Зарплата державних службовців у серпні 2025 року: зріст, але реальна купівельна спроможність зменшується

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

«У Вашингтоні раніше склали карту з 200 військовими цілями в Росії для ракет ATACMS. ЗСУ можуть вдарити американською далекобійною зброєю щонайменше по чотирьох військових аеродромах у Ростовській області», – ідеться в публікації.

Видання при цьому посилається на карту, яку склала громадська організація «Інститут вивчення війни».

Зазначимо, що другий і останній удар «далекобоєм» по Росії Україна завдала в середу, 20 листопада.

Після цього, в ніч на четвер Росія застосувала по Україні нову ракету середньої дальності, яка, ймовірно, вразила «Південмаш» у Дніпрі. Путін пригрозив, що такі удари можуть бути продовжені.

Після цього нових обстрілів західними далекобійними ракетами ЗСУ не робили.

Президент України Володимир Зеленський вважає мирний план, який запропонував колишній президент США Дональд Трамп, "примітивним". Він стверджує, що будь-який план, що передбачає відмову України від своїх територій у обмін на мир, є простим і несистемним підходом до складних проблем. За словами Зеленського, у такій ситуації потрібні аргументи, що ґрунтуються на реальних можливостях і ризиках. Український лідер зазначив, що його команда запросила Трампа в Україну для обговорення цього питання особисто, і він готовий до такої зустрічі. На жаль, відповідь Трампа на це запрошення не є конкретною через невизначеність його графіку. Варто відзначити, що згідно з інформацією, опублікованою у The Washington Post, в разі зновуобрання на посаду президента США, Трамп планує примусити Україну до територіальних поступок. Однак представники Трампа відкидають ці твердження як "фейк ньюз" та заявляють, що конкретних планів до обрання у нього немає.

У висновку важливо зазначити, що президент України Володимир Зеленський відкрито висловив свою критику щодо пропозиції мирного плану, яку запропонував колишній президент США Дональд Трамп. Він підкреслив, що будь-який план, що передбачає відмову України від своїх територій у обмін на мир, є неприйнятним. Зеленський наголосив на необхідності реальних і системних рішень у вирішенні конфлікту. Також важливо зазначити, що президент України висловив готовність до особистої зустрічі з Дональдом Трампом для обговорення ситуації. Варто врахувати, що позиція Трампа в цьому питанні залишається неоднозначною, і конкретних планів він не має до обрання на посаду президента США.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

“РФ затягує з переданням Україні тіла Вікторії, — зазначив Юрчишин. — Ми не можемо провести похорон чи отримати конкретну інформацію”. За його словами, відсутність тіла унеможливлює прощання з нею та проведення гідного поховання.

27-річна журналістка висвітлювала події російсько-української війни, зокрема події навколо Маріуполя. Вона активно писала про повномасштабну агресію Росії, розкриваючи правду про облогу українських міст. Влітку минулого року вона вирушила на окуповану територію на сході України, після чого зв’язок із нею обірвався.

У квітні цього року родина отримала офіційний лист від російського уряду, в якому йшлося про її утримання в ув’язненні. Згодом, у жовтні, український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що журналістка загинула під час етапування з Таганрога до Москви.

Представники української розвідки розповіли, що намагалися звільнити Рощину з полону, маючи певні попередні домовленості щодо цього. Втім, усі зусилля виявилися марними, а родина журналістки досі не має можливості поховати її.