Віталій Кличко: «недоторканний» мер із західним лобі та скандальними соратниками

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Нацбанк України дає безготівковому курсу долара активно зростати третій день поспіль. Не встиг він учора підняти свій офіційний курс гривня/долара на новий максимум у 41,5035 грн/$, як сьогодні цей рекорд знову був побитий і на завтра, 28 листопада, офіціал встановлено на рівні 41,6010 грн/$.

З кроком у 10 копійок і вище девальвація офіційного курсу фіксується нечасто, і цей тиждень саме такий:

– 25 листопада – 41,3193 грн/$;

– 26 листопада – 41,4387 грн/$;

– 27 листопада – 41,5035 грн/$;

– 28 листопада – 41,6010 грн/$.

Зазвичай після помітного подорожчання долара, НБУ відкочував його назад, дотримувався курсового руху в дві сторони, чого зараз не відбувається. Безготівковий ринок рухається тільки вгору.

У вівторок міжбанк закрився на 41,595 грн/$, а сьогодні, 27 листопада, стартував угодою по 41,55 грн/$. Утім невелике зміцнення гривні виявилося швидкоплинним, і за перші півгодини котирування підскочило до 41,60 грн/$, а потім і до 41,6215 грн/$. Опівдні долар продавали по 41,64 і за цим цінником було укладено багато угод. Після обіду міжбанк ненадовго відходив на 41,6375, але до закриття торгів все ж зафіксувався на 41,64 грн/$.

Якщо вчора девальвація гривні відбувалася на середньому обсязі торгів, то зараз він помітно зріс, одразу на 38% – з $200,2 млн до $275,6 млн. Скарбники вважають, що Нацбанк сьогодні продав зі своїх золотовалютних резервів понад $200 млн.

«Ми бачимо реальне зростання попиту на долар. Як із суто календарних причин (напередодні Дня Подяки в США, де завтра буде вихідний і не працюватимуть банки), так і з психологічних. Наші компанії бачать подорожчання валюти і хочуть швидше її придбати про запас, здійснити проплати за імпортними контрактами. При цьому експортери, які помітили девальвацію, не дуже поспішають розлучатися зі своєю валютною виручкою – потроху притримують долар, щоб продати його пізніше і вигідніше. Ринок відчув тренд на девальвацію гривні, який прогнозували наприкінці 2024 року. Особливо в ньому переконалися після заяви Кабміну про отримання від Світового банку $4,8 млрд, зрозуміло, що уряд захоче його конвертувати за вигіднішим курсом», – розповів “Стране” директор казначейства одного із системних банків.

На чорному ринку сьогоднішній день починався купівлею/продажем долара в рамках 41,50-41,70 грн/$, а закінчився на 41,7250-41,7830 грн/$.

У банків готівкові курси в касах переступили 42-гу позначку. Максимальна ціна продажу долара досягла 42,05 грн/$, її ставив МетаБанк, ще у двох структур (ТАСкомбанк і Абанка) було 42,0 грн/$. Середні ж курси купівлі/продажу становили 41,65-41,75 грн/$. Державні Приватбанк і Ощадбанк купували/продавали американську валюту по 41,20-41,80 грн/$ і 41,35-41,85 грн/$, відповідно.

Максимальні карткові курси продажу долара у банків вийшли на 42,17 грн/$ і 42,55 грн/$, їх виставили Райффайзен Банк і Акордбанк, відповідно. Середня купівля/продаж тут була в рамках 41,29-41,82 грн/$.

Фінансисти продовжують говорити про стабільний попит на інвалюту з боку населення. Сьогодні його підтвердив свіжий звіт Нацбанку щодо обсягів завезення банками до своїх кас готівкового долара: зафіксовано зростання на 29% у жовтні (до $1,68 млрд), а також на 81,4% (до $12,9 млрд) за 9 місяців 2024 року, якщо порівняти з аналогічним періодом 2023-го ($7,1 млрд), і одразу у 4,1 раза більше з довоєнного 2021-го ($3,2 млрд).

Журналісти «МедіаДоказу» розкрили шокуючі подробиці доходів родини заступника начальника Полтавської обласної державної адміністрації Максима Калініна. Виявилося, що його дружина, Ірина Калініна, у 2024 році отримала понад 5,8 мільйона гривень доходу від готельного бізнесу. Джерелом цього значного прибутку став готельний комплекс «Глухомань», розташований під Полтавою, який пов’язують із колишнім правоохоронцем Владиславом Руденком.

Згідно з розслідуванням, бізнес Ірини Калініної мав зв’язки із представниками правоохоронних структур, що викликало нові запитання щодо прозорості та законності таких доходів. Крім того, журналісти звернули увагу на можливі родинні зв’язки між Іриною Калініною та заступником голови Офісу президента Олегом Татаровим. Вони народилися в одному місті, мають спільне дівоче прізвище та відомості про їхні зв’язки з правоохоронною сферою.

ФОП Ірини Калініної задекларував дохід у 5,81 мільйона гривень, хоча у власності чи оренді вона не мала жодного готельного номера. Сама вона вказана як надавачка послуг у «Глухомані», але її контактні дані збігаються з номерами компаній Руденка.

Аналітики зазначають, що подібний дохід можливий лише за умов стовідсоткової завантаженості готелю та виплати високої комісії, що викликає підозри у схемах із легалізації коштів. До того ж закон вимагає від чиновників декларувати майно членів сім’ї, якщо воно використовується для бізнесу, тож у декларації Максима Калініна мали бути вказані ці активи.

Сам Калінін заявив у коментарі «Полтавщині», що діяльність дружини відображена у декларації, податки сплачуються, і порушень він не бачить. Після публікації розслідування з офіційного сайту комплексу «Глухомань» зникла згадка про Ірину Калініну, залишилася лише абревіатура «ФОП».

Аналізуючи ситуацію з анексією Криму та наслідками цього подій, можна зробити наступні висновки:

• Процес анексії Криму Росією розпочався без чіткого планування з боку Кремля, але склався по ходу подій, використовуючи тиск та готовність силових структур. Якби існуюча влада в Україні була більш стійкою, ситуація може була би іншою.

• Українські силові структури були паралізовані під час початку процесу анексії, що призвело до відчуття безвиході.

• Реакція Заходу на події у Криму була недостатньою та запізнілою, що збільшило непокору серед українського населення та поглибило кризу.

Отже, для досягнення справжнього миру необхідно повернути Крим під контроль України та забезпечити належний захист прав людини на півострові.

Аналізуючи ситуацію з окупацією Криму та її наслідки, можна зробити наступні висновки:

• Скасування мовного закону "Ківалова-Колесніченка" було трагічною помилкою, яка полегшила завдання ворогові та дозволила окупувати Крим.

• Реактивна позиція Заходу та відсутність адекватної реакції на агресію призвели до формального включення Криму до складу РФ.

• Необхідно приймати превентивні дії та чинити максимальний опір російській агресії, навіть якщо це здається шаленим чи непропорційним.

• Окупація Криму порушила фундаментальні принципи міжнародного правопорядку, і наслідки цього вплинули на всіх, не тільки на європейських партнерів.

Отже, для забезпечення миру і безпеки необхідно приймати превентивні заходи та чинити максимальний опір агресії, а також визнавати необхідність зміни стратегій дій у відповідь на сучасні виклики.

цю ситуацію — повернути Крим. Це стає спільним інтересом для всіх, хто прагне миру та стабільності. Проте, варто розуміти, що є різні точки зору та ідеї щодо цього питання, оскільки у світі існує багато конфліктів і суперечностей. Тому потрібно уважно враховувати наслідки своїх дій.

Щодо Криму, за останні 10 років ситуація змінилася. Повернення Криму до складу України стане реальністю у майбутньому. Проте зараз важливо розробляти моделі для майбутнього, уникаючи нав'язливих ідей щодо життя на півострові після повернення. Головне — забезпечити демілітаризовану зону та міжнародні гарантії, щоб Крим став привабливим для інвестицій. Прогнозів щодо майбутнього Криму багато, але важливо розуміти, що ситуація вже не та, що була раніше.

У висновках статті наголошується на тому, що повернення Криму до складу України стає нагальною необхідністю для відновлення миру та стабільності в регіоні. Автор розглядає ситуацію з різних ракурсів, зокрема з точки зору силових дій та міжнародних відносин. Він підкреслює важливість розробки моделей для майбутнього повернення Криму, а також необхідність забезпечення демілітаризованої зони та міжнародних гарантій для приваблення інвестицій на півострів. Ця стаття свідчить про те, що ситуація в Криму змінилася за останні роки, і потребує комплексного підходу для вирішення проблеми.