Ярмаркова торгівля в Подільському районі Києва втрачає ефективність

У правовій спільноті України значного резонансу набула справа, пов'язана з чотирма суддями Київського апеляційного суду. За інформацією Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), після 19 вересня планується передача до суду обвинувального акту щодо суддів Віктора Глиняного, Ігоря Паленика, В'ячеслава Дзюбіна та Юрія Сливи. Їм інкримінується отримання неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів США.

За рішенням Вищого антикорупційного суду від 4 липня, стороні захисту було обмежено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до 19 вересня 2024 року включно. Після цієї дати сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів справи.

Деталі справи

НАБУ і САП викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди. Згідно зі слідством, суддя В’ячеслав Дзюбін отримав 35 тисяч доларів за зняття арешту з двох літаків у справі колишнього керівника «Мотор-Січі» В’ячеслава Богуслаєва. З цієї суми 10 тисяч доларів він залишив собі, а решту 25 тисяч доларів розподілив між трьома іншими суддями – Юрієм Сливою, Ігорем Палеником і Віктором Глиняним.

Суддя Паленик отримав 25 тисяч доларів у коробці з-під віскі, з яких 8300 доларів він передав судді Сливі у пачці з-під кави. Суддя Глиняний отримав 8300 доларів у рекламній брошурі інтернет-провайдера.

Під час обшуків НАБУ відшукало 10 тисяч доларів у Дзюбіна, 25 тисяч доларів у Паленика, які той, за версією слідства, поміняв перед їхньою передачею іншим суддям, а також по 8300 доларів у Сливи та Глиняного.

Розслідування завершено

НАБУ і САП завершили розслідування цієї справи, і після 19 вересня обвинувальний акт буде скеровано до суду. Сторона захисту, обмежена в строках на ознайомлення з матеріалами слідства, повинна завершити ознайомлення до зазначеної дати.

Правоохоронні органи повідомили про затримання підполковника юстиції Вадима Краснянського, який обіймав посаду заступника керівника антикорупційного підрозділу Міністерства оборони України. За версією слідства, посадовець був викритий під час отримання неправомірної вигоди у розмірі 16,5 тисячі доларів США. Інцидент одразу привернув увагу, з огляду на службовий статус затриманого та специфіку підрозділу, в якому він працював.

Слідчі вважають, що йдеться про корупційну схему, пов’язану з наданням «послуг» військовозобов’язаним. За попередніми даними, за грошову винагороду посадовець сприяв вирішенню питань, які могли впливати на проходження військової служби або уникнення певних обов’язків. Такі дії, за оцінкою правоохоронців, завдають прямої шкоди обороноздатності держави, особливо в умовах повномасштабної війни.

Затримання Краснянського відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього його звільнили з Міноборони, арештували майно, проте він перебуває на свободі з обмеженням пересування до завершення досудового розслідування.

Справа Краснянського стала яскравим прикладом корупції серед посадовців, відповідальних за антикорупційний контроль у військовій сфері, та викликала підвищену увагу громадськості до боротьби з хабарництвом у Міністерстві оборони.

Національне антикорупційне бюро України зафіксувало спробу несанкціонованого прослуховування одного зі своїх керівників, який очолює розслідування корупційних схем у оборонній сфері. Під час перевірки помешкання посадовця були виявлені спеціальні технічні засоби, призначені для прихованого збору інформації.

Представники НАБУ підкреслили, що такі дії є прямим втручанням у роботу органу, який веде розслідування злочинів високого рівня, і можуть мати серйозні наслідки для безпеки держави. Співробітники бюро зазначили, що робота детективів, які займаються боротьбою з корупцією в оборонному секторі, завжди підпадає під підвищену увагу з боку зацікавлених осіб, і такі спроби перешкоджання не залишаються безкарними.

За даними НАБУ, йдеться про керівника підрозділу, що займається розслідуваннями зловживань та махінацій під час оборонних закупівель. Зокрема, його команда працює над епізодами, пов’язаними із закупівлею безпілотників, а також бере участь у розслідуванні резонансної справи «Мідас».

Під час перевірки у житлі детектива було знайдено технічні засоби, які могли використовуватися для негласного стеження та збору інформації. У Бюро наголошують: встановлення таких пристроїв є незаконним і може свідчити про спробу тиску або втручання в роботу антикорупційних органів.

За попередньою інформацією, до спроби встановлення прослуховування можуть бути причетні співробітники одного з правоохоронних органів. Конкретну структуру в НАБУ поки що не називають.

У відомстві підкреслили, що подібні дії створюють ризики для незалежності слідства, особливо з огляду на чутливість справ, пов’язаних з оборонною сферою та використанням бюджетних коштів під час війни.

За цим фактом уже розпочато досудове розслідування. Правову кваліфікацію події мають надати слідчі.