Загострення бойових дій за Покровськ: нові виклики для оборони України

Директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міської державної адміністрації Роман Ткачук, який обіймає цю посаду з грудня 2018 року та водночас є депутатом Київради від партії «УДАР», знову опинився у центрі уваги правоохоронців. 8 жовтня йому повідомили про нову підозру, пов’язану з можливою службовою недбалістю під час закупівлі спеціальної техніки для столичного управління ДСНС у 2022 році. Збитки, завдані бюджету міста, правоохоронці оцінили у 10,9 мільйона гривень.

Слідство ведеться у межах кримінального провадження №12023100000001338. За версією правоохоронців, Ткачук мав проконтролювати правильність проведення процедури закупівлі та дотримання всіх законодавчих норм. Наразі перевіряється, чи були порушення, що призвели до завищення вартості обладнання або неефективного використання коштів.

Однак, як зазначається у матеріалах справи, підлеглі Ткачука не звернулися ані до виробників, ані до дилерів, не провели аналізу ринку та не перевірили ціни на додаткове обладнання. Усе це суперечить «Примірній методиці визначення очікуваної вартості предмета закупівлі», затвердженій Мінекономіки.

Проведені експертизи встановили: через завищення вартості закупівлі бюджет Києва недоотримав 10,9 млн грн.

13 жовтня Голосіївський райсуд столиці обрав Ткачуку запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання строком на 2 місяці. Чиновника зобов’язано з’являтися за викликом слідчих і прокурорів та утримуватися від контактів зі свідками. Того ж дня суд відсторонив його від посади директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Санкція інкримінованої статті — ч.2 ст. 367 ККУ — передбачає до п’яти років ув’язнення.

Переможцем закупівлі стала компанія ТОВ “Валідус Спецавто”, що належить киянину Андрію Нагорному. За понад 10 років роботи фірма уклала державних контрактів на загальну суму 2,6 млрд грн.

Попри це, слідство стверджує: техніка була закуплена з істотним завищенням вартості.

Ця підозра стала вже п’ятою для очільника департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Ткачук фігурує одразу у кількох кримінальних провадженнях:

справа про генератори від “Епіцентру” — йому інкримінують розтрату 1,8 млн грн через включення ПДВ, який не підлягав сплаті;

справа щодо системи оповіщення в Деснянському районі — за версією слідства, переплата становила 377,2 тис. грн;

справа про закупівлю генераторів у 2023 році — збитки оцінені у 4,8 млн грн;

справа про неналежне функціонування укриттів у Києві — одне з найбільш резонансних розслідувань, у якому Ткачук є підозрюваним з червня 2023 року.

Саме ця трагедія зумовила масштабне слідство: 1 червня 2023 року під час ракетної атаки в Деснянському районі загинули троє людей, які не змогли потрапити до укриття, двері якого були зачинені.

Роман Ткачук — один із найдовше працюючих керівників у команді мера Віталія Кличка. До приходу у КМДА він багато років очолював аварійно-рятувальні служби. Попри численні кримінальні провадження, він залишався на посаді аж до відсторонення судом у жовтні 2025 року.

За масштабом кримінальних справ чиновник фактично є “рекордсменом” серед керівників підрозділів КМДА.

Найближчим часом суди мають розглянути кілька обвинувальних актів щодо діяльності Романа Ткачука. У разі доведення вини йому загрожують реальні строки ув’язнення — від 5 до 12 років залежно від конкретного епізоду.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише швейцарське видання Sarganserländer, “воєнні тури” в Україну пропонують близько десятка українських компаній. Екскурсії здебільшого зосереджені на Києві та його передмістях, а їхня вартість становить від 150 до 250 євро.

При цьому частина прибутку від таких турів іде на армію, стверджує співзасновник однієї з туристичних компаній Дмитро Нікіфоров. Тим часом його колега з іншої туркомпанії Світозар Моїсеєв запевняє, що такі тури “не про гроші, а про спогади про війну” і мають насамперед освітнє значення:

“Вони подібні до вакцини, яка запобігає повторенню подібного”

Водночас, деякі турфірми доправляють своїх клієнтів мало не в зону бойових дій за тисячі євро. Наприклад, Нік Тан зі США в липні 2024 року прилетів до Харкова, що розташований за 20 кілометрів від лінії фронту і постійно піддається бомбардуванням.

