами, а хтось — французькими атракціонами.

Франція, Португалія, Італія : де відпочивають Катя Сільченко, Анна Трінчер та інші відомі українки

У Туреччині цього літа людно від українських зірок. Танцівниця Наталія Татарінцева відкрила своїй донечці море, а блогерка Тетяна Парфільєва — хвилі, пляж і затишок разом із сином. Турецькі курорти — нові домашні локації для родинного відпочинку.

Франція, Португалія, Італія : де відпочивають Катя Сільченко, Анна Трінчер та інші відомі українки

Італія — класика. Модель Анна Андрес перетворила свою відпустку на мікс із пляжного релаксу, дегустацій пасти, прогулянок і великих тенісних матчів з подругами. До слова, серед компанії — Санта Дімопулос, яка, як завжди, поєднує мамство і спорт: між тренуваннями і доглядом за дітьми її сторіз виглядають, як рекламна кампанія здорового способу життя.

Франція, Португалія, Італія : де відпочивають Катя Сільченко, Анна Трінчер та інші відомі українки

Телеведуча Аніта Луценко цього літа зробила ставку на хвилі й адреналін: вона разом із донькою опановує серфінг у Португалії. Сімейний активізм, який не поступається жодному фітнес-туру.

А от акторка Катерина Кузнецова обрала океанічну класику — Канари. Її фото з Тенеріфе дихають спокоєм, водою і простором. Акторка Анна Кошмал вирушила до Греції: острів Крит приймає її родину з малюками, і це ще один доказ, що навіть із грудничком можна мандрувати комфортно й красиво.

Париж — не тільки про дитинство, а й про романтику. Ольга Торнер, колишня “Місіс Всесвіт”, вирішила зануритися у місто кохання з його легендарним Мулен Руж, винами і нічними локаціями. Все красиво, як в Instagram, тільки з француженським акцентом.

Франція, Португалія, Італія : де відпочивають Катя Сільченко, Анна Трінчер та інші відомі українки

Зірки не женуться за екзотикою. Вони обирають те, що дарує затишок: море, прогулянки, діти поруч. У когось яхти, у когось басейни, у когось — просто тінь від сосен. І головне — хоч трохи тиші.

Здається, у 2024-му навіть літо стало своєрідною формою спротиву. Поки одні боронять країну на фронті, інші роблять усе, щоб не втратити себе, зберегти сім’ї, і десь поміж серфінгом, тенісом чи пастою — знову навчитися дихати.

Останні новини