Понеділок, 25 Травня, 2026

Заголовок: Нафтогаз здобув перемогу над Газпромом, Зеленський обіцяє економічне зростання, але українців очікує новий сплеск цін

Важливі новини

Прогноз погоди в Україні: мокрий сніг і нічні морози очікуються на сході

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

За даними Укргідрометцентру, опади у вигляді снігу очікуються 5-6 листопада, у цю годину температура в різних регіонах суттєво варіюється: нічні показники досягають -5°С, а вдень підвищуються до +13°С.

За прогнозом синоптиків, у наступні три доби без опадів, лише у східних областях 5-6 листопада (6 листопада місцями й у північних та центральних) невеликий мокрий сніг.

5 листопада вночі та вранці у західних областях подекуди туман.

Вітер західний, північно-західний, 5-10 м/с, найближчої ночі на сході та південному сході місцями пориви 15-18 м/с.

Температура вночі від 2° тепла до 5° морозу; вдень 3-10° тепла, на сході 0-5° тепла, 6-7 листопада на півдні та південному заході країни 8-13°.

У законі про “клуб білого бізнесу” Гетманцева введена норма щодо бронювання від мобілізації

Українська Верховна Рада вчора прийняла важливий законопроєкт №11084, який відомий як "клуб білого бізнесу". Цей законопроєкт отримав значну увагу громадськості через важливу поправку, залишену у тексті. Відповідно до цієї поправки, уряд зобов'язаний надати підприємствам з особливого переліку можливість додатково забронювати до 25% своїх працівників, які мають військовий обов'язок. Ця ініціатива призначена для підтримки військових зобов'язань та забезпечення їхнього розміщення на роботі під час виконання службових обов'язків.

Цю інформацію підтверджує порівняльна таблиця на сторінці законопроєкту. Ініціатором закону є голова Комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев від партії “Слуга народу”. Закон передбачає створення окремого переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, які отримають певні переваги в податковому адмініструванні під час воєнного стану.

Поправка №391, що передбачала додаткове бронювання співробітників, спочатку не знайшла підтримки серед депутатів, але пізніше стало відомо, що це була помилка, і вона залишилася в тексті законопроєкту під номером №392.

Згідно з урахованою поправкою Данила Гетманцева, уряд рекомендує зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних для компаній, що входять до переліку платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства, а саме до 25% їх працівників.

Законопроєкт про “клуб білого бізнесу” також підтримав голова Комітету Данило Гетманцев, який зазначив необхідність створення цього переліку для забезпечення ефективного податкового адміністрування.

Легка вечеря — ключ до здорового сну та самопочуття

Вечеря — це не просто завершення активного дня, а важлива складова здорового способу життя. Від того, що ми їмо ввечері, залежить не лише якість сну, а й робота травної системи, настрій та енергетичний рівень наступного дня. Дієтологи підкреслюють, що критично важливо не стільки відмовлятися від їжі після певного часу, скільки правильно підбирати продукти для вечірнього раціону.

Тяжкі та жирні страви уповільнюють травлення, створюючи відчуття важкості та заважаючи організму відпочивати. Стейки, ковбаси, картопля фрі або смажені страви можуть призвести до печії, дискомфорту у шлунку та безсоння. Для підтримки легкості та комфорту краще обирати запечену курку, парову рибу, овочеві омлети або легкі салати. Такі продукти легко засвоюються і не перевантажують організм, дозволяючи йому максимально відновитися під час сну.

Навіть невелика доза кофеїну може вплинути на нервову систему ще кілька годин після вживання. Це стосується не лише кави, а й чорного чаю, шоколаду, енергетичних напоїв. Увечері краще обрати трав’яні чаї — з ромашкою, м’ятою чи мелісою. Вони заспокоюють, знімають напругу і готують організм до сну.

Прості вуглеводи миттєво підвищують рівень цукру, але потім викликають різке падіння, через що може з’явитися нічний голод або неспокійний сон. Дієтологи радять замість цього обирати складні вуглеводи — гречку, кіноа, булгур або овсянку. Вони забезпечують тривале відчуття ситості без шкоди для фігури.

Попри міф про те, що келих вина допомагає заснути, алкоголь насправді погіршує якість сну. Він порушує природні фази відпочинку, зневоднює організм і провокує набряки. Кращою альтернативою стане склянка теплої води з лимоном або безалкогольний трав’яний напій.

Копченості, ковбаси, консерви містять надлишок солі, яка затримує воду в організмі і створює навантаження на нирки. Це часто призводить до ранкових набряків. Замість цього варто обрати тушковані овочі, йогурт без добавок чи шматочок м’якого сиру — легкі продукти, що допомагають травленню.

Вечеря має бути легкою, поживною і не стимулювати нервову систему. Ідеальний час для останнього прийому їжі — за 2–3 години до сну. Якщо зробити вибір на користь здорових страв, організм віддячить якісним відпочинком і гарним самопочуттям вранці.