“Я просто хотів це побачити, бо вважаю, що наше життя на Заході надто комфортне і легке”, – каже 34-річний любитель гострих вражень, який працює в нью-йоркській технологічній компанії. – “Вистрибувати з літаків, веселитися всю ніч і бити людей по обличчю – це більше не для мене. То що ж буде найкраще? Відправитися в зону бойових дій”.

Водночас автори матеріалу зазначають, що таке ставлення видається дивним жителям зруйнованого Ірпеня, які досі живуть у постійній небезпеці.

“Нещодавно дрон “Шахед” розбився за 300 метрів від мого будинку. У мене не було бажання випробувати щось подібне. Але якщо люди цього хочуть, це їхнє право”, – зазначив 52-річний Руслан Савчук.

При цьому депутатка місцевої ради Ірпеня Михайлина Скорик-Шкарівська зазначає, що більшість місцевих мешканців згодні з “чорним туризмом”, хоча є й противники цього. “Чому ви сюди приїжджаєте? Чому ви хочете побачити нашу печаль?”, – запитували туристів деякі українці.

Своєю чергою голова Національного агентства з розвитку туризму Мар’яна Олеськів порушує етичні питання воєнного туризму, тож агентство готує спеціальні курси підвищення кваліфікації для екскурсоводів.

Хоча з початку війни туристичні потоки в Україну впали і зараз обмежуються переважно діловими туристами, українська туристична індустрія вже готується до післявоєнного періоду, наприклад, укладаючи контракти з туристичними сервісами Airbnb і TripAdvisor.

“Війна привернула увагу до України, тепер хоча б нашу країну знають усі”, – констатує Олеськів.

Раніше Держтуризм розширив карту туристичних магнітів України – тепер їх уже 170.

Заступниця міністра економіки Ірина Овчаренко та її чоловік Олександр Голуб володіють значним пакетом нерухомості, що викликає суспільну увагу. За даними відкритих джерел, у подружжя наявні сім квартир у Києві та Мукачеві, а ще одна квартира перебуває на стадії будівництва. При цьому офіційні доходи подружжя не відповідають масштабам придбаного майна, що породжує питання щодо джерел фінансування цих активів.

Ірина Овчаренко обійняла посаду заступниці міністра економіки у вересні 2025 року, маючи понад двадцятирічний досвід роботи на державних посадах. Раніше вона багато років працювала у Державному агентстві водних ресурсів, брала участь у проєктах державного управління та економічного планування. Професійна кар’єра забезпечила їй глибоке розуміння державного сектору, проте офіційні доходи, задекларовані подружжям, не дозволяють логічно пояснити можливість придбання сімох квартир і об’єкта будівництва.

Нерухомість Овчаренко включає:

земельну ділянку 1 200 кв. м у селі Стовп’яги Київської області;

квартиру 43,2 кв. м у Києві (2020 рік) за 844 тис. грн;

квартиру 96,6 кв. м у Києві (2021 рік) за 1,6 млн грн;

ще дві квартири по 43,2 кв. м у Києві;

квартиру 32,7 кв. м у Мукачеві (2024 рік) за 950 тис. грн.

Чоловік, Олександр Голуб, володіє двома квартирами у Мукачеві та ще однією на стадії будівництва. Цікаво, що деякі об’єкти нерухомості з’являлися у деклараціях Овчаренко ще у період, коли Голуб не мав офіційних доходів.

Подружжя не має автомобілів. Загальний офіційний дохід Овчаренко та Голуба у 2023 році становив близько 282 тис. грн. Готівкою Овчаренко зберігає 18 тис. доларів, на банківських рахунках – 88 тис. грн, 158 доларів та 82 євро.

Історія роботи Овчаренко включає керівні посади у Державному агентстві водних ресурсів, тимчасове виконання обов’язків голови агентства, а також роботу на посаді першої заступниці голови Національного агентства з питань державної служби та директора державної установи “Українські гідромеліоративні системи”.

Незрозуміло, яким чином подружжя змогло придбати таку кількість об’єктів нерухомості, враховуючи офіційні доходи та заощадження, зазначені у деклараціях.