Загроза танення льодовиків Антарктиди та його вплив на прибережні регіони світу

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Як пише видання 360ua.news, офіційна мета ініціативи – забезпечення національної безпеки, оскільки такі транспортні засоби можуть використовуватися для диверсій. Проте за цією ідеєю може ховатися масштабна схема із отримання надприбутків.

Щоб обґрунтувати необхідність законодавчих змін, для громадськості підготовлено пояснення: “покинуті машини становлять загрозу безпеці, бо їх можуть замінувати або використовувати для диверсій”. Джерела повідомляють, що для “наочності” небезпеки навіть розглядається сценарій демонстративного підриву кількох автомобілів у різних містах.

Щоб уникнути негативних суспільних настроїв, частину конфіскованих авто планують публічно передати військовим на фронт. Проте проблема полягає в тому, що “покинутими” можуть вважати автівки, які просто залишилися без руху на кілька днів. Такий статус машина може отримати і за заявою “пильного громадянина”.

Ще до прийняття змін у законодавство, за словами джерел, оточення Арахамії вже готується зайняти нішу цього “бізнесу”. Схема виглядає так: