На державній платформі Prozorro з’явився тендер на проведення аудиту фінансової звітності держконцерну «Українська оборонна промисловість» (колишній «Укроборонпром») за 2025–2027 роки. Очікувана вартість послуг – майже 32 мільйони гривень. У той час, як на фронті триває війна та потрібні безперервні поставки дронів, бронетехніки, пального та засобів зв’язку, державна оборонна компанія витрачає десятки мільйонів на бухгалтерський аудит […]
За інформацією наших джерел, із десяти кандидатів на голів районів затверджених Кабміном три вже точно не будуть підписані Президентом через “проблеми з репутацією та законом”. Мова йде про Деснянський, Солом’янський та Дарницький райони Києва. Нагадаємо, на голову Деснянського району претендував Максим Бахматов. Його кандидатуру було відкинуто через через хвилю хейту в соціальних мережах. Як ми […]
Мер Києва Віталій Кличко задекларував дохід у розмірі понад 1,1 млн гривень за співпрацю з британським агентством Chartwell Speakers. Як вказано у його декларації, кошти він отримав 29 квітня 2025 року від компанії Chartwell Partners LTD — юридичної особи, яка володіє цим брендом. Chartwell Speakers — агентство, що спеціалізується на підборі спікерів для міжнародних конференцій […]Тривога стала постійним супутником багатьох людей. Щодня ми стикаємось з інформаційними навантаженнями: новини, соціальні мережі, робочі обов’язки, взаємодія з іншими людьми — усе це може створювати відчуття невизначеності та напруги. Проте важливо розуміти, що тривога не є чимось незмінним і непереборним. Це природна реакція організму на стрес, яка може бути не тільки неприємною, але й корисною у певних ситуаціях, адже вона мобілізує ресурси для боротьби із загрозою. Проблема виникає тоді, коли цей стан стає хронічним, і тривога стає постійним фоном нашого життя. Тоді настає момент, коли її можна і потрібно навчитися контролювати.
Психологи наголошують на кількох простих, але ефективних практиках, які допомагають знизити рівень тривоги. Ось деякі з них:
Один із перших кроків — дати цим думкам вийти назовні. Ведення щоденника працює як розвантаження. Коли ви записуєте: “я боюся, що не встигну, і мене звільнять” або “мені страшно за близьких”, це перестає бути розмите некероване відчуття і перетворюється на конкретну тезу. Конкретне легше перевірити: чи це справді ймовірно, чи це уява, роздута тривогою.
Друга техніка — дихання. Повільні глибокі вдихи й довгі видихи запускають парасимпатичну нервову систему — те, що умовно відповідає за «заспокоїтися, переварити, відновитися». Кілька хвилин такого дихання на день поступово знижують рівень напруги в тілі. Це не “йога для інстаграму”, а реальний фізіологічний вплив: серце б’ється повільніше, м’язи розслабляються, думки стають менш хаотичними.
Третє — гігієна інформації. Безперервний скрол соцмереж і новин формує відчуття, ніби небезпека всюди і постійно. Психологи радять виставляти рамки: наприклад, дивитися новини двічі на день у визначений час, а не кожні 10 хвилин, і вимкнути пуші, які вриваються в роботу чи відпочинок. Це не “байдужість”, це турбота про психіку.
Четверте — дія замість фантазування катастрофи. Тривога любить “а що буде, якщо…”, але не любить план. Якщо ви конкретно прописуєте: що я можу зробити сьогодні, щоб ситуація стала хоч трохи кращою — ви повертаєте собі відчуття контролю. Навіть маленька дія (“напишу лист”, “подзвоню лікарю”, “відкладу 200 грн у резерв”) знижує напругу сильніше, ніж дві години накручування.
П’яте — тіло треба виводити з режиму постійної напруги. Тут працюють будь-які практики, які змушують вас вийти з голови в тіло: коротка прогулянка, розтяжка, теплий душ, медитація, йога, релаксаційні вправи. Це не про “стати ідеальним дзен-гуру”, а про дати нервовій системі сигнал: зараз ми в безпеці.
Психологи наголошують: ключ у регулярності. Не обов’язково витрачати годину, не обов’язково “вірити в медитацію”. Достатньо виділити собі ці умовні 10 хвилин на день, щоб поступово зменшувати фон тривоги й повертати собі відчуття, що ви керуєте станом, а не стан вами.