Шахраї у Києві маскуються під представників ООН, щоб обкрадати пенсіонерів

Останнім часом кібер-злочинці в Україні стали все більш винахідливими у своїх шахрайських схемах. Якщо раніше вони використовували підступні методи, маскуючись під співробітників банків для обдурювання пенсіонерів, то останнім часом вони вирішили використати навіть найбільш чутливу тематику — допомогу від ООН. Малозабезпечені верстви населення, здебільшого пенсіонери, стали головними жертвами цих кибер-аферистів.

За даними Національної поліції, зловмисники активізували свою діяльність у месенджерах, зокрема у Viber, розсилаючи масові повідомлення про міжнародну благодійну допомогу для населення України. У звичайних смс та у месенджері Viber потенційні жертви отримували пропозиції отримати фінансову допомогу від ООН на певну суму. Для отримання цієї допомоги, людям пропонувалося перейти за посиланням у повідомленні та зв’язатися з "уповноваженим працівником Ощадбанку". Зловмисники, виступаючи в ролі співробітників банку, просили потерпілих назвати персональні дані своєї банківської картки та CVV-код, після чого із зазначених карток знімали всі гроші.

Згідно з інформацією, надійшлою до столичної поліції, за останні дні до правоохоронців звернулися кілька потерпілих з Печерського району Києва, повідомивши про крадіжку грошей з їхніх банківських рахунків загалом на суму близько 60 тисяч гривень. У всіх випадках злочинці надіслали жертвам повідомлення про фінансову допомогу від ООН та надали посилання на сайт для подальших інструкцій. Після цього, під приводом перевірки особистих даних, шахраї, видаючись за співробітників банку, отримували доступ до банківських карток потерпілих та знімали гроші.

Національна поліція розпочала розслідування за статтею 190 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за шахрайство, вчинене з використанням електронно-обчислювальної техніки, навіть у воєнний час. У разі виявлення шахрайського call-центру, зловмисникам загрожує до 8 років позбавлення волі.

Висновки стосовно цієї статті є такі:

• Кібер-злочинці постійно вдосконалюють свої шахрайські схеми, використовуючи навіть найбільш чутливі теми, такі як благодійна допомога від ООН, для обдурювання малозабезпечених верств населення, зокрема пенсіонерів.

• Національна поліція активно розслідує подібні випадки та вживає заходів для припинення діяльності кібер-злочинців, оскільки це загрожує фінансовій безпеці громадя

На Закарпатті пройшла масштабна антикорупційна спецоперація: десятки підозр, мільйонні розтрати

Уранці 31 липня в Ужгороді та інших населених пунктах Закарпаття пройшла синхронна масштабна спецоперація, у якій взяли участь одразу кілька силових структур: СБУ, ДБР, прокуратура, поліція, БЕБ і УСР. Як повідомив журналіст Віталій Глагола з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах, з 7:00 до 10:00 десяткам осіб було вручено підозри у кримінальних провадженнях, переважно […]

Україна відзначила важливу перемогу в тривалому газовому конфлікті з Росією, коли суд Казахстану ухвалив рішення на користь НАК «Нафтогаз України», зобов'язавши Газпром виплатити 1,4 млрд доларів. Сергій Корецький, голова правління Нафтогазу, підкреслив, що це стало першим публічним рішенням іноземного суду, яке дозволяє примусове виконання арбітражного рішення в іншій юрисдикції. Корецький також зазначив, що компанія продовжує шукати і арештовувати російські активи за межами країни для подальшого стягнення коштів.

Цей випадок став частиною тривалого спору між Нафтогазом і Газпромом, що розпочався через порушення контрактних зобов'язань Росією та зупинку деяких транзитних і газових угод.

Паралельно президент України Володимир Зеленський висловив сподівання на економічний бум після завершення активної фази війни, прогнозуючи значний приплив інвестицій. Він запевнив, що Україна вже працює над великими проектами в сферах відновлення інфраструктури, енергетики, оборони й технологій.

Попри оптимістичні прогнози, економісти застерігають українців про можливість нового зростання цін. Вони вказують на кілька чинників, які можуть вплинути на інфляцію, серед яких – наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру, дефіцит робочої сили, підвищення витрат на логістику та зростання бізнес-витрат. Це, в свою чергу, може позначитися на вартості продовольства, комунальних послуг та імпортних товарів.

В умовах війни український ринок праці стикається з серйозною нестачею кадрів. Багато підприємств скаржаться на брак робочої сили в галузях виробництва, логістики, будівництва та послуг.

Крім цього, у США на тлі президентської кампанії точаться суперечки про можливості Податкової служби перевіряти фінансові справи Дональда Трампа, що викликало жвавий інтерес медіа.

На фоні цих подій європейські країни обговорюють використання доходів від заморожених російських активів для підтримки України. Український уряд, у свою чергу, продовжує шукати міжнародну фінансову допомогу для покриття бюджетних дефіцитів та підтримки економіки в умовах війни, адже безпека енергетичної системи та критичної інфраструктури залишається пріоритетом.

Останні новини